Тема. Ґрунт.

Мета: продовжити формування поняття природа нежива і жива, уявлення про взаємозв'язки між неживою і жи­вою природою, сформувати поняття ґрунт, продовжити формувати навички дослідницької роботи та роботи з книгою і зошитом.

Обладнання: таблиця «Ґрунт», роздаваль­ний матеріал: по два шматочки ґрунту у сірникових короб­ках, одна склянка з водою й одна паличка на кожну парту; демонстраційний матеріал: спиртівка, металева коробочка з сухим ґрунтом (чорноземом із залишками рослин), сірни­ки, скло, металева коробочка з вологим ґрунтом.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організація класу

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас.

Біля парти станемо чемно -

Хай мине час недаремно.

Будемо уважні і старанні всі,

Сядемо рівненько на місця свої.

I I.Хвилинка спостережень

1.Відгадування загадки.

В нас сьогодні білим цвітом сад зацвів неначе літом. (Іній)

2. Бесіда

- Зверніть увагу на рослини.

- Чим покриті їхні листочки? Стебла?

- На що схожі кристалики інею на сонці?

- А що ж таке іній?

- В якому стані ще може бути вода?

III.Актуалізація опорних знань учнів; створення проблемної ситуації

1. Робота над загадками.

- Послухайте загадку.

Батько високий, мати низенька, син заклопотаний, дочка прудка.

(Небо, земля, вітер, вода.) Відгадки написані на дошці.

- Що таке небо?

- Що таке вimep?

- Що таке вода?

- Що таке земля?

- Чому це слово написано з маленької букви? –

- А як ще можна назвати землю ви дізнаєтесь,коли відгадаєте кросворд.

Планета Земля земля (ґрунт

2 .Відгадування кросворду.

1 . Розсипався горіх на сто доріг, та ніхто його не збирає. (Град)

2. Вночі спить на землі, а вранці втікає. (Роса)

3. Що росте догори коренем? (Бурулька)

4. У небі хмара пролітала,

Білий пух порозсипала.

Він на землю міцно ліг,

Називають його… (сніг).

5 . Не лід, а сивий,

Не спить, а стелиться,

Вкриває землю й океан,

А зовуть його... (туман).

	г	р	а	д
	р	о	с	а
б	у	р	у	л	ь	к	а
с	н	і	г
	т	у	м	а	н

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні на уроці ми з вами поговоримо про ґрунт, його склад, властивості та значення.

Створення проблемної ситуації:

Для цього вчитель використовує два види інформації, які супере­чать одна одній. Дещо відомо учням — вони знають, що вогнище можна погасити, засипаючи його землею. Суперечливу інформацію учні одержують з досліду, який демонструє вчитель: у залізній ко­робочці нагріває на спиртівці сухий шматочок ґрунту із залишка­ми рослин, а діти спостерігають, що земля димить, пахне горілим.

Проблемне запитання

Чому димить і пахне горілим шматочок землі в досліді, хоча вогнище гасять саме землею, ґрунтом? Що входить до складу ґрунту?

V. Вивчення нового матеріалу

1. Практична робота пошукового характеру з метою розв'язання про­блеми (групові досліди).

На кожній парті є роздаваль­ний матеріал: по два шматочки ґрунту у сірникових короб­ках, одна склянка з водою й одна паличка на кожну парту.

Дослід 1. Киньте шматочок ґрунту у склянку з водою. Що ви спостері­гаєте? Зробіть висновок, що знаходиться в ґрунті. (повітря)

Дослід 2. Тепер розмішайте цей ґрунт у склянці паличкою. Що ви спо­стерігаєте? Які складові частини ґрунту осіли на дно, а які плавають? Що можна розпізнати серед частинок ґрунту, які пла­вають?

Учитель пояснює, що саме ці шматочки корінців, стебел, листків горіли у першому досліді і саме вони утворюють у ґрунті перегній.

2. Демонстрація вчителем дослідів з метою виявлення інших складо­вих ґрунту.

Дослід 3.Випарювання над вогнем шматочка вологого ґрунту у залізній

коробочці, над якою вчитель тримає скло.

Демонстрація досліду супроводжується бесідою з учнями.

- Як ви гадаєте, що ще входить до складу ґрунту, крім повітря, глини, піску, перегною?

- Подумайте, що ми будемо спостерігати, якщо нагрівати ґрунт над вогнем, а над ним тримати скло?

- Зробіть висновок, яку складову частину ґрунту ми спостері­гаємо в цьому досліді на склі.

Дослід 4. Учитель продовжує нагрівати скло з краплинами води на вогні, відставивши коробочку з ґрунтом. Учні разом з учителем з'ясо­вують, що вода на склі поступово випаровується, і на склі зали­шаються білі плями. Це — мінеральні солі — ще одна складова ґрунту. Вони були розчинені у воді, а коли вода випарилася, мінеральні солі стали помітні.

Пошукова робота повинна закінчитися підведенням підсумків щодо складових ґрунту, учні самостійно роблять ці висновки, повертаючись до проблемного запитання.

3. Розповідь учителя.

План розповіді

1) Склад ґрунту, види ґрунтів України.

2) Утворення ґрунту й основні ґрунтоутворювачі; взаємозв'язки міяс неживою і живою природою у процесі утворення ґрунту.

3) Охорона ґрунтів, заходи з покращання ґрунтів, роль мінераль­них добрив у підвищенні родючості ґрунту.

Розповідь учителя повинна супроводжуватися записами не дошці складових ґрунту, які учні досліджували, а також пояс­ненням нових термінів: ґрунт — верхній, пухкий, родючий шар] землі, на якому ростуть рослини; перегній — важлива складова ґрунту чорного кольору, який утворюється при повільному перегниванні відмерлих рослин і тварин і від кількості якого зале­жить родючість ґрунту. В ґрунті під дією мікробів із перегною утворюються мінеральні солі, які використовують рослини, а рос­линами живляться тварини. Коли рослини і тварини вмирають, їх залишки потрапляють у ґрунт і під дією мікробів перетворю­ються на перегній. І знову коло перетворення речовин повто­рюється. Схематично це можна показати так:

Залишки

рослин і тварин

Рослини Перегнивають,

і тварини і утворюється

відмирають перегній

Рослинами Їх використовують З перегною

живляться рослини утворюються

тварини мінеральні солі

Учителю у своїй розповіді доцільно наголосити, що процес утворення ґрунту — дуже тривалий та складний. Ученими дове­дено, що 1 см ґрунту утворюється за 250—300 років, а 20 см — за 5000—6000 років.

Створюють і збагачують родючість ґрунту різні тварини, для яких ґрунт є домівкою. Це дрібні комахи — ногохвістки, інші комахи та їх личинки, черви, молюски, мікроби, а також різні гризуни: миші, полівки, ховрахи, хом'яки.

Велике значення для утворення перегною мають дощові чер­ви, які живляться мертвим листям, а виділяють його перероб­лені залишки.

Крім того, рухаючись у ґрунті, черви поїдають його, пропус­кають через кишечник, збагачують ґрунт необхідними для рослин солями. Саме тому англійський вчений Чарльз Дарвін назвав дощових червів «головними ґрунтоутворювачами».

Україна славиться найродючишими ґрунтами — чорноземами.

- Чому вони так називаються?

- Від чого залежить чорний колір чорноземів?

Але існують інші види ґрунтів: піщаний, глинистий.

- Чому вони так називаються?

- Яка в них родючість у порівнянні з чорноземом?

- Як підвищити родючість таких ґрунтів?