- •Міністерство охорони здоров’я України Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
- •Методичні вказівки для студентів при підготовці до практичного заняття
- •1. Гемодинамічні проби.
- •2. Виявлення прихованих набряків.
- •3. Діагностика порушень гемостазу.
- •4. Оцінка стану гемомікроциркуляторного русла.
- •Т а к т и к а в е д е н н я і л і к у в а н н я п і з н і х г е с т о з і в
- •П р и к л а д с х е м и л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї л е г к о г о т а с е р е д н ь о г о с т у п е н і в в а ж к о с т і
- •П р и к л а д с х е м и к о м п л е к с н о г о л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї в а ж к о г о с т у п е н я
- •З а г а л ь н і в и м о г и д о в е д е н н я х в о р и х з в а ж к и м и ф о р м а м и п і з н і х г е с т о з і в
- •А л г о р и т м д і й л і к а р я п р и е к л а м п с і ї
- •Т е р м і н и л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї
- •П о к а з а н н я д о р о д о р о з р і ш е н н я п р и п р е е к л а м п с і ї в а г і т н и х
- •П о к а з а н н я д о о п е р а ц і ї к е с а р е в а р о з т и н у:
- •Р е а б і л і т а ц і я, ж і н о к я к і п е р е н е с л и п і з н і й г е с т о з:
- •Медична реабілітація жінок, які перенесли пізній гестоз
- •Оперативні втручання в акушерстві
- •Класифікація:
- •V. Пологорозрішуючі операції:
- •V. Операції по зменшенню об’ємів і розмірів мертвого плода – плодоруйнівні операції:
- •3. Операції, при яких зменшення об’єму плода досягається за рахунок збільшення взаєморухомості окремих його частин.
- •Будова щипців
- •Загальні правила і техніка накладання щипців
- •Техніка операції:
- •Трійні правила м.Е. Малиновського (техніка операції накладання акушерських щипців)
- •Застосування вакуум- екстрактора
П о к а з а н н я д о о п е р а ц і ї к е с а р е в а р о з т и н у:
напади, що не припиняються і не знімаються терапією;
амавроз;
відшарування сітківки;
анурія, загроза крововиливу в мозок;
коматозний стан;
тяжкий гестоз, який не піддається консервативному лікуванню (при непідготовлених пологових шляхах);
еклампсія при наявності акушерської (тазове передлежання, вузький таз, великий плід, гостра жовта атрофія печінки, ускладнення в пологах, ознаки ДВЗ-синдрому, обтяжений акушерський анамнез) або екстрагенітальної патології.
При кесаревому розтині рекомендується кюретаж стінок порожнини матки для видалення тканини з джерела спазмогенних речовин. Обов’язкове повне відновлення крововтрати, яка при кесаревому розтині становить не менше 700 мл.
Р е а б і л і т а ц і я, ж і н о к я к і п е р е н е с л и п і з н і й г е с т о з:
Після виписки із стаціонару необхідно:
Диспансерний нагляд з необхідним лабораторним обстеженням та відповідною терапією.
Питання про можливість наступної вагітності вирішується акушером-гінекологом та терапевтом.
При повторній вагітності ці жінки відносяться до групи підвищеного ризику.
Діти, від матерів, які перенесли пізній гестоз, повинні бути на диспансерному спостереженні.
Медична реабілітація жінок, які перенесли пізній гестоз
Медична реабілітація жінок, що перенесли пізній гестоз вагітних має проводитися в 2 або 4 етапи. Жінкам, у яких протягом 5 місяців після пологів вдалося ліквідувати протеінурію і гіпертонію, здійснюється 2-х етапна реабілітація, а хворим з неусуненими патологічними симптомами - 4-х етапна.
Перший етап реабілітації проводиться в пологовому будинку залежно від ступеня важкості гестозу до 3-х тижнів. Протягом цього періоду жінки обстежуються: щоденне вимірювання артеріального тиску і діурезу, щотижня - клінічні аналізи сечі і крові, проби Зимницького, Нечипоренка, Реберга, визначення сечовини і білка крові. Одночасно з цим починається терапія, спрямована на поліпшення функціонального стану ЦНС, водно-електролітного і білкового балансу, усунення гіповолемії.
Другий етап реабілітації проводиться в поліклінічних умовах до 1 року після пологів терапевтом. Жінка повинна 1 раз на місяць оглядатися терапевтом, 1-2 рази на місяць вимірюється артеріальний тиск, досліджується клінічний аналіз крові, сечі. На цьому етапі призначається симптоматична терапія, спрямована на нормалізацію функціонального стану ЦНС, тонусу судин і артеріального тиску, функції нирок, печінки. При виявленні екстрагенітальних захворювань терапію проводять відповідні спеціалісти.
Третій етап проводиться у жінок з наявністю протеінурії і підвищеного артеріального тиску протягом 6 місяців після пологів. Для цього необхідна госпіталізація в неврологічне відділення стаціонару, де проводять спеціальне обстеження (рентгенологічне, радіоізотопне та ін.). Для діагностики фонових захворювань, які розвилися внаслідок перенесеного гестозу (гломерулонефрит, пієлонефрит, гіпертонічна хвороба), призначається терапія залежно від нозологічної форми.
В наступному, після виписки із стаціонару цим жінкам протягом року в поліклінічних умовах проводиться четвертий етап реабілітації, протягом якого 1 раз на місяць вони обстежуються терапевтом або урологом (залежно від виявленого захворювання) і за показаннями отримують лікування, необхідне при даній формі патології.