- •Передмова
- •1. Загальні відомості про автомобільні транспортні засоби
- •1.1. Класифікація рухомого складу автомобільного транспорту
- •1.2. Технічна характеристика автомобілів
- •1.3. Загальна будова автомобіля
- •1.4. Етапи проектування автомобіля
- •2. Основи розвитку інженерної діяльності
- •2.1. Початок конструювання і автомобілебудування
- •3.2. Початок розвитку автомобілебудування
- •3. Теоретичні основи технічної експлуатації автомобілів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Основні тенденції розвитку конструкцій автомобілів
- •Питання для самоконтролю
- •4. Основи конструкції автомобільних двигунів
- •4.2. Загальна будова та геометричні розміри поршневого двз
- •4.3. Робочі цикли автомобільних двз
- •Контрольні питання
- •4.4. Кривошипно-шатунний механізм
- •4.4.1. Сили і моменти, що діють у кривошипно-шатунному механізмі двз
- •4.4.2. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів
- •4.4.3. Основи конструкції нерухомих частин кривошипно-шатунних механізмів
- •Контрольні питання
- •4.5.2. Класифікація механізмів газорозподілу
- •4.6. Система мащення
- •4.6.1. Призначення та основи конструкції системи мащення
- •4.6.2. Насоси системи мащення
- •4.6.3. Фільтри системи мащення
- •4.6.4. Система вентиляції картера
- •Контрольні питання
- •4.7.2. Призначення та класифікація систем охолодження
- •4.7.3. Основи конструкції системи рідинного охолодження
- •4.7.4. Автоматичне регулювання теплового режиму двигуна з рідинним охолодженням
- •4.7.5. Основи конструкції повітряної системи охолодження
- •Контрольні питання
- •4.8. Система живлення двигунів паливом
- •4.8.1. Характеристики якісного складу пальної суміші
- •4.8.2. Система живлення карбюраторних двигунів
- •4.8.3. Система живлення дизелів
- •4.8.5. Системи живлення двигунів із впорскуванням бензину
- •4.8.6. Класифікація систем живлення з впорскуванням бензину
- •4.8.7. Основи конструкції та принцип дії механічної системи живлення з безперервним впорскуванням бензину
- •4.8.8 Система розподіленого впорскування бензину типу „l-Jetronic"
- •4.8.9. Системи живлення автомобільних двигунів газом
- •4.8.10. Основи конструкції приладів для подачі повітря у двигун
- •4.8.11. Турбокомпресорна подача повітря - наддування
- •Контрольні питання
- •4.9.1. Принцип дії контактної системи запалювання
- •4.9.2. Електронні системи запалювання
- •4.9.3. Цифрові та мікропроцесорні системи запалювання
- •4.9.4 Вихідні характеристики роботи автомобільних двигунів
- •Контрольні питання
- •5. Трансмісія
- •5.1. Механічні ступінчасті коробки передач
- •5.1.1. Двовальні коробки передач
- •5.1.2. Тривальні коробки передач
- •5.1.3. Механізм керування ступінчастими коробками передач
- •5.1.4. Додаткові коробки передач
- •5.2. Зчеплення
- •5.2.1. Фрикційні зчеплення
1.4. Етапи проектування автомобіля
Проектування охоплює весь комплекс конструкторсько-експе-рементальних робіт зі створення промислового зразка автомобіля — від складання технічного завдання і до коректування технічної документації у відповідності з складеним технологічним процесом виготовлення. Проектування автомобіля розділяються на етапи.
Технічне завдання. Стадія технічного завдання складається з одного етапу — складання технічного завдання. Для цього попередньо аналізують вимоги замовника або основного споживача, директивні документи, що ставляться до проектованого об'єкта і існуючі тенденції розвитку автомобілів даного класу (категорій).
Ескізний проект. Стадія ескізного проекту має наступні етапи: ескізне компонування, створення пошукових макетів зовнішніх форм, макетування зовнішніх форм, макетування внутрішнього простору.
До моменту затвердження технічного завдання загальне компонування й пошукові макети зовнішніх форм повинні мати певний ступінь пророблення, щоб попереднє креслення загального вигляду автомобіля могло ввійти в технічне завдання. Тому стадії ескізного проекту й технічного завдання перекриваються.
Ескізне компонування є початковим етапом розробки загального компонування. B його ході встановлюють попередні розміри й відносне розташування основних агрегатів автомобіля, положення водія, вантажу або пасажирів і багажу, які плануються для перевезення.
Пошукові макети зовнішніх форм створюють для того, щоб знайти загальну ідею архітектурного розв'язку кузова легкового автомобіля або кабіни й оперення вантажного автомобіля. Вихідними даними для розробки зовнішніх форм є викопіювання необхідних елементів з ескізного компонування. Макет виконують у масштабі 1:5 із пластиліну. Пошукові макети можуть бути випробувані в аеродинамічній трубі для визначення коефіцієнта опору повітря й положення центру бічного тиску вітру й відповідної доробки зовнішніх форм.
Коли на пошукових макетах буде знайдена й схвалена загальна ідея архітектурного розв'язку, будують пластиліновий макет зовнішніх форм кузова або кабіни й оперення в масштабі 1:1. Цей макет має багатоцільове призначення його використовують для уточнення зовнішніх форм, перевірки враження, яке буде залишати автомобіль, а також для розв'язку низки технологічних питань Крім того, він є джерелом інформації про зовнішню поверхню для розробки креслень кузова або кабіни й оперення.
Ha макеті внутрішнього простору: перевіряють комфортабельність посадки, зручність входу й виходу, оглядовість, доступність органів керування і т, п. Макет у масштабі 1:1 виготовляють із дерева і підручних матеріалів. Підставою для побудови макету служить креслення внутрішнього планування, виконане у масштабі 1:1. Макет повинен бути доповнений панеллю капота для перевірки передньої оглядовості й стеклами із прозорого пластику. Ha макеті внутрішнього простору легкового автомобіля відтворюють також внутрішній простір багажника.
Технічний проект. Стадія технічного проекту містить у собі наступні етапи: загальне компонування (завершення), макетування шасі, розробку конструкції агрегатів.
Розробка загального компонування, макетування шасі й розробка конструкції агрегатів не повинні затримувати роботи з ескізного проекту (макету зовнішніх форм і макету внутрішнього простору) і тому повинні проводитися паралельно.
Після того як у процесі розробки ескізного компонування будуть установлені попередні розміри й відносне розташування основних частин, а також знайдено архітектурне рішення зовнішніх форм, робота над загальним компонуванням на стадії технічного проекту вступає у фазу уточнення відносного розташування агрегатів і узгодження їх розмірів і параметрів.
Для цього розробляють планові креслення й ув’язочну схему автомобіля. Для шасі і кузова або кабіни виконують окремі планові креслення, щоб уникнути перевантаження їх зображеннями. На плановому кресленні шасі зображують контури всіх агрегатів і вузлів, частини які переміщаються показують у крайніх положеннях. Це креслення дозволяє наочно представити відносне розташування усіх агрегатів, вузлів, тяг і шлангів, виявити зазори, перевірити правильність розрахунків і т.д. Планове креслення кузова або кабіни спочатку використовують для доробки загального компонування, а потім для розробки поверхні й конструкції вузлів кузова або кабіни. Планові креслення шасі й кузова виконують у масштабі 1:1, розміри не проставляють, а визначають шляхом безпосередніх вимірів, для чого їх позначають координатною сіткою.
Ув’язочна схема містить вичерпну інформацію про визначальні розміри агрегатів, розмірних ланцюгів, ходах частин, що переміщаються, і зазорах. На ній проводять результати усіх розрахунків. Ув’язочну схему виконують у масштабі 1:5 і позначають координатною сіткою.
Крім розробки планового креслення шасі будують макет шасі або принаймні моторного відсіку, враховуючи особливу щільність розміщення в ньому агрегатів.
Макет, виконаний у масштабі 1:1, дозволяє перевірити всі зазори, які не можуть бути визначені графічно, знайти правильне положення тяг, прокласти трубопроводи і проводку, перевірити доступність агрегатів для обслуговування й демонтажу. Більшою перевагою макетування шасі є можливість легкої і швидкої перевірки різних варіантів конструкції й розташування агрегатів і вузлів. Макет виконують здебільшого з дерева, широко використовуючи різні підручні засоби й матеріали.
Головним підсумком стадій технічного проекту є розробка конструкції основних агрегатів.
Розроблювальні компонування повинні бути виконані в об’ємі, достатньому для виготовлення по них повного комплекту робочих креслень.
Розробка робочої документації. Стадія розробки робочої документації автомобіля містить у собі наступні етапи: розробку робочих креслень, технічних умов і т.д., виготовлення дослідних зразків агрегатів, доводочні випробування зразків автомобіля, коректування технічної документації.
Крім перерахованих, стадія «Розробка робочої документації» також охоплює етапи попередніх, приймальних і інших видів випробувань.
Ha основі технічного проекту розробляють комплект робочої технічної документації для виготовлення дослідних зразків автомобіля. Її виконують у повній відповідності з вимогами ЕСКД і коректують на наступних етапах проектування.
Дослідні зразки агрегатів виготовляють за обхідною технологією ( без використання спеціальних верстатів інструментів), але з обов'язковим дотриманням усіх вимог технічної документації, щоб виключити вплив якості виготовлення й складання на результаті випробувань, а також уникнути неправильних виводів і висновків. Дослідні зразки виготовляють декількома послідовними серіями, що дозволяє в кожній наступній серії врахувати досвід раніше пророблених робіт. Випробування заново створених агрегатів проводять як на стендах, так і на автомобілях.
Стендові випробування можуть проводитися для визначення вихідних характеристик і ступені їх відповідності пропонованим вимогам або для усунення конкретного дефекту.
Випробуванням на автомобілях звичайно зазнають агрегати найбільш складні й потребуючі великої доводочної роботи (двигун, гідропередача, кермовий механізм).
Експериментальна перевірка й доробка конструкції автомобіля проводяться в ході доводочних випробувань автомобілів лабораторних, лабораторно - шляхових і шляхових.
Лабораторні й лабораторно - шляхові випробування призначені для визначення параметрів і вихідних показників автомобіля. При лабораторних випробуваннях виконують обмірювання, зважування, оцінку оглядовості й інших параметрів і показників, не пов'язаних з пробігом. Шляхові, лабораторно - шляхові випробування включають визначення показників динамічності й паливної економічності оцінку курсової стійкості й керованості, ефективності гальмування й інших показників, пов'язаних з пробігом.
Пробігові випробування автомобілів проводять для одержання відомостей про надійність, зручність керування й обслуговування, підготовці матеріалів по строках обслуговування й номенклатурі, інструменту що прикладається й для складання інструкції по експлуатації, а також для виявлення дефектів, що підлягають усуненню. Пробігові випробовування проводять в умовах, які відтворюють реальну експлуатацію (дороги, навантаження, режими руху, кваліфікацію водія, обслуговування, зберігання й застосовувані експлуатаційні матеріали).
Для прискорених випробувань на довговічність підвіски, рульового керування, рами й кабіни вантажних автомобілів і спеціальних автомобілів високої прохідності користуються таким різновидом пробігових випробувань, як випробування на нерівній дорозі (дорога з виступами різної висоти й форми, хвиляста дорога, брукове покриття різної якості).