- •Міністерство охорони здоров’я України Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
- •Методичні вказівки для студентів при підготовці до практичного заняття
- •1. Гемодинамічні проби.
- •2. Виявлення прихованих набряків.
- •3. Діагностика порушень гемостазу.
- •4. Оцінка стану гемомікроциркуляторного русла.
- •Т а к т и к а в е д е н н я і л і к у в а н н я п і з н і х г е с т о з і в
- •П р и к л а д с х е м и л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї л е г к о г о т а с е р е д н ь о г о с т у п е н і в в а ж к о с т і
- •П р и к л а д с х е м и к о м п л е к с н о г о л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї в а ж к о г о с т у п е н я
- •З а г а л ь н і в и м о г и д о в е д е н н я х в о р и х з в а ж к и м и ф о р м а м и п і з н і х г е с т о з і в
- •А л г о р и т м д і й л і к а р я п р и е к л а м п с і ї
- •Т е р м і н и л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї
- •П о к а з а н н я д о р о д о р о з р і ш е н н я п р и п р е е к л а м п с і ї в а г і т н и х
- •П о к а з а н н я д о о п е р а ц і ї к е с а р е в а р о з т и н у:
- •Р е а б і л і т а ц і я, ж і н о к я к і п е р е н е с л и п і з н і й г е с т о з:
- •Медична реабілітація жінок, які перенесли пізній гестоз
- •Оперативні втручання в акушерстві
- •Класифікація:
- •V. Пологорозрішуючі операції:
- •V. Операції по зменшенню об’ємів і розмірів мертвого плода – плодоруйнівні операції:
- •3. Операції, при яких зменшення об’єму плода досягається за рахунок збільшення взаєморухомості окремих його частин.
- •Будова щипців
- •Загальні правила і техніка накладання щипців
- •Техніка операції:
- •Трійні правила м.Е. Малиновського (техніка операції накладання акушерських щипців)
- •Застосування вакуум- екстрактора
А л г о р и т м д і й л і к а р я п р и е к л а м п с і ї
Під час приступу еклампсії необхідно захистити жінку від додаткового травмування (хвору вкладають на рівну поверхню, уникаючи ушкоджень, і повертають її голову убік, обкладають подушками, тощо) та зовнішніх подразників (яскраве світло, шум, тощо).
Одразу після приступу, при необхідності, звільняють дихальні шляхи. Відкривають рот за допомогою ложки або шпателя, витягають уперед язик і, по можливості, аспірують вміст порожнини рота.
Після відновлення спонтанного дихання після нападу дають кисень, при необхідності застосовують додаткову вентиляцію, з поступовим переходом на інгаляцію фторотану, закису азоту тощо.
При припиненні серцевої діяльності паралельно з ШВЛ виконують закритий масаж серця й усі прийоми серцево-судинної реанімації.
Під фторотановим поверхневим знеболюванням в/в вводять протисудомні засоби та препарати для нейролептанальгезії – крім в/в 20 мл 25% розчину сірчастого магнію вводять 0,02 г (2 мл) сибазону (седуксену, діазепаму), 2-3 мл 0,5% розчину дроперидолу, 1-2 мл 2% розчину промедолу, 1мл 2,5% розчину піпольфену (діпразину).
Зняття високого артеріального тиску проводять за допомогою гангліоблокаторів короткої або середньої дії в/в: арфонад, гігроній, пентамін, бензогексоній титровано.
В подальшому після оцінки стану вагітної та плода, стану пологових шляхів, терміну вагітності, паритету вирішується питання про термін та ведення пологів.
Т е р м і н и л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї
Питання про час і метод родорозрішення має вирішуватись суворо індивідуально. При появі клінічної симптоматики пізнього гестозу будь-якого ступеня важкості при терміні вагітності 37 і більше тижнів поряд з лікуванням гестозу слід розпочати підготовку організму вагітної до пологів з наступним їх завершенням.
Складніші питання виникають при розвиненні гестозу на фоні недоношеної вагітності, коли плід ще недостатньо зрілий і у лікаря виникає зрозуміле бажання пролонгувати вагітність в інтересах плода. Проте, в саме в цій ситуації і виникають найчастіше важкі ускладнення для матері і плода. Гемоциркуляторні порушення, властиві пізньому гестозу, а в ряді випадків і інтенсивна фармакотерапія можуть призводити до більш виражених патологічних змін функціонального стану плода, достроковому завершенню вагітності на фоні профілактики дистрес-синдрому і гіпоксії плода.
Тривале малоефективне лікування гестозу може також призвести до порушення адаптаційних механізмів материнського організму з наступним розвиненням еклампсії, ниркової чи дихальної недостатності, геморагічних чи ішемічних інсультів, до цілої низки інших надзвичайно важких ускладнень.
Акушерська практика показала, що при відсутності ефекту від лікування прееклампсії легкого і середнього ступеню протягом 7-10 днів при стабільних параметрах інструментальних та лабораторних тестів (відсутність поліпшення чи погіршення) слід ставити питання про завершення вагітності.
Відсутність позитивного ефекту при лікуванні прееклампсії важкого ступеню протягом 24-28 год є показанням для завершення пологів.
Інтенсивна терапія еклампсії без повторних нападів при відсутності вираженого ефекту має проводитись не більше 5-6 год. Повторний напад еклампсії та екламптична кома вимагають негайного родорозрішення.
Готовність організму вагітної до пологів багато в чому визначається морфо-функціональним станом шийки матки. ,,Зріла” шийка матки є запорукою успішного активного ведення пологів у призначений день родорозрішення. Ефективну передіндукційну підготовку шийки матки забезпечує використання препіділу у формі гелю.