Передмова

Автомобільний транспорт є частиною розвинутої транспортної системи України. Крім автомобільного, ця система охоплює також інші види транспорту залізничний, водний, повітряний, трубопровідний.

До автомобільного транспорту належить рухомий склад, який безпосередньо використовують для перевезення вантажів і пасажирів, а також стаціонарні споруди, що використовують для його обслуговування: станції технічного обслуговування, автотранспортні парки, ремонтні заводи, бази, склади, заправні станції тощо.

Світовий автомобільний парк складається сьогодні із сотень мільйонів одиниць автомобільних транспортних засобів - автомобілів найрізноманітнішого призначення, причіпного рухомого складу, який постійно або періодично працює з ними, спеціальних механізмів чи обладнання на базі автомобілів.

Основними вимогами, що ставляться до будь-якого транспортного засобу, є перевезення пасажирів або вантажу визначеним маршрутом, за можливо короткий час, з мінімальною витратою паливо-мастильних матеріалів, при повній безпеці руху і з щонайменшою шкодою для навколишнього середовища.

Всі ці досить суперечливі завдання у кожному конкретному випадку задовольнити одночасно непросто, тому оптимальні шляхи розв'язання транспортних задач знаходять компромісними способами, що беруть свій початок вже на стадії конструювання рухомого складу, а далі мають розвиток у його виробництві та при організації технічного обслуговування під час експлуатації.

Професійна підготовка майбутнього спеціаліста автомобільного транспорту передбачає набуття ним необхідного рівня знань основ конструкції сучасного рухомого складу автомобільного транспорту, глибокого розуміння теорії його експлуатаційних властивостей, набуття практичних навичок користування цією теорією для розв'язання реальних проблем, що виникають в організації роботи автотранспортних підприємств.

Дисципліна «Вступ до фаху» є однією з основних в системі підготовки фахівців за спеціальностями „Автомобілі і автомобільне господарство".

Знання, здобуті під час вивчення цієї дисциплін, є підгрунтям для вивчення таких спеціальних і профілюючих дисциплін, як „Основи технології виробництва та ремонту автомобілів”, „Конструкція автомобілів” „Теорія експлуатаційних властивостей автомобілів”, „Робочі процеси та основи розрахунку автомобілів", „ДВЗ” „Технічна експлуатація автомобілів”, „Спеціалізований рухомий склад автомобільного транспорту”.

1. Загальні відомості про автомобільні транспортні засоби

До рухомого складу автомобільного транспорту належать автомобілі різних типів і причіпні транспортні засоби, які в поєднанні з автомобілями-тягачами називають автомобільними поїздами (скорочено-автопоїздами).

1.1. Класифікація рухомого складу автомобільного транспорту

За своїм призначенням автомобілі й автопоїзди поділяють на:

- транспортні; призначені для перевезень пасажирів і різноманітних вантажів;

- спеціальні; як правило, мають спеціальне обладнання і призначені для виконання нетранспортних-виробничих або будівельних-операцій, а також ті, що використовують для охорони громадського порядку, для роботи в комунальному господарстві, пожежні тощо;

- спортивні; використовують у спортивних змаганнях, видовищних заходах тощо.

Транспортні автомобілі й автопоїзди, у свою чергу, поділяють напасажирські, вантажні та вантажопасажирські.

а) б)

Рис.1.1. Основні типи пасажирських АТЗ:

а) - легковий автомобіль; б) - автобус

До рухомого складу пасажирських АТЗ належать легкові автомобілі й автобуси (рис. 1), а також пасажирські причепи і напівпричепи.

Пасажиромісткість легкових автомобілів, як правило, не перевищує 8 осіб. Кількість місць для пасажирів в автобусах значно більша.

Таблиця 1.1

Клас автомобіля	Сумарний робочий об'єм циліндрів, л
Особливо малий	до 1,2
Малий	1,3.-1,8
Середній	1,9...3,5
Великий	більш ніж 3,5
Вищий	не регламентований

Легкові автомобілі класифікують залежно від сумарного робочого об'єму циліндрів їх двигунів, в наш час існують п'ять класів легкових автомобілів (табл. 1.1).

В основу класифікації автобусів прийнята їх габаритна довжина (табл. 1.2). Крім того, за призначенням їх умовно поділяють на міські, міжміські і спеціальні.

До вантажного Рухомого складу АТЗ належать автомобілі й автомобільні поїзди, призначені для перевезення різноманітних штучних вантажів, матеріалів або спеціалізованого устаткування. Вантажні автомобілі за призначенням поділяють на

Таблиця 1.2

	Клас автобуса	Габаритна довжина, м
	Особливо малий	до 5
	Малий	6...7,5
	Середній	8...9,5
	Великий	10,5...12
	Особливо великий (у тому числі зчленований)	16,5

автомобілі загального призначення (рис. 1.2, а), які мають універсальну бортову платформу, та спеціалізовані автомобілі (рис. 1.2, б, в, г), кузови яких призначені для розміщення певних вантажів (фургони різного призначення, цистерни, насосні установки тощо).

Рис. 1.2. Основні типи вантажних автомобілів:

а - бортовий (базова модель), б - автомобіль з подовженою платформою, в - сідельний тягач, г – самоскид

Спеціалізовані вантажні автомобілі, які обладнані установками для піднімання кузова під час розвантаження (рис. 1.2, в), називають автомобілями-самоскидами.

До спеціалізованих вантажних автомобілів належать також автомобілі-тягачі (рис. 1.2, г), призначені тільки для буксирування причіпних транспортних засобів. Автомобіль-тягач, з'єднаний з причепом чи напівпричепом, називають автомобільним поїздом.

