11.2. Розвиток шкільної освіти. Острозька школа

Шкільна освіта в Україні продовжувала розвивати тра­диції українського просвітництва. Школи діяли на Волині в XIII ст., у Києві в XVI ст., у Львові в першій половині XVI ст., у Заблудові, Володимирі-Волинському у другій по­ловині XIV ст. Серед них були дяківські та звичайні міські школи зі світськими викладачами. Засновували школи й на Запорожжі, де створювалася розгалужена система освіти. При всіх шістнадцяти церквах на території «Вольностей Війська Запорозького» були засновані церковно-парафіяль­ні, а також три школи підвищеного типу. Діяла школа і при Межигірському монастирі у Вишгороді, під Києвом.

У казенноштатній школі при Святопокровській церкві в 60-ті роки XVIII ст. навчалися 30 хлопчаків віком від 12 до 17 років. Юнаки-джури, яких запорозькі козаки брали в походи, в цій школі проходили курс наук, фізичного й військового виховання. Школярі мали самоврядування, обирали поміж собою двох отаманів — одного для дорос­лих, іншого для малолітніх. Учні мали право «одержувати прибутки за колядування під вікнами січового товариства і за поздоровлення його на свята Різдва, Нового року і світ­лого Христова Воскресіння».

У 1754 р. на Січі з ініціативи кошового отамана Якима Гнатовича було створено школу, яка випускала паланко­вих старшин (майбутніх командирів паланки — фортеці з прилеглою територією), писарів військових канцелярій. Працювала вона 15 років, до початку російсько-турецької війни. Очолював цю школу Андрій Крячок. Була на Запо­рожжі і школа «вокальної музики і церковного співу», якою керував «знаменитий читака і співака» Михайло Кафізма. У школі навчали співу, готували читців і співаків для церков і парафій. При школі було створено групи ви­конавців-лицедіїв, які ставили вертепну лялькову народ­ну драму та організовували урочистості з нагоди повернен­ня запорожців із походу. У 1576 р. в Острозі на Волині князь Острозький заснував культурний центр.

Острозький Костянтин (Василь) (прибл. 1526—1608) — князь, представник старовинного українського православ­ного роду. Обіймав посаду Володимирського старости, бой­котував Люблінську унію 1569 р. і особливо відзначився опі­кою освіти і культури. У 1572 р. заснував початкову школу в Турові, в 1577 р. — у Володимирі-Волинському, наприкін­ці 70-х — школи в Острозі та Слуцьку, друкарні в Острозі, Дерманському, а потім у Києво-Печерському монастирі.

Згуртувавши навколо себе однодумців, центр став осе­редком відродження національної освіти і культури, при ньому працювала школа, заснована у 1578 р. Спочатку князь запросив викладачами освічених греків, а згодом по­чали викладати українські вчителі. У викладанні поєдну­валися слов'янські та греко-візантійські традиції із здо­бутками європейської освіти. Тут навчали слов'янської і грецької мови, латини і «семи вільних наук» — грамати­ки, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астро­номії, музики, тобто це була початкова і середня освіта з елементами вищої. Острозька школа започаткувала «слов'яно-греко-латинський» тип шкіл в Україні.

Першим ректором школи був шляхтич Герасим Смотрицький.

Смотрицький Герасим Данилович (?—1594) — пись­менник, педагог, культурно-освітній і громадський діяч. Батько М. Смотрицького. Народився в с. Смотричі (нині смт Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.). З 1578 р. — пер­ший ректор Острозької академії. Разом з І. Федоровим готу­вав «Острозьку Біблію», до якої написав прозову і віршову передмови, а також «Буквар» (1578). Автор полемічних трактатів «Ключ царства небесного», «Календар римський новий» (1587), в яких гостро критикував твори войовничих католиків та єзуїтів, спрямовані проти українського народу і його історії та культури, виступав проти запровадження в Україні григоріанського календаря. Похований в Острозі.

З 1594 р. ректором школи був Кирило Лукаріс, грек за походженням — один із найактивніших борців проти унії та католицизму, який згодом став Патріархом Константино­польським.

Викладачами працювали Іван Княгинецький — відомий учений, друг Івана Вишенського, острозький свяще­ник Дем'ян Наливайко — письменник, перекладач, автор українських віршів, активний учасник повстання під про­водом брата Северина Наливайка, священик Василій — ав­тор богословських трактатів та ін. Серед вихованців школи були Максим (Мелетій) і Степан Смотрицькі, сини ректора Г. Смотрицького. Максим став філологом, письменником. Навчався там і майбутній гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний. Саме тут сформувався його світогляд.

Сучасники називали Острозьку школу академією. У цьому заслуга не лише її викладачів, а й тих просвітителів, що бували там:

Христофор Філалет, Тимофій Аннич, Ти­мофій Михайлович, першодрукар Іван Федоров, греки Діонісій Палеолог, Кирило Москопул та ін.

Після смерті Ост­розького в 1608 р. Острозька академія занепадає і в 1640 р. припиняє існування.