
- •Короткий нарис з історії анатомії
- •Загальні питання анатомії Основні методи дослідження в анатомії
- •Органи і системи органів
- •Основні анатомічні терміни.
- •Елементи гістології та цитології Будова клітини
- •Тканини, їх будова і функції
- •Стадії розвитку зародка людини
- •Вікова періодизація індивідуального розвитку людини
- •Площини
- •Ділянки тіла людини
- •Система скелета (systema skeletale) Загальні дані про будову кісток
- •Хiмiчний склад I фiзичнi властивостi кісток
- •Будова хребців
- •Загальна будова хребців
- •Шийні хребці (vertebrae cervicales ci -сvii)
- •Грудні хребці (vertebrae thoracicae тi - тxii)
- •Будова ребер та груднини
- •Особливостi будови I розташування
- •I, II, XI, XII ребер
- •Груднина (sternum)
- •Загальний огляд черепа. Кiстки мозкового черепа.
- •Кiстки лицевого вiддiлу черепа
- •Топографiя мозкового черепа
- •Топографiя лицевого черепа.
- •Види з’єднання кісток
- •З’єднання кiсток черепа.
- •З’єднання кiсток тулуба
- •Кістки верхньої кiнцiвки. Будова I з’єднання кiсток грудного пояса
- •Будова I з’єднання кiсток передплiччя та кистi
- •З’єднання кiсток передплiччя та кистi.
- •З’єднання кiсток кистi мiж собою I з кiстками передплiччя.
- •Кістки нижньої кiнцiвки (ossa membri inferioris) з’єднання кiсток тазовового пояса
- •Будова та з’єднання кiсток гомiлки I стопи
- •З’єднання кiсток стопи.
- •М'язова система (Systema musculare) Загальна будова м’язiв
- •Допомiжний апарат м’язiв
- •Загальні поняття про біомеханіку м’язів
- •Розвиток скелетних м’язів
- •М’язи спини (musculi dorsi)
- •Короткi глибокi м’язи спини:
- •Фасцiї спини
- •М’язи грудної клітки
- •Фасції грудної клітки
- •М’язи живота (mm. Abdominis)
- •Фасцiї живота. Топографiя живота
- •М’язи шиї (mm. Coli)
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •М’язи верхньої кiнцiвки
- •М’язи плеча
- •М’язи кисті
- •Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки
- •Сухожилковi пiхви кистi
- •М’язи нижньої кiнцiвки (musculi membri іnferioris)
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Синовіальнi пiхви стопи
- •Короткі відомості про розвиток і будову внутрішніх органів
- •Травна система (systema digestorium) Ротова порожнина і її органи, ротові залози
- •Глотка. Мигдалики
- •Зв’язки дванадцятипалої кишки.
- •Стінка дванадцятипалої кишки складається з трьох оболонок.
- •Порожня та клубова кишки. Товста кишка
- •Печінка і підшлункова залоза
- •Очеревина. Черевна порожнина
- •Розвиток травної системи людини
- •Дихальна система (systema respiratorium) Носова порожнина. Гортань
- •Трахея. Легенi
- •Бронхо-легеневі сегменти правої легені:
- •Плевра. Середостіння
- •Сечова система (systema urinarium) Нирки. Сечовід. Сечовий міхур
- •Сегментна будова нирки.
- •Чоловіча статева система (systema genitale masculinum).
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Жіноча статева система (systema genitale femininum)
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина (perineum)
- •Фасції промежини.
- •Залози внутрішньої секреції (glandulae endocrinae)
Загальні питання анатомії Основні методи дослідження в анатомії
Вивчення медицини починають з анатомiї людини - найголовнішого предмета, який забезпечує теоретичну i практичну підготовку лікаря. Головна мета цієї науки - розкрити матеріальну природу людського організму.
Найкоротше визначення анатомiї таке: це наука, яка вивчає розвиток, форму, будову i функції людського тіла, його органів та систем. Термін “анатомія” запозичений зі старогрецької мови, anatemnо означає розсікати; anatomia - розділення тіла на частини.
Анатомію поділяють на описову, типову, систематичну, хірургічну (топографічну), вікову, динамічну, функціональну, пластичну, патологічну, порівняльну.
Систематична анатомія розглядає форму, будову органів за системами, топографічна, або клінічна, анатомія вивчає взаємовідношення органів i ділянок тіла людини, патологічна анатомія (pathos - хвороба, страждання, logos - вчення) вивчає будову організму, зміненого під впливом захворювань та ушкоджень. Анатомiя тісно пов’язана з гiстологiєю - морфологiчною наукою, яка вивчає закономiрностi будови тканин, їх структуру та функцiю. З гiстологiї видiлилася наука цитологiя (cytos - клiтина), яка за допомогою свiтлової та електронної мiкроскопiї вивчає структуру і функцiю клiтини. До складу гiстології входить також ембрiологiя, яка займається дослiдженням розвитку людського зародка.
