- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Арифметичні основи обчислювальних машин
- •1.1. Позиційні системи числення. Переведення числа з однієї системи числення в іншу
- •1.2. Форма представлення чисел. Кодування чисел
- •1.3. Арифметичні операції над двійковими числами. Машинні одиниці інформації
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 2. Основи алгоритмізації обчислювальних процесів
- •2.1. Поняття і властивості алгоритму
- •2.2. Засоби представлення алгоритмів
- •2.3. Типи алгоритмічних процесів. Приклади
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •3.1. Загальна характеристика програми
- •3.3. Кроки для створення та виконання програми
- •3.4. Змінні та константи
- •3.5. Директиви препроцесора
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Введення-виведення даних
- •4.