- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Арифметичні основи обчислювальних машин
- •1.1. Позиційні системи числення. Переведення числа з однієї системи числення в іншу
- •1.2. Форма представлення чисел. Кодування чисел
- •1.3. Арифметичні операції над двійковими числами. Машинні одиниці інформації
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 2. Основи алгоритмізації обчислювальних процесів
- •2.1. Поняття і властивості алгоритму
- •2.2. Засоби представлення алгоритмів
- •2.3. Типи алгоритмічних процесів. Приклади
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •3.1. Загальна характеристика програми
- •3.3. Кроки для створення та виконання програми
- •3.4. Змінні та константи
- •3.5. Директиви препроцесора
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Введення-виведення даних
- •4.1. Об’єкт виведення даних cout
- •4.2. Функція виведення даних printf
- •4.3. Об’єкт введення даних cin
- •4.4. Функція введення даних scanf
- •Контрольні питання
- •5.2. Операції відношення
- •5.3. Логічні операції
- •5.4. Додаткові операції
- •5.5. Порозрядні операції
- •Контрольні питання
- •Завдання Лінійний обчислювальний процес
- •1. Визначити значення функції y
- •2. Геометричні завдання
- •Розгалужений обчислювальний процес
- •1. Визначити значення функції y
- •3. Перевірити, чи міститься точка з заданими координатами усередині заштрихованої області.
- •Розділ 6. Організація циклів
- •6.1. Організація арифметичних циклів з використанням оператору for
- •6.2. Організація ітераційних циклів з передумовою while та післяумовою do...While
- •6.3. Оператори switch та goto
- •Контрольні питання
- •Завдання Арифметичний цикл
- •Вкладені цикли
- •Ітераційний цикл
- •Суміщення розгалуженого та циклічного процесів
- •Розділ 7. Зовнішні пристрої та символьне введення/виведення. Рядкові, числові функції та функції роботи з датою та часом
- •7.1. Загальна концепція та функції символьного введення-виведення
- •7.2. Символьні функції
- •7.3. Рядкові функції
- •7.4. Числові функції
- •7.5. Функції роботи з датою та часом
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 8. Вказівки, посилання та масиви
- •8.1. Вказівки
- •8.2. Посилання
- •8.3. Одновимірні масиви
- •8.4. Багатовимірні масиви
- •8.5. Символьні масиви
- •Контрольні питання
- •Завдання Одновимірні масиви
- •Двовимірні масиви
- •Розділ 9. Робота з функціями
- •9.1. Засоби створення функцій
- •9.2. Видимість змінних
- •9.3. Параметри функції та передача значень
- •9.4. Передача масивів в якості параметрів функцій
- •9.5. Функції та вказівки
- •9.6. Перевантаження та шаблони функцій
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 10. Рекурсивне програмування
- •10.1. Основні поняття рекурсії. Визначення факторіалу числа
- •10.2. Приклади рекурсій
- •Контрольні питання
- •Розділ 11. Робота з файлами
- •11.1. Робота з текстовими та бінарними файлами
- •Можливі режими доступу
- •11.2. Довільний доступ у файлах
- •11.3. Файли потокового введення/виведення з використанням структури file.
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 12. Структури
- •12.1. Загальна характеристика структури
- •12.2. Масиви структур
- •12.3. Використання масивів, як елементів структур
- •3. Робота зі структурами є універсальною, передбачено додавання записів до файлу (флаг ios:app). Для підрахунку кількості структур на диску приведемо наступні рядки програми:
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 13. Об’єднання та інші типи даних. Обробка виключних ситуацій
- •13.1. Об’єднання
- •13.2. Перелічені типи даних (enum)
- •13.3. Бітові поля
- •13.4. Обробка виключних ситуацій
- •Контрольні питання
- •Розділ 14. Динамічні структури даних
- •14.1. Стек
- •14.2. Черга
- •14.3. Лінійний список
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 15. Типові методи сортування масивів
- •15.1. Бульбашкове сортування (bubble sort)
- •15.2. Сортування за допомогою вибору (choice sort)
- •15.3. Сортування вставками (insert sort)
- •15.4. Сортування Шелла
- •15.5. Швидке сортування (quick sort)
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 16. Чисельне диференціювання та інтегрування
- •16.1. Методи правих та центральних різниць чисельного диференціювання
- •16.2. Методи прямокутників, трапецій, Сімпсона (парабол) чисельного інтегрування
- •Контрольні питання
- •Завдання Чисельне диференціювання
- •Чисельне інтегрування
- •Розділ 17. Чисельні методи розв’язання алгебраїчних рівнянь
- •17.1. Метод половинного ділення (дихотомія)
- •17.2. Метод Ньютона (метод дотичних)
- •17.3. Метод Рибакова
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 18. Чисельні методи розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •18.1. Визначник. Дії над матрицями. Обчислення оберненої матриці
- •18.2. Метод оберненої матриці.
- •18.3. Метод Крамера
- •18.4. Метод Гауса
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Розв’язати систему алгебраїчних рівнянь.
- •2. Обчислити добуток матриць.
- •3. Розв’язати матричні рівняння.
- •Список літератури
Розділ 15. Типові методи сортування масивів
До основних типових алгоритмів сортування належать: бульбашкове сортування, сортування за допомогою вибору, сортування вставками.
До основних покращених алгоритмів сортування належать: сортування Шелла, та швидке сортування (quicksort). Найшвидшим алгоритмом є алгоритм швидкого сортування. Його доцільно використовувати для великих об’ємів даних. Якщо дані займають невеликі обсяги можна використовувати типові алгоритми сортування. Розглянемо кожен з алгоритмів більш детально.
15.1. Бульбашкове сортування (bubble sort)
Бульбашкове сортування (bubble sort, сортування методом бульбашки, або просто сортування бульбашкою). Метод бульбашкового сортування є самим простим та малоефективним.
Бульбашкове сортування відноситься до класу обмінних сортувань, тобто до класу сортувань методом обміну. Її алгоритм містить порівняння (тобто багатократні порівняння одних і тих же елементів), що повторюються, і, при необхідності, обмін сусідніх елементів. Елементи поводяться подібно до бульбашок повітря у воді - кожний з них піднімається на свій рівень. Проста форма алгоритму наступна:
void BulbSort(double* a, int l, int r)
{
int i,j;
double tmp;
for(i=l;i<r;i++)
for(j=r;j>i;j--)
if(a[j]<a[i])
{
tmp=a[i];
a[i]=a[j];
a[j]=tmp;
}
}
Тут a – вказівка на масив типу double, що підлягає сортуванню, l – нижній індекс, r – верхній індекс масиву. Робота бульбашкового сортування виконується в двох циклах. Зовнішній цикл переглядається до передостаннього елементу масиву (i<r). Це забезпечує розміщення елементів в правильному порядку до кінця виконання функції навіть в найгіршому випадку. Всі порівняння і обміни виконуються у внутрішньому циклі. (Злегка покращувана версія алгоритму бульбашкового сортування завершує роботу, якщо при прогляданні масиву не було зроблено жодного обміну, але це досягається за рахунок додавання ще одного порівняння при кожному проході внутрішнього циклу.)
При аналізі будь-якого алгоритму сортування корисно знати, скільки операцій порівняння і обміну буде виконано в кращому, середньому і гіршому випадках. Оскільки характеристики виконуваного коду залежать від таких чинників, як оптимізація, вироблювана компілятором, відмінності між процесорами і особливості реалізації, ми не намагатимемося набути точного значення цих параметрів. Натомість сконцентруємо свою увагу на загальній ефективності кожного алгоритму.
У бульбашковому сортуванні кількість порівнянь завжди одна й та ж, оскільки два цикли for повторюються вказану кількість разів незалежно від того, був список спочатку впорядкований чи ні. Це означає, що алгоритм бульбашкового сортування завжди виконує (n2 - n)/2 порівнянь, де п - кількість сортованих елементів. Дана формула виведена на тій підставі, що зовнішній цикл виконується п - 1 раз, а внутрішній виконується в середньому п/2 раз. Добуток цих величин і дає попередній вираз. Зверніть увагу на член п2 у формулі. Бульбашкове сортування є алгоритмом порядку п2, оскільки час його виконання пропорційний квадрату кількості сортованих елементів. Необхідно визнати, що алгоритм порядку п2 не ефективний при великій кількості елементів, оскільки час виконання росте експоненціально залежно від кількості сортованих елементів.
У алгоритмі бульбашкового сортування кількість обмінів в кращому разі рівна нулю, якщо масив вже відсортований. Проте в середньому і гіршому випадках кількість обмінів також є величиною порядку п2.