Анатомія як складова морфології використовує різні методи та методики дослідження особливостей будови тіла людини, його окремих органів та їх систем. Методи досліджень змінювались, удосконалювались і доповнювались відповідно до успіхів та досягнень суміжних наук, загального технічного прогресу. Вивчаючи курс анатомії, ви опануєте окремими простими методиками досліджень, будете користуватись препаратами і наочними посібниками, виготовленими з застосуванням дуже складних методик.
Методи досліджень в анатомії та їх призначення.
Порівняльно-анатомічний метод існує з стародавніх часів, коли люди на побутовому рівні порівнювали подібність добутих на полюванні тварин і людини. Метод дає можливість скласти уяву про становлення, зміну будови гомологічних органів та їх систем.
Історичний метод – це еволюційне вчення, що розглядає зміну будови окремих органів, їх систем у представників різних тваринних організмів залежно від умов їх існування.
Метод препарування – вивчення будови тіла із застосуванням розтинів та відповідних прийомів вилучення окремих органів і їх систем з грудної, черевної, черепної порожнин. Під час вивчення топографічної анатомії застосовується запропонований М.І. Пироговим метод розпилювання замороженого трупа в необхідних напрямках і площинах. Метод препарування дозволяє визначити відношення між органами, взаємовідношення артерій, вен, нервів; вивчити структуру органів на макроскопічному рівні.
Описовий метод (соматоскопія) – зовнішній огляд тіла (трупа) людини, визначення його розмірів, форми ділянок тіла, біологічних ознак зрілості організму; при цьому методі є змога проводити антропометричні вимірювання.
Антропометричний метод ґрунтується на вимірюванні за визначеними правилами окремих частин тіла, вивченні їх пропорційних відношень із статистичним обробленням отриманих результатів та визначенням типу конституції досліджуваного.
Ін’єкційний метод – порожнини тіла, кровоносні і лімфатичні судини, бронхи, жовчні шляхи, сечові шляхи заповнюють забарвленими контрастними масами, що робить ці утворення чітко контурованими і зручними для препарування.
Метод просвітлення – спеціальне оброблення тканин і органів хімічними реактивами, яке дає змогу робити прозорими їх судини, нерви та ядра скостеніння кісток, попередньо забарвлених шляхом ін’єкції метиленовим синім чи препаратами срібла.
Мацерація – метод виготовлення препаратів кісток, який передбачає гниття у воді, землі та відділення м’яких тканин від кісток: виділені таким чином кістки знежирюють (виварюванням або застосуванням розчинників жирів) і відбілюють (сонячними променями, розчином перекису водню, хлорним вапном).
Корозійний метод застосовується для вивчення форми порожнистих органів, розгалуження судин, бронхів, сечових шляхів, інших трубчастих систем в органах за формою їх зліпків. Під час дослідження порожнину органа чи судини заповнюють масою, яка через деякий час твердіє і зберігає їх форму у вигляді зліпка. Тканини, що оточують зліпок, відділяють шляхом мацерації, або дії концентрованих розчинів кислот, лугів.
Рентгенологічні методи дослідження (рентгенографія, вазографія, бронхографія, рентгеноскопія) дають змогу під час обстеження живих людей вивчити положення, будову органів, розгалуження судин, аномалії розвитку, виявити захворювання. Під час дослідження трупів рентгенологічні методи часто застосовують у поєднанні з ін’єкційним методом.
Ембріологічний, гістологічний та гістохімічний методи досить часто застосовують в анатомічних дослідженнях, проте вони є додатковими.
Макро-мікроскопічний метод – дослідження (за В.П.Воробйовим) під невеликим збільшенням (у 5 – 40 разів), переважно тотальних об’єктів, які препарують за допомогою голок під “падаючою краплею”.
Експериментальний метод – відтворення на піддослідних тваринах патологічних станів, чи створення відповідних умов, що призводять до виникнення уражень, прояви яких зустрічаються у людей. Метод застосовують, якщо необхідно підтвердити, заперечити, спростувати чи перевірити певні факти, узагальнення, теорії.
Трансмісійна електронна і сканувальна мікроскопія, голографія, комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження – це сучасні методи прижиттєвого вивчення форми, внутрішньої будови і топографії органів.
Ендоскопічні методи – прижиттєве візуальне дослідження стану слизових оболонок порожнистих органів за допомогою введення в них ендоскопів з оптичними системами.