Основні етапи боротьби за визнання православної церкви після підписання Берестейської унії

1) Православні братства вели судові процеси за право володіння цер­ковним майном, опротестовували протиправну діяльність уніатів на сеймах Речі Посполитої.

2) За ініціативою Віденського братства православна і протестантська шляхта уклали договір про тимчасове об'єднання та спільні дії в питаннях захисту своїх прав на богослужіння, недоторканності церков та їхнього майна (1599 p.).

3) Переїзд І. Борецького до Києва сприяв утворенню Київського братства, до якого вступили запорозькі козаки на чолі з П. Сагай­дачним. Таким чином козацтво продемонструвало свою позицію захисників православ'я в Україні.

4) Спільна з протестантами боротьба на засіданнях сеймів призвела до формального визнання православної церкви та православного духовенства у Речі Посполитій, свободи сповідання православ'я, повернення братствам прав і привілеїв.

5) У 1620 р. під час перебування в Києві єрусалимського пат­ріарха Феофана І. Борецький був висвячений на Київського митрополита. Новий митрополит відновив діяльність право­славних єпископств. Хоча польський уряд оцінив цей крок як протизаконний, в умовах загострення польсько-турецьких відносин не став розправлятися з новоявленою православною верхівкою.

6) Велася боротьба козацтва за легалізацію православної ієрархії. Польський уряд був змушений погодитися на ці вимоги (1622-1632 рр.).

7) У 1633 р. польський уряд видав «Статті для заспокоєння руського народу», які офіційно визнавали існування УПЦ і надавали ши­рокі права православним, у тому числі право обіймати державні посади в Речі Посполитій,

Петро Могила

П. Могила (1596-1647 рр.) походив з молдавського князівсько­го роду, Освіту здобув у Львівській братській школі та в західноєв­ропейських університетах. Брав участь у битві під Цецорою та Хо­тинській війні, проте відмовився від військової кар'єри і подався у православне духовенство. Своє життя він присвятив укріпленню і захисту православної церкви.

Це цікаво! Могили вели свій родовід від Муція Сцеволи, нащадки якого начебто пе­рейшли з Риму до Греції, а звідти у молдавські землі.

Основні етапи діяльності П. Могили:

1. У віці 31 року став архімандритом Києво-Печерського монасти­ря. Перебуваючи на цій посаді, він навів лад у володіннях, оно­вив церкви та печери, повелів навчати неписьменних священи­ків, власним коштом утримував богодільню для жебраків.

2. У 1631 р., по смерті І. Борецького, стає опікуном Київського братства і відкриває Лаврську школу за типом польських колегій. Викладання відбувалося латинською та польською мовами; всього в школі навчалося понад 100 студентів. У 1632 р. Київ­ська братська і Лаврська школи об'єдналися в Києво-Печерську колегію під патронатом II. Могили. З часом колегія дістане назву Києво-Могилянської, а згодом стане академією.

3. За сприяння П. Могили відкрито колегії у Вінниці та Кременці, а також у Молдавії.

4. Розширив діяльність типографії Києво-Печерського монастиря, де видавалися україномовні церковні полемічні твори.

5. У 1632 р. П. Могила став київським митрополитом. Надавав важ­ливого значення моральним якостям духовенства, контролював дотримання церковних канонів під час богослужіння (навіть за­провадив екзамени для священиків на знання їхніх обов'язків), боровся з порушеннями при призначенні на церковні посади.

6. Щорічно збирав церковні собори для вирішення нагальних цер­ковних проблем; на собори запрошувалися і представники світ­ських кіл.

7. Відібрав в уніатської церкви та реставрував Софійський собор, роз­копав Десятинну церкву, зруйновану монголо-татарами в 1240 р.

8. Під керівництвом II. Могили складено православний катехізис.

Словник! Катехізис — релігійна книга, що містить стислий виклад догматів християнської віри в запитаннях і відповідях.

9. За його сприяння в 1633 р. польський уряд видав «Статті для за­спокоєння руського народу». Діяльність П. Могили сприяла зміцненню позицій православної церкви в суспільстві як об'єднавчого центру інтересів українців.