- •Причини виникнення та суть рабовласницької держави і права.
- •Особливості країн стародавнього сходу.
- •3. Особливості античних держав.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •5. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •6. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •7. Сусп. Лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •8. Державний лад Вавилона
- •9. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •10. Характеристика «Гомерівської» Греції
- •11. Реформи Тезея в Афінах та їх вплив на формування державності
- •12. Реформи Солона
- •13. Реформи Клісфена
- •14. Реформи Ефіальта і Перікла
- •15. Суспільний устрій Афінської держави
- •16.Криза рабовласницької демократії в Афінах і падіння держави.
- •17. Джерела й основні риси афінського права
- •18. Суспільний устрій Спарти
- •19. Державний устрій Спарти
- •20. Організація римського Суспільства до утворення держави
- •21. Реформи Сервія Туллія
- •22. Суспільний устрій Римської Республіки
- •23. Державний устрій римської республіки
- •24. Повстання рабів, диктатури та тріумвірати підчас кризи республіки в Римі
- •25. Причини переходу Риму від республіки до монархії
- •26. Реформи братів Гракхів у Римі
- •28. Реформи Діоклетіана в Римі
- •27. Характеристика періоду принципату і домінату у Римі
- •29. Джерела римського права
- •30. Особливості виникнення та розвитку держави франків.
- •31. Суспільний державний устрій франків
- •32. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •33. Утворення та розвиток візантійської держави
- •34. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •35. Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •37. Суспільний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •38. Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •39. Реформи Людовіка IX у Франції.
- •40. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV ст)
- •41. Абсолютна монархія у Франції. Діяльність Ришельє
- •42. Джерела та риси права середньовічної Франції
- •43. Утворення й особливості розвитку феодальної держви в Німеччині
- •44. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •45. Абсолютизм у Німеччині
- •46. Характеристика Феодального права Німеччини
- •47. Утворення та розвиток сербської феодальної держави
- •48. Суспільний лад феодальної Сербії
- •49. Державний лад феодальної Сербії
- •50. Характеристика законника царя Стефана Душана у Сербії
- •51. Характеристика англо-саксонських держав у 5-9 ст.
- •52. Норманське завоюваня та його вплив на розвиток Англії.
- •53. Характеристика Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії
- •54. Обгородження селянських земель. «Криваве законодавство»
- •55. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •56. Характеристика англійського абсолютизму
- •56. Судова система феодальної Англії.
- •58. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •59. Особливості станово-представницької монархії Польщі.
- •60. Джерела та характеристика польського феодального права.
- •62. Характеристика петиції про право 1628р .В Англії.
- •61. Причини, етапи та особливості англійської буржуазної революції.
- •63. Характеристика Трьохрічного акту 1641р .В Англії.
- •64. Характеристика Навігаційного акту 1651р .В Англії.
- •65. Характеристика Знаряддя правління 1653р .В Англії.
- •66. Характеристика Габеас корпус акту 1679р .В Англії.
- •67. Біль про права 1689 р.
- •68. Акт про престолонаступництво 1701 р.
- •69. Зміст парламентської реформи 1832р. В Англії.
- •70. Характеристика Чартиського руху в Англії
- •71. Зміст парламентської реформи 1867р. В Англії
- •72. Утворення та характеристика політичних партій в Англії
- •73. Зміст реформи англійського парламенту в 1911р.
- •74. Причини та етапи Великої французької буржуазної революції
- •75. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •76. Конституція Франції 1791 р.
- •77. Встановленя Диктатури якобінців (1793-94рр.) її характеристика
- •78. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •79. Встановлення Другої республіки у Франції. Конституція 1848р.
- •80. Друга імперія у Франції (1852-1870)
- •81. Становище англійських колоній у пн. Ам. До війни за незалежність.
- •82. Прийняття і характеристика Декларації незалежності сша
- •83. Причини прийняття та хар-тика Статей конфедерації 1781 р.
- •84. Конституція сша 1787 р.
- •85. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •86. Характеристика виконавчої влади сша за Конституцією 1787 р.
- •87. Характеристика судової влади сша за Конституцією 1787 р.
- •88. Характеристика Біля про права 1791 р.
- •89. Причини та значення Громадянської війни в сша
- •90. Економічні і політичні наслідки Громадянської війни в сша
- •91. Реконструкція півдня та прийняття «Чорних кодексів»
- •92. Виникнення і оформлення двопартійної системи у сша
- •93. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875р.
- •94. Франція у другій світовій війні. Утворення держави Віші
- •95. Характеристика конституції Франції 1946р.
- •96. Характеристика конституції Франції 1958р.
- •97. Утворення німецького союзу у 1815р.
- •98. Утворення митного союзу у 1834р. В. Німеччині та його вплив на об’єднання держави.
- •99. Причини та наслідки буржуазної революції у 1848-49рр. В. Німеччині
- •100. Утворення Північнонімецького союзу та другої німецької імперії
- •101. Об’єднання італії у другій половині 19 ст.
- •101. Революційний рух в Італії у 1919-20рр.Та встановлення фашистської диктатури
- •101. Крах фашистського режиму і утворення республіки в Італії
- •101. Характеристика конституції Італії 1947р.
- •106. Характеристика ек. І політичного розвитку сша в кін 19 поч 20 ст.
- •105. Виникнення Ку-клукс-клану і Суду Лінча у сша.
- •107. Характеристика нового курсу президента ф.Рузвельта в сша
- •108. Основні тенденції розвитку сша в період після другої св.
- •109. Законодавство сша у період холодної війни.
- •110. Демократична революція в Німеччині 1918-1919рр.
- •111.Державний устій Німеччини за Веймарською конституцією 1919р.
- •112. Прихід до влади фашистів та характеристика фашистської диктатури в Німеччині
- •113. Утворення фрн
- •114. Прийняття та характеристика Бонської конституції 1949р.
- •115.Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
19. Державний устрій Спарти
На чолі вільної общини стояли два царі - дорійський та ахейський. У військовий час це були воєначальники, у мирний - вищі жерці. Влада царів була спадковою, їм належали великі ділянки родючої землі та визначена частка військової здобичі. Для обмеження царської влади щорічно усіма повноправними спартіатами обиралася колегія ефорів (спостерігачів) з 5 чол. Ефори стежили за розподілом військової здобичі, вводили податки. З середини VI ст. до н. є. мали найширші повноваження в управлінні, нагляді та судочинстві. Вони ж скликали Раду старійшин (герусію) та народні збори, вели переговори з іноземними послами. Старший ефор - епонім давав своє ім'я назві року. Звіт ефори складали лише перед своїми наступниками.
Народні збори (апела) формувалися з одружених громадян віком від ЗО років. Виступати на зборах, пропонувати закони чи кандидатів на посади дозволялося лише посадовим особам. Збори висловлювали своє рішення зазвичай криком. Судді сиділи в ізольованому приміщенні і прислухалися до того, як кричать обидві сторони (згідні і незгідні), визначаючи переможця. У сумнівних випадках практикувався поділ голосуючих на дві частини шляхом розходження у різні сторони. Однак власті своїми постановами могли оголосити рішення зборів недійсними, а самі збори розпустити.
Рада старійшин складашся з 28 членів-геронтів, які обиралися народними зборами з представників найбільш знатних родин, не молодших за 60 років. Герусія провадила усі поточні справи держави та була її вищою судовою інстанцією. До герусії також входили і обидва царі, і лише цей орган мав право зміщення царів. Оскільки геронти обиралися довічно, а питання, що виносилися на розгляд народних зборів, готувалися винятково герусією, можна говорити про виняткову роль цього органу. Загалом геронти ні перед ким не були відповідальні.
20. Організація римського Суспільства до утворення держави
Населення Стародавнього Риму поділялося на дві групи: вільних і невільних (рабів). Вільне населення, своєю чергою, поділялося на громадян та іноземців (перегринів), громадяни - на повноправних і неповноправних. Повноправними громадянами були лише ті, хто належав до одного із родів (яких було 300), які входили до складу римської общини. Такі громадяни називалися патриціями та мали особливий правовий статус: тільки вони мали право обіймати виборні посади, бути суддями, брати участь у розподілі завойованих Римом у сусідів земель тощо.
До неповноправних громадян належали плебеї, що стояли поза родовою організацією римської общини патриціїв, старими родами, куріями, племенами. І хоч були вони вільними людьми, володіли майном та рабами, як і патриції платили податки, служили у війську, виконували інші суспільні обов'язки, однак були позбавлені політичних прав , їм також заборонялося укладати шлюб з патриціями. Усе це спричиняло незадоволення плебеїв, штовхало їх до боротьби за свої права, котра закінчилася перемогою та знищенням замкнутості римської родової організації, що в підсумку сприяло прискоренню утворення держави.
Раби - це невільницьке населення, позбавлене будь-яких прав. Вони не мали правоздатності та могли бути лише об'єктами права й перебували у приватній або державній власності, їх вважали не людьми, а "речами, що говорять". Раба можна було купити, продати, подарувати, передати у спадок, убити. Він не міг мати своєї сім'ї, дітей і майна. З огляду на все це, раб не був зацікавлений у наслідках своєї праці.
Перегрини - мешканці провінцій, що належали до складу римської держави, але не були громадянами; члени общин і держав, не залежних від Риму, але пов'язаних з ним; римські громадяни, засуджені на вигнання. Правовий статус цієї категорії населення визначався договорами.