- •Реакції катіонів першої аналітичної групи
- •1. Дія натрій гідрогентартрату NaНс4н4о6
- •2.Дія винної кислоти h2c4h4o6
- •3. Дія натрій гексанітрокобальтату (III) Na3[Со(nо2)6]
- •4. Мікрокристалоскопічна реакція
- •5. Реакція забарвлення полум'я солями Калію
- •1. Дія калій гексагідроксостибату(V) к[Sb(он)6]
- •2. Мікрокристалоскопічна реакція. Дія цинк триураніл октаацетату Zn(uo2)3(сн3соо)8.
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів першої аналітичної групи.
- •Реакції катіонів другої аналітичної групи
- •1. Дія 2м розчину хлоридної кислоти
- •2. Дія розчинів лугів
- •3. Дія розчину амоніаку
- •4. Дія розчину калій хромату к2СrО4
- •5. Дія розчину калій іодиду
- •8. Дія натрій гідроген фосфату(V) (Na2hpo4).
- •9. Дія калій гексаціаноферрату (ііі) (k3[Fe(cn)6]).
- •10. Дія натрій тіосульфату (Na2s2o3).
- •11. Дія натрій сульфіду (Na2s).
- •12. Дія розчинних карбонатів (МехСо3).
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів другої аналітичної групи
- •1. Осадження хлоридів катіонів II групи
- •Реакції катіонів третьої аналітичної групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •4. Дія насичених розчинів амоній сульфату і амоній оксалату
- •6. Реакція забарвлення полум'я солями Барію, Стронцію, Кальцію
- •8. Реакція з динатрій гідрогенфосфатом Na2hpo4.
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів третьої аналітичної групи
- •2. Відокремлення йонів стронцію і кальцію
- •3. Виявлення і відокремлення йонів стронцію
- •4. Виявлення йонів кальцію
- •Лабораторна робота 4. Аналіз суміші катіонів першої, другої та третьої аналітичних груп
- •Аналіз розчину без осаду
- •2. Виявлення катіонів калію.
- •3. Виявлення катіонів натрію.
- •4. Проба па наявність у розчині катіонів II аналітичної групи та їх відокремлення.
- •5. Виявлення катіонів II аналітичної групи.
- •6. Проба на наявність у розчині катіонів III аналітичної групи та їх відокремлення.
- •7. Відокремлення плюмбум (II) сульфату.
- •8. Переведення сульфатів III аналітичної групи в карбонати.
- •9. Розчинення осаду карбонатів та виявлення катіонів III аналітичної групи.
- •Аналіз розчину з осадом
- •2. Відокремлення катіонів II і III аналітичних груп.
- •3. Виявлення і відокремлення плюмбум (іі)-катіонів.
- •4. Виявлення димеркурій (і)-катіопів.
- •5. Виявлення аргентум (і)-катіопів.
- •7. Виявлення катіонів ііі аналітичної групи.
- •8. Виявлення натрій- і калій-катіонів.
- •Реакції катіонів четвертої аналітичної групи
- •1.Дія алізарину
- •2. Дія кобальт (II) нітрату
- •3. Реакція з натрій ацетатом ch3cooNa.
- •4. Реакція з натрій тіосульфатом Na2s2o3.
- •3. Окиснення сполук хрому (VI) до СrO5
- •1.Дія гідроген сульфіду н2s
- •2. Дія розчину калій гексаціаноферату (II) к4[Fе(сn)6]
- •3. Дія дитизону
- •4. Реакція сухим способом з солями Кобальту (іі).
- •Реакції сполук Арсену (Обережно! Сполуки Арсену отруйні)
- •1.Реакція відновлення арсену (iiі) і арсену (V) до АsН3
- •2. Реакція окиспепня сполук Аs(ііі)
- •3. Реакція відновлення сполук арсену (V)
- •Реакції стануму (II) та стануму (IV)
- •1. Реакція з гідроген сульфідом
- •2. Реакція окиснення стануму (II) солями бісмуту (III)
- •3. Реакції відновлення стануму (IV) до стануму (II)
- •4. Виявлення йонів СгО42– і АsО43–
- •Реакції катіонів п'ятої аналітичної групи
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату (III) к3[Fе(сn)6]
- •3. Реакція з диметилгліоксимом (реактивом Чугаєва).
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату (II) к4[Fе(сn)6]
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nн4sсn
- •3. Реакція з натрій ацетатом ch3cooNa.
- •4. Реакція з калій йодидом ki.
- •5. Дія натрій тіосульфату Na2s2o3
- •1. Дія розчину дії натрій гідрогенфосфату Na2hро4
- •4. Реакція з калій гексаціаноферратом(ііі) k3[Fe(cn)6].
- •1. Дія калій іодиду
- •2. Дія свіжоприготовлеіюго розчину натрій тригідроксостапату (II)Na[Sп(он)3]
- •3. Реакція гідролізу.
- •4. Реакція з сульфідами.
- •5. Реакція з тіосечовиною cs(nh2)2 або тіоціанатами.
- •Реакції стибію (III) і стибію (V)
- •1. Дія натрій тіосульфату Na2s2o3
- •2. Відновлення стибію (III) і стибію (V) до металевого стибію
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів п'ятої аналітичної групи
- •2. Осадження основних солей Бісмуту і Стибію
- •3. Відокремлення та виявлення стибію (iiі)
- •4. Виявлення бісмут (III)- катіонів
- •5. Відокремлення манган (II), ферум (II, iiі)-, магній- катіонів
- •Реакції катіонів шостої аналітичної групи
- •1. Дія розчинів лугів
- •2. Дія розчину амоніаку
- •3. Дія гідроген сульфіду
- •1. Дія амоніаку
- •2. Дія калій гексаціаноферату (II) к4[Fе(сn)6]
- •3. Дія натрій тіосульфату Nа2s2о3
- •4. Дія калій тіоціанату (kscn).
- •5. Дія металів, що більш активні за мідь (Fe, Zn, Al).
- •6. Дія калій йодиду (ki).
- •6. Дія розчинних карбонатів (МехСо3).
- •1. Дія амоній тіоціанату nн4sсn
- •3. Реакція сухим способом
- •4. Дія натрій гідроген фосфату(V) (Na2hpo4).
- •5. Дія калій гексаціаноферрату (ііі) (k3[Fe(cn)6]).
- •1. Реакція з диметилгліоксимом (реактивом Чугаєва)
- •2. Дія натрій гідроген фосфату(V) (Na2hpo4).
- •4. Дія амоній тіоціанату (nh4scn).
- •5. Дія калій хромату (k2CrO4).
- •6. Дія розчинних карбонатів (МехCo3).
- •7. Дія дифенілкарбазиду (або дифенілкарбазону).
- •1. Реакція з гідроген сульфідом н2s
- •2. Реакція з дифенілкарбазидом
- •3. Реакція з розчином амоніаку і калій йодидом.
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів шостої аналітичної групи
- •Лабораторна робота 8. Аналіз суміші катіонів четвертої-шостої алітичних груп
- •1. Попередні дослідження.
- •2. Відокремлення катіонів четвертої аналітичної групи.
- •3. Аналіз суміші катіонів четвертої аналітичної групи.
- •4. Відокремлення катіонів п'ятої аналітичної групи.
- •5. Аналіз суміші катіонів п’ятої аналітичної групи.
- •6. Аналіз суміші катіонів шостої аналітичної групи.
- •Лабораторна робота 9. Аналіз суміші катіонів першої-шостої аналітичних груп
- •1. Попередні спостереження та дослідження.
- •Аналіз суміші катіонів першої-шостої аналітичних груп без осаду
- •2. Відокремлення та виявлення катіонів другої аналітичної групи.
- •3. Відокремлення та виявлення катіонів третьої аналітичної групи.
- •5. Відокремлення та аналіз катіонів IV аналітичної групи.
- •6. Відокремлення катіонів V аналітичної групи.
- •7. Аналіз суміші катіонів V аналітичної групи.
- •8. Аналіз суміші катіонів шостої аналітичної групи.
- •Аналіз суміші катіонів першої-шостої аналітичних груп з осадом
- •3. Відокремлення катіонів II та III аналітичних груп.
- •7. Відокремлення Нg, HgNh2Сl.
- •8. Відокремлення РbSо4.
- •9. Виявлення катіонів III аналітичної групи.
- •10. Аналіз центрифугату (і) (розділення та виявлення катіонів іv-vі аналітичних груп).
- •Реакції та аналіз аніонів. Аналіз сухої речовини.
- •Лабораторна робота 10. Реакції та аналіз аніонів першої аналітичної групи sо,sо,со,f–, s2o32–, b4o72–, ро, с2о,SiO.
- •Реакції аніонів першої аналітичної групи
- •1. Дія розчину барій хлориду
- •2. Дія розчину аргентум нітрату
- •Реакції сульфат-іонів
- •1. Дія розчинних солей плюмбуму (II)
- •Реакції сульфіт-іонів
- •1. Дія окисників
- •2. Дія мінеральних кислот
- •Реакції оксалат-іонів
- •1. Дія розчину кальцій хлориду
- •2. Дія розчину калій перманганату (калій тетраоксоманганату (VII))
- •Реакції фторид-іонів
- •1. Дія розчину кальцій хлориду
- •2. Дія розчину ферум (ііі) хлориду
- •Реакції карбонат-іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Реакції фосфат-іонів
- •1. Дія магнезіальної суміші
- •2. Дія молібденової рідини
- •Реакції силікат-іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія солей амонію
- •Реакції тетраборат-іонів
- •1. Дія розчину аргентум нітрату
- •2. Дія розчину меркурій(іі) нітрату
- •3. Реакція на забарвлення полум’я
- •Реакції тіосульфат-іонів
- •6. Виявлення фосфат-іонів ро43–
- •7. Виявлення оксалат-іонів с2о42–
- •Реакції аніонів другої і третьої аналітичних груп Реакції хлорид-іонів
- •1. Дія групового реагенту АgNо3
- •2. Дія окисників
- •Реакції бромід-іонів
- •1. Дія групового реагенту АgNо3.
- •2. Дія хлорної води
- •Реакції іодид-іонів
- •1. Дія групового реагенту АgNо3
- •2. Дія плюмбум (II) нітрату Рb(no3)2
- •3. Дія хлорної води
- •Реакції сульфід-іонів
- •3. Дія розчину ферум (ііі) хлориду
- •Реакції нітрат-іонів
- •1. Дія дифеніламіну (с6н5)2nн
- •2. Дія ферум (II) сульфату FеSо4
- •Реакції нітрит-іонів
- •1. Дія калій іодиду кі
- •2. Дія кислот
- •3. Дія тіосечовини (nh2)2cs і сечовини ((nh2)2co)
- •4. Дія солей Кобальту (іі)
- •Реакції ацетат-іонів
- •1. Дія сульфатної кислоти
- •2. Дія ферум (III) хлориду FеСl3
- •3. Дія сульфатної кислоти і етилового спирту.
- •Контрольна задача. Аналіз суміші аніонів другої та третьої аналітичних груп
- •1. Виявлення та відокремлення аніонів II групи
- •2. Виявлення хлорид-іонів Сl–
- •3. Виявлення бромід-іонів Br– та іодид-іонів I–
- •4. Відокремлення сульфід-іонів s2–
- •5. Виявлення нітрит-іонів nо2–
- •6. Виявлення нітрат-іонів no3–
- •7. Виявлення ацетат-іонів сн3соо–
- •Лабораторна робота 12. Аналіз сухої речовини
- •Аналіз речовини, розчинної у воді
- •1. Виявлення катіонів I аналітичної групи
- •2. Виявлення катіонів II аналітичної групи
- •3. Виявлення катіонів III аналітичної групи
- •4. Виявлення катіонів IV аналітичної групи
- •5. Виявлення катіонів V аналітичної групи
- •6. Виявлення катіонів VI аналітичної групи
- •7. Виявлення аніонів і аналітичної групи
- •8. Виявлення аніонів II аналітичної групи
- •9. Виявлення аніонів iiі аналітичної групи
- •Аналіз речовини, нерозчинної у воді
- •1. Розчинення плюмбум (п) сульфату РbSо4
- •2. Розчинення аргентум хлориду та броміду АgСl, АgВг
- •3. Розчинення аргентум іодиду АgІ
- •4. Розчинення сульфатів ВаSо4, СаSо4, SrSо4
4. Виявлення йонів СгО42– і АsО43–
Центрифугат (II) після відокремлення основної солі Zn2(ОН)2СО3 дослідіть на наявність хромат- і арсенат-іонів. Розділіть розчин на 2 пробірки і виявіть СrО42–-іони реакцією їх окиснення до сполуки СrO5, АsО43–-іони – реакцією відновлення до АsН3 та його взаємодії з АgNO3.
Катіони п’ятої аналітичної групи Fе2+, Fе3+, Мg2+, Мn2+, Ві3+, Sb(III), Sb(V)
Загальна характеристика катіонів п'ятої аналітичної групи
До п'ятої аналітичної групи відносяться катіони s-елементів: Мg2+, р-елементів: Ві3+, Sb(IIІ), Sb(V) і d-елементів: Fe2+, Fе3+, Мn2+.
В атомах елементів цієї групи, таких як Манган і Ферум, відбувається добудова третього електронного шару від 8 до 18 електронів, Стибій і Вісмут мають або закінчені 18-електронні зовнішні шари, або оболонки, які утримують 18+2 електронів у двох зовнішніх шарах.
Катіони V аналітичної групи мають велику поляризуючу дію, а тому багато їх сполук є малорозчинними у воді (сульфіди, гідроксиди, фосфати, карбонати). Інші солі катіонів V аналітичної групи (броміди, сульфати, ацетати, нітрати, нітрити) добре розчинні у воді. З розчином амоніаку вони не утворюють амінокомплексів, а лише кількісно осаджуються у вигляді гідроксидів. Тому розчин амоніаку використовується як груповий реагент на катіони V аналітичної групи.
Другим груповим реагентом на катіони V аналітичної групи є концентрований розчин NаОН. При його дії утворюються малорозчинні гідроксиди, яким не властива амфотерність, крім стибію(III) та стибію(V).
В залежності від того, яка суміш катіонів аналізується, використовується той чи інший груповий реагент. Наприклад, при аналізі суміші катіонів IV і V аналітичних груп використовують груповий реагент – концентрований розчин NaOH. При його надлишку катіони V аналітичної групи утворюють малорозчинні гідроксиди і залишаються в осаді, а гідроксиди IV аналітичної групи і частково стибій (III) та стибій (V) гідроксиди, оскільки вони також є амфотерні, переходять у розчин. Якщо ж аналізується суміш катіонів V і VI аналітичних груп, тоді використовують груповий реагент – концентрований розчин амоніаку, який осаджує катіони V аналітичної групи у вигляді гідроксидів, а катіони VI аналітичної групи при надлишку амоніаку утворюють амінокомплекси і залишаються в розчині.
Лабораторна робота 6. Реакції та аналіз катіонів п'ятої аналітичної групи Fе2+, Fе3+, Мg2+, Мn2+, Вi3+, Sb(Ш), Sb (V)
Реакції катіонів п'ятої аналітичної групи
Дія розчинів лугів
Катіони V аналітичної групи з розчинами NaOH або КОН утворюють малорозчинні осади білого кольору (Мg(ОН)2, Мn(ОН)2, Ві(ОН)3, Sb(ОН)3, SbО(ОН)3), зеленого кольору Fе(ОН)2 та бурого кольору Fе(ОН)3. Усі ці гідроксиди добре розчиняються в сильних кислотах, а гідроксид Sb(ОН)3 амфотерний, тому розчиняється ще і в надлишку лугів:
Sb(ОН)3 + 3OH– [Sb(OH)6]3–.
Гідроксиди Мg(ОН)2, Мn(ОН)2 і Fе(ОН)2 розчиняються в насиченому розчині NН4Сl. Наприклад:
Мg(ОН)2 +2NН4+ Мg2+ + 2NН3.Н2О.
Цю реакцію використовують для відокремлення катіонів Мg2+ за систематичним ходом аналізу.
Дослід. До 5-6 крапель розчинів солей катіонів Fе2+, Fe3+, Мg2+, Мn2+, Ві3+, Sb(ІІІ), Sb(V) (візьміть в окремі пробірки) долийте по 3-4 краплі концентрованого розчину NаОН. Кожен осад розділіть на 3 пробірки. В першу пробірку долийте 3-4 краплі мінеральної кислоти, в другу – 4-5 крапель концентрованого розчину NaOH, у третю – 3-4 краплі насиченого розчину NН4Сl. Зазначте аналітичні ефекти. Зробіть висновки.
Дія розчину амоніаку
Катіони V аналітичної групи (крім йона Ві3+) з водним розчином амоніаку утворюють малорозчинні гідроксиди:
Мg2+ + 2NH3.Н2О Мg(ОН)2 +2NН4+,
[SbСl6]– + 4 NH3.Н2О SbО(ОН)3 + 6Сl– + 4NH4+ + Н2O,
[SbCl4]– + 3NH3.Н2О Sb(OH)3 + 4Cl– + 3NH4+,
Мn2+ + 2 NH3.Н2О Мn(ОН)2 + 2NН4+,
Fе2+ + 2 NH3.Н2О Fе(ОН)2 +2NН4+,
Fе3+ + 3 NH3.Н2О Fe(OH)3 + 3NH4+.
Катіони Ві3+ при дії розчину амоніаку утворюють білий осад основної солі Ві(ОН)2Сl, яка нестійка і розкладається з утворенням малорозчинної оксосолі ВіОСl:
Ві3+ + 2 NH3.Н2О + Сl– Вi(ОН)2Сl + 2NH4+,
Ві(ОН)2Сl ВiОСl + Н2О.
У випадку з катіонами Магнію важливо, щоб розчин містив якомога менше іонів NH4+, оскільки якщо їх присутність пригнічує дисоціацію амоніак гідрату, концентрація ОН– зменшуватись внаслідок чого катіони Mg2+ осаджуються неповністю, або ж осад Mg(OH)2 взагалі не утворюється.
Дослід. До 2-3 крапель розчинів солей йонів Мg2+, Fe2+, Fe3+, Мn2+, Sb(IIІ), Sb(V), Ві3+ додайте розчин амоніаку, а потім його надлишок. Зазначте аналітичні ефекти.
Дія карбонатів лужних металів
Карбонати лужних металів утворюють з розчинами солей катіонів V аналітичної групи осади карбонатів або продуктів їх гідролізу, які добре розчинні в мінеральних кислотах, а (MgOH)2CO3 ще і в розчинах солей амонію:
1)Mn2+ + CO32– MnCO3(білий)
2)Fe3+ + CO32– + H2O FeOHCO3 + CO2 (червоно-бурий осад)
FeOHCO3
+ H2O
Fe(OH)3
+ CO2
(червоно-бурий осад)
3)Fe2+ + CO32– FeCO3 (білий осад)
2FeCO3
+ H2O
+ О2
2FeOHCO3
+ CO2
(червоно-бурий осад)
4) 2Mg2+ + 2CO32– + H2O (MgOH)2CO3 + CO2 (білий осад)
5) Bi3+ + CO32– + H2O BiOHCO3 + CO2 (білий осад)
6) 2Sb3+ + 3CO32– + 3H2O 2Sb(OH)3 + 3CO2 (білий осад)
Дослід. До 2-3 крапель розчинів солей йонів Мg2+, Fe2+, Fe3+, Мn2+, Sb(IIІ), Sb(V), Ві3+ додайте розчин натрій або калій карбонату. Зазначте аналітичні ефекти, перевірте відношення утворених осадів до кислот.
Гідроліз солей бісмут (IIІ)-катіонів і стибію (III, V)
Гідроліз – одна із характерних реакцій на бісмут (ІІІ)-катіони та стибій (III, V). Так розчини солей бісмуту (IIІ) прозорі лише при рН=0. Якщо їх розбавити водою, кислотність розчинів знижується і відбувається гідроліз. Гідроліз солей стибію (III) відбувається ще легше. При гідролізі утворюються оксосолі ВіОСl і SbОСl, які відрізняються між собою. Так ВіОСl утворює або пластівчастий осад, або каламуть, яка швидко осідає, тоді як кристалики ВіОСl дуже дрібні і утворюють каламуть, що довго не осідає і опалесціює, набуває вигляду перламутру. Осад SbОСl розчиняється у розчині винної (тартратної) кислоти та у розчині сегнетової солі (калій натрій тартрату), тоді як осад ВіОСl у цих розчинах не розчиняється. Користуючись цим, можна відокремити йони Ві3+ від стибію(III).
При взаємодії солей стибію (V) з водою утворюється малорозчинна сполука SbО2Сl, яка добре розчиняється у надлишку хлоридної кислоти. Утворення оксосолей протікає за такими рівняннями реакцій:
[SbСl4]– + Н2О SbОСl +3Cl– + 2Н+,
[SbСl6]– + 2Н2О SbО2Сl + 5Cl– + 4Н+,
Ві3+ + Н2О + Сl– ВіОСl +2Н+.
Дослід. Налийте в окремі пробірки по 2-3 краплі розчинів солей бісмуту (III), стибію (III), стибію (V) і в кожну долийте 12–15 крапель дистильованої води. Після утворення осадів в перші дві пробірки додайте розчин винної кислоти. В третю (з осадом SbО2Сl) – додайте надлишок хлоридної кислоти. Що спостерігається?
Реакції катіонів Fе2+
Для феруму (II)-катіонів характерним є утворення подвійних солей і комплексних сполук. Солі ферум (II)-катіона більш-менш стійкі лише у твердому стані. Окрім фосфату, карбонату, сульфіду та деяких основних солей феруму (II)-катіонів, усі інші солі добре розчинні у воді. Йони Fе2+ у водних розчинах порівняно швидко окиснюються до Fе3+.
