- •Міністерство охорони здоров’я України Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
- •Методичні вказівки для студентів при підготовці до практичного заняття
- •1. Гемодинамічні проби.
- •2. Виявлення прихованих набряків.
- •3. Діагностика порушень гемостазу.
- •4. Оцінка стану гемомікроциркуляторного русла.
- •Т а к т и к а в е д е н н я і л і к у в а н н я п і з н і х г е с т о з і в
- •П р и к л а д с х е м и л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї л е г к о г о т а с е р е д н ь о г о с т у п е н і в в а ж к о с т і
- •П р и к л а д с х е м и к о м п л е к с н о г о л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї в а ж к о г о с т у п е н я
- •З а г а л ь н і в и м о г и д о в е д е н н я х в о р и х з в а ж к и м и ф о р м а м и п і з н і х г е с т о з і в
- •А л г о р и т м д і й л і к а р я п р и е к л а м п с і ї
- •Т е р м і н и л і к у в а н н я п р е е к л а м п с і ї
- •П о к а з а н н я д о р о д о р о з р і ш е н н я п р и п р е е к л а м п с і ї в а г і т н и х
- •П о к а з а н н я д о о п е р а ц і ї к е с а р е в а р о з т и н у:
- •Р е а б і л і т а ц і я, ж і н о к я к і п е р е н е с л и п і з н і й г е с т о з:
- •Медична реабілітація жінок, які перенесли пізній гестоз
- •Оперативні втручання в акушерстві
- •Класифікація:
- •V. Пологорозрішуючі операції:
- •V. Операції по зменшенню об’ємів і розмірів мертвого плода – плодоруйнівні операції:
- •3. Операції, при яких зменшення об’єму плода досягається за рахунок збільшення взаєморухомості окремих його частин.
- •Будова щипців
- •Загальні правила і техніка накладання щипців
- •Техніка операції:
- •Трійні правила м.Е. Малиновського (техніка операції накладання акушерських щипців)
- •Застосування вакуум- екстрактора
П о к а з а н н я д о р о д о р о з р і ш е н н я п р и п р е е к л а м п с і ї в а г і т н и х
Лабораторні дані:
- протеінурія більше 1г/24 години;
- збільшення сироваткового креатиніну;
- порушення функції печінки;
- тромбоцитопенія.
Порушення стану плода:
- дистрес плода;
- аномальний НСГ, КСТ, біофізичний профіль;
- затримка розвитку плода і зменшення темпів його росту при щотижневій ультрасонографії.
Показники артеріального тиску:
- діастолічний тиск більше 100 мм рт. ст. протягом доби;
- збільшення діастолічного тиску більше 110 мм рт. ст.
Ускладнення з боку матері:
- HELLP-синдром;
- еклампсія;
- набряк легенів;
- декомпенсація серцевої діяльності;
- коагулопатія;
- порушення функції нирок;
- біль в епігастрії;
- мозкові симптоми.
При прееклампсії легкого і середнього ступенів важкості слід завершувати пологи через природні пологові шляхи із застосуванням адекватного знеболювання. Через природні пологові шляхи родорозрішення проводиться при підготовленій шийці матки шляхом родозбудження з розтином плодового міхура, за 30 хв до амніотомії вводять спазмолітики з наступним введенням утеротонічних засобів. Препаратами вибору мають бути простагландини (простенон, ензапрост). За 30 хв. до початку інфузії з метою профілактики емболії навколоплідними водами доцільне в/м введення промедолу, піпольфену, но-шпи. При призначенні окситоцину в дозах більше 2,5–5 ОД у хворих з важкою формою гестозу можливі випадки водяної інтоксикації та енцефалопатії, оскільки окситоцин має антидіуретичну дію. В пологах необхідний ретельний моніторний контроль за життєво важливими функціями матері і плода, продовження інтенсивної комплексної терапії, присутність індивідуального поста. Пологи слід проводити разом з анестезіологом-реаніматологом.
Інфузійну терапію слід звести до мінімуму, тобто не більше 400-500 мл реополіглюкіну чи глюкозо-новокаїнової суміші. При добрій пологовій діяльності за показаннями можливо в/в крапельне введення сірчанокислої магнезії. Продовжувати седативну і гіпотензивну терапію. Обов’язкове адекватне знеболювання як частина патогенетичної терапії. Широко використовується промедол у поєднанні зі спазмолітиками і седативними препаратами. Необхідно пам’ятати, що небезпека розвинення ускладнень особливо велика наприкінці І-го періоду, тому максимальний обсяг терапії має бути спрямований на цей проміжок часу. У ІІ періоді пологів при підвищенні АТ вище 160/100 мм рт. ст. застосовують керовану артеріальну гіпотонію гангліоблокаторами (пентамін, гігроній, бензогексоній тощо). Необхідно пам’ятати, що дія цих препаратів триває 3-4 год., після чого до них настає несприйняття, тому застосування їх в І періоді пологів недоцільне. При неефективності керованої гіпотонії або погіршенні стану матері і плода необхідно виключити потужний період накладанням акушерських щипців.
Одразу після пологів АТ часто підвищується внаслідок перерозподілу обсягу крові і збільшення загального периферичного судинного опору. Отже, у ІІІ періоді пологів необхідний ретельний контроль відповідних параметрів: пульс, АТ, діурез. Має проводитись ретельна профілактика кровотечі, тому що в цій групі жінок знижена толерантність до крововтрати і остання швидко стає декомпенсованою.
Важкі форми пізнього гестозу вимагають оперативного завершення пологів: при наявності умов і живому плоді – акушерських щипців, при мертвому плоді – плодоруйнівної операції, при відсутності умов для завершення пологів через природні пологові шляхи – кесаревого розтину, який є одним з найдбайливіших методів для матері та дитини при важких формах пізнього гестозу.