- •Передмова
- •1. Загальні відомості про автомобільні транспортні засоби
- •1.1. Класифікація рухомого складу автомобільного транспорту
- •1.2. Технічна характеристика автомобілів
- •1.3. Загальна будова автомобіля
- •1.4. Етапи проектування автомобіля
- •2. Основи розвитку інженерної діяльності
- •2.1. Початок конструювання і автомобілебудування
- •3.2. Початок розвитку автомобілебудування
- •3. Теоретичні основи технічної експлуатації автомобілів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Основні тенденції розвитку конструкцій автомобілів
- •Питання для самоконтролю
- •4. Основи конструкції автомобільних двигунів
- •4.2. Загальна будова та геометричні розміри поршневого двз
- •4.3. Робочі цикли автомобільних двз
- •Контрольні питання
- •4.4. Кривошипно-шатунний механізм
- •4.4.1. Сили і моменти, що діють у кривошипно-шатунному механізмі двз
- •4.4.2. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів
- •4.4.3. Основи конструкції нерухомих частин кривошипно-шатунних механізмів
- •Контрольні питання
- •4.5.2. Класифікація механізмів газорозподілу
- •4.6. Система мащення
- •4.6.1. Призначення та основи конструкції системи мащення
- •4.6.2. Насоси системи мащення
- •4.6.3. Фільтри системи мащення
- •4.6.4. Система вентиляції картера
- •Контрольні питання
- •4.7.2. Призначення та класифікація систем охолодження
- •4.7.3. Основи конструкції системи рідинного охолодження
- •4.7.4. Автоматичне регулювання теплового режиму двигуна з рідинним охолодженням
- •4.7.5. Основи конструкції повітряної системи охолодження
- •Контрольні питання
- •4.8. Система живлення двигунів паливом
- •4.8.1. Характеристики якісного складу пальної суміші
- •4.8.2. Система живлення карбюраторних двигунів
- •4.8.3. Система живлення дизелів
- •4.8.5. Системи живлення двигунів із впорскуванням бензину
- •4.8.6. Класифікація систем живлення з впорскуванням бензину
- •4.8.7. Основи конструкції та принцип дії механічної системи живлення з безперервним впорскуванням бензину
- •4.8.8 Система розподіленого впорскування бензину типу „l-Jetronic"
- •4.8.9. Системи живлення автомобільних двигунів газом
- •4.8.10. Основи конструкції приладів для подачі повітря у двигун
- •4.8.11. Турбокомпресорна подача повітря - наддування
- •Контрольні питання
- •4.9.1. Принцип дії контактної системи запалювання
- •4.9.2. Електронні системи запалювання
- •4.9.3. Цифрові та мікропроцесорні системи запалювання
- •4.9.4 Вихідні характеристики роботи автомобільних двигунів
- •Контрольні питання
- •5. Трансмісія
- •5.1. Механічні ступінчасті коробки передач
- •5.1.1. Двовальні коробки передач
- •5.1.2. Тривальні коробки передач
- •5.1.3. Механізм керування ступінчастими коробками передач
- •5.1.4. Додаткові коробки передач
- •5.2. Зчеплення
- •5.2.1. Фрикційні зчеплення
Контрольні питання
1. По яким ознакам класифікують автомобільні двигуни?
2. Що називається робочим циклом, як він здійснюється в чотирьохтактному карбюраторному двигуні?
3. Як здійснюється робочий цикл чотирьохтактному дизельному двигуні?
4. Що називається ступінь стиску, робочим об’ємом циліндра а робочим об’ємом двигуна?
4.4. Кривошипно-шатунний механізм
4.4.1. Сили і моменти, що діють у кривошипно-шатунному механізмі двз
У кривошипно-шатунному механізмі поршневого автомобільного ДВЗ діють три групи сил: сили тиску газів, сили інерції і сили тертя між робочими поверхнями деталей.
Т
Рис.
4.2.
Сили,
що діють у
кривошипно-шатунному
механізмі двигуна
Для часткового зменшення бічного тиску поршня на стінку циліндра при цьому такті в конструкції сучасних двигунів центр корінної шийки кривошипа зміщують у напрямку дії сили N на декілька міліметрів відносно геометричної осі циліндра. Такі кривошипно-шатунні механізми називають дезаксіальними. З цією ж метою геометричний центр отвору в поршні для поршневого пальця зміщують у напрямку дії сили N на 1-2 мм. (На рис. 4.2 ці зміщення не вказані).
Складову F перенесемо по лінії дії до центра шатунної шийки і також розкладемо на дві складові Т і R. Складова R діє уздовж кривошипа і сприймається його корінною шийкою. Складова 7 спрямована перпендикулярно кривошипу і відносно центра його обертання створює крутний момент. Отже, крутний момент, що створює одноциліндровий двигун на такті „робочий хід", дорівнює:
М= ТхА.
4.4.2. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів
К
г) д)
Рис.
4.3.
Схеми
кривошипно--шатунних
механізмів
Деталі кривошипно-шатунного механізму поділяють на нерухомі і рухомі. До нерухомих належать циліндр 5 (див. рис. 4.1), головка циліндра 1, картер 6 і піддон 9 картера. У зібраному вигляді ці частини складають основу двигуна.
До рухомих деталей належать поршень 4 із поршневим пальцем 3, шатун 14, колінчастий вал 8 і маховик 7.
Взаємне розташування основних деталей у двигунах досить різноманітне. Найбільш розповсюджені схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів сучасних автомобільних двигунів вказані на рис. 4.3.
Достатньо поширені двигуни, у яких усі циліндри розташовані в один ряд. Такі двигуни називають однорядними (або скорочено рядними). При однорядних схемах розташування осі циліндрів можуть займати вертикальне положення (рис. 4.3, а). Для зменшення габаритної висоти в деяких двигунах циліндри розташовують під кутом а = 20-15° до вертикалі (рис. 4.3, б). Відомі також однорядні двигуни з горизонтальним розташуванням циліндрів (рис. 4.3, в).
Для скорочення габаритної довжини в багатоциліндрових двигунах циліндри найчастіше розташовують у два ряди під кутом 90° (рис. 4.3, г). Такі двигуни називають V-подібними. Останнім часом з'явилися V- подібні двигуни з розташуванням циліндрів під меншим кутом - від 12° до 17° (наприклад, двигуни фірм Volkswagen, Ford).
Відомі також двигуни з горизонтальним розташуванням циліндрів під кутом 180° (рис. 4.3, д). Такі двигуни називають опозитними. їх поршні рухаються в протилежних напрямках і взаємно урівноважують сили інерції. Крім того, опозитні двигуни зручно розміщувати під підлогою кузова (в автобусах).
У двигунів деяких фірм (наприклад, Татра, Volkswagen) циліндри розташовані втри ряди. Такі двигуни називають W-подібними. Незважаючи на підвищену складність конструкції, такі двигуни досить компактні.