1.Способи адресації 3

3.Пряма адресація пам'яті. . 4

6. Сторінкова пам'ять. 5

7.Сегмента адресація. 6

8. Опосередкована адресація з масштабуванням 6

9.Адресація по базі з сувом. 6

10.Адресація по базі з індексуванням 8

11. Адресація по базі з індексуванням та масштабуванням 8

12.Вирівнювання даних та коду. 9

13. Регістри загального призначення 11

14. Сегментні регістри. 12

15.Індексні регістри. 13

16. Спеціальні регістри 13

17. Флаги ознак. 14

18. Регистры управления (Control Registers) 15

19.20. Стек, регітсри стека. 17

22. Флаг нуля ZF 18

23. Флаг знака SF 18

25. Флаг четности. 19

26. Флаг полупереносу. 19

27. Флаг трассировки. 19

28. Флаг напрямку. 19

35. Арифметические команды 21

36. Команди блочної обробки даних 22

37. Команды ввода и вывода 23

38. Команды управления флагами 24

39. Команда пересылки данных: возможности и ограничения 25

40. Команди керування 26

41. Стек математичного співпроцесора 27

42.Команди пересилки співпроцесора 28

43. Арифметические команды сопроцессора 29

46. Різновиди чисел 30

47. Способи округлення 31

48.Трансцендентні команди 32

49. Команди завантаження констант співпроцесора 34

50. Порівняння чисел з плаваючою комою 34

51. Структура жёсткого диска 36

53. Boot 41

55. CHS 42

58. Структура каталогов Linux 44

59. Структура UFS 45

60. Суперблок. UFS 46

61. Индексный дескриптор UFS 47

62. Основні механізми передачі параметрів 48

63. Основні місця передачі параметрів 50

64. Вкладені обчислення 52

65. Різновиди комбінацій сегментів 53

66. порядок завантаження сегментів, директиви 54

67. Оптимізація обчислень 55

68. Математична оптимізація 56

70 .Низькорівнева оптимізація 57

71. Основні методи алгоритмічної оптимізації 60

72. Основні рекомендації низького рівня 60

74. Особенности архитектуры процессоров Pentium Pro и Pentium II 62

76. Конвеєр FPU 65

77. Принципи роботи кешу 65

79. Регистры управления (Control Registers) 67

80. Індексні регістри дескрипторів 69

81. Віртуалізація пам’яті 71

82. Переривання, маскування та обробка. 73

84. Кеш з зворотнім записом 74

85. Кеш з відкладеним записом 74

86. Наскрізний кеш 75

87. Кеш читання 75

88. Повністю асоціативний кеш 76

91. Структура кешу 76

92. Теги, призначення 79

93. Конвеєри MMX та SSE 80

1.Способи адресації

Спо́соби адреса́ції па́м'яті — комплекс стандартизованих для певної архітектури системи команд центрального процесора способів для визначення (обчислення) місця розташування операндів в пам'яті ЕОМ або адреси наступної команди при виконанні команд переходу. В цій статті висвітлюються аспекти адресації операндів. Докладніше про адресацію переходів див. Методи адресації переходів.

Для того, щоби отримати можливість використовувати дані з пам'яті в обчислювальних операціях, необхідно однозначно вказати процесору їхнє розташування. В фон-нейманівських машинах кожна комірка пам'яті має власну адресу й проблема визначення місця розташування потрібних даних зводиться до визначення цієї адреси. В перших ЕОМ адреса або номер комірки необхідно було вказувати явно, і такий метод адресації виявлявся дуже незручним. Труднощі в алгоритмізації різних задач, де була потрібна автоматизація процесу визначення адреси, стали причиною введення згодом широкого спектру методів адресації. Кожний з них фактично пропонує певну формулу для обчислення ефективної (тобто фактичної) адреси, зручну в тій або іншій ситуації.

Пік винахідництва в цій галузі припав на час панування CISC-архітектур «регістр-пам'ять», які дозволяли безпосередньо використовувати в якості одного з операндів комірку пам'яті. RISC-архітектури типу «регістр-регістр», в яких доступ до пам'яті регламентується значно більш жорстко, мають у порівнянні з CISC, дуже скромний набір методів адресації, і у найбільш радикальних представниках цієї ідеології зведений до єдиного.

Способом, або режимом адресації називають процедуру знаходження операнда для виконуваної команди. Якщо команда використовує два операнди, то для кожного з них має бути заданий спосіб адресації, причому режими адресації першого і другого операнда можуть як збігатися, так і розрізнятися. Операнди команди можуть знаходитися в різних місцях: безпосередньо у складі коди команди, в якому-небудь регістрі, в елементі пам'яті; у останньому випадку існує декілька можливостей вказівки його адреси. Строго кажучи, способи адресації є елементом архітектури процесора, відображаючи закладені в нім можливості пошуку операндів. З іншого боку, різні способи адресації певним чином позначаються в мові асемблера і в цьому сенсі є розділом мови.

Слід зазначити неоднозначність терміну "операнд" стосовно програм, написаних на мові асемблера. Для машинної команди операндами є ті дані (по суті, двійкові числа), з якими вона має справу. Ці дані можуть, як вже наголошувалося, знаходитися в регістрах або в пам'яті. Якщо ж розглядати команду мови асемблера, то для неї операндами (або, краще сказати, параметрами) є ті позначення, які дозволяють спочатку транслятору, а потім процесору визначити місцезнаходження операндів машинної команди. Так, для команди асемблера

mov mem, AX

як операнди використовується позначення елементу пам'яті mem, а також позначення регістра АХ. В той же час, для відповідної машинної команди операндами є вміст елементу пам'яті і вміст регістра. Було б правильніше говорити про операнди машинних команд і про параметри, або аргументи команд мови асемблера.

По відношенню до команд асемблера було б правильніше використовувати термін "параметри", залишивши за терміном "операнд" позначення тих фізичних об'єктів, з якими має справу процесор при виконанні машинної команди, проте зазвичай ці тонкощі не враховують, і кажучи про операнди команд мови, розуміють насправді операнди машинних команд.

У архітектурі сучасних 32-розрядних процесорів Intel передбачені досить витончені способи адресації; у МП 86 способів адресації менше. У справжньому розділі будуть описані режими адресації, використовувані в МП 86.

У книгах, присвячених мові асемблера, можна зустріти різні підходи до опису способів адресації: не тільки назви цих режимів, але навіть і їх кількість можуть розрізнятися. Зрозуміло, способів адресації існує в точності стільки, скільки їх реалізовано в процесорі; проте, режими адресації можна об'єднувати в групи по різних ознаках, чому і створюється деяка плутанина, у тому числі і в кількості наявних режимів. Ми дотримуватимемося поширеною, але не єдино можливій термінології.

2.Регістрова адресація. Операнд (байт або слово) знаходиться в регістрі. Цей спосіб адресації застосовний до всіх регістрів процесора, що програмно-адресуються.

inc СН ;Плюс 1 до вмісту СН

push DS ;DS зберігається в стеку

xchg Вх,вр ;ВХ і ВР обмінюються вмістом

mov ES, АХ ;Содержимое АХ пересилається в ES