Основним показником у класифікації вантажних автомобілів є їх повна маса. В наш час існують сім класів вантажних автомобілів (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Клас вантажного автомобіля	Повна маса, т
1	1.0...1.2
2	1,3...2,0
3	2,1...8,0
4	9,0...14,0
5	15,0...20,0
6	21,0...40,0
7	понад 40,0

До причіпного рухомого складу АТЗ належать одновісні (рис. 1.3, а), двохосьові чи багатоосьові (рис. 1.3, б) причепи, а також напівпричепи (рис. 1.3, в) та самоскиди (рис. 1.3, г). Так само, як і вантажні автомобілі, причіпні транспортні засоби можуть бути обладнані спеціалізованими кузовами або мати перекидний кузов із самоскидною установкою.

Класифікацію спеціального рухомого складу АТЗ здійснюють за характером роботи, для якої він призначений.

Спортивні автомобілі класифікують відповідно до вимог Міжнародної федерації автомобільного спорту.

Крім наведеної класифікації рухомого складу, автомобілі усіх типів за пристосованістю до роботи в різних дорожніх умовах поділяються на дві групи: нормальної та підвищеної прохідності.

Однією з ознак, що характеризують прохідність автомобіля, є „колісна формула". її записують як добуток, що вказує загальну кількість коліс автомобіля (перша цифра) та кількість ведучих коліс (друга цифра). Наприклад: 4×2, 4×4, 6×4, 6×6 і т. д.

г)

Рис. 1.3. Типи причіпного складу автотранспорту:

а - одноосьовий причіп; б - двохосьовий причіп; в - причіп-розпуск; г - напівпричіп

Поряд з наведеною класифікацією, у більшості країн світу кожна фірма-виробник автомобілів застосовує власну систему означень (індексації) рухомого складу. Разом з тим існує міжнародна домовленість, що передбачає систему класифікації, головною ознакою якої є загальна маса транспортного засобу. Ця система покладена в основу стандарту ГОСТ 22895-77, що використовується в Україні.

Категорія М - автомобілі, призначені для перевезення пасажирів, що мають як мінімум 4 колеса. До неї належать:

категорія М1 - автомобілі для перевезення пасажирів, що мають максимум 8 місць для сидіння, без урахування сидіння водія;

категорія М2 - автомобілі для перевезення пасажирів, що мають більш як 8 місць для сидіння, без урахування сидіння водія, допустимою повною масою до 5 т.;

категорія М3 - автомобілі для перевезення пасажирів, що мають більш ніж 8 місць для сидіння, без урахування сидіння водія, допустимою повною масою понад 5т.

Категорія N - автомобілі для перевезення вантажів, що мають як мінімум 4 колеса. До неї належать:

категорія №1 - автомобілі для перевезення вантажів із допустимою повною масою до 3,5 т.;

категорія №2- автомобілі для перевезення вантажів із допустимою повною масою від 3,5 до 12 т.;

категорія №3 - автомобілі для перевезення вантажів із допустимою повною масою понад 12 т.

Для автомобілів-тягачів, призначених для з'єднання з напівпричепом або причепом, що має центральну вісь, маса, за якою визначається клас автомобіля, складається із суми спорядженої маси автомобіля-тягача і маси, що передається від завантаженого напівпричепа або причепа на автомобіль-тягач.

Категорія О - причіпний рухомий склад (включаючи причепи та напівпричепи). До неї належать:

категорія 01 - причепи із допустимою повною масою до 0,75 т.;

категорія 02 - причепи із допустимою повною масою від 0,75 до 3,5 т.;

категорія 03 - причепи із допустимою повною масою від 3,5 до 10 т.;

категорія 04 - причепи із допустимою повною масою понад 10 т.

У випадку, якщо йдеться про напівпричіп або причіп із центральною віссю, максимальна маса, що визначає категорію, дорівнює статичному навантаженню, що передається від осі або осей причепа на дорогу за умови, що причіп з'єднаний з автомобілем-тягачем і завантажений до допустимого максимального значення.

Поряд з існуючими системами класифікації автомобільних транспортних засобів в країнах СНГ поки що є також система індексації всіх видів рухомого складу автомобільного транспорту, прийнята в 1966 році. Основні її положення наведені у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

ЛЕГКОВІ АВТОМОБІЛІ
Робочий об'єм двигуна, л	≤1,2	1,3-1,8		1,9-3,5			Понад 3,5
Індекс	11	21		31		41
АВТОБУСИ
Довжина, м	≤5		6,0-7,5		8,0-9,5		10,5-16,0	Понад 16,5
Індекс	22		32		42		52	62
ВАНТАЖНІ АВТОМОБІЛІ
Повна маса, т	≤1,2	1,3-2,0		2,1-8,0		9,0-14,0			15,0-20,0	21,0-40,0	понад 40,0
Індекс автомобіля:
- з бортовою платформою;	13	23		33		43			53	63	73
- тягача;	14	24		34		44			54	64	74
- самоскида	15	25		35		45			55	65	75

Індекс будь-якого транспортного засобу складається з літерного позначення (абревіатури) заводу-виготовлювача та чотиризначного чи п'ятизначного цифрового коду. (Цей код, як правило, розміщують на передній панелі вантажного автомобіля або закріплюють у вигляді штампованих літер чи таблички на задній частині легкового автомобіля).

Дві перші цифри коду позначають клас і вид автомобіля, третя і четверта - номер моделі, п'ята (якщо вона є) - порядковий номер модифікації.

Аналогічна система індексації існує і для причіпного складу. Перші дві цифри після позначення заводу-виготовлювача означають клас причіпного засобу, третя і четверта - модель причепа чи напівпричепа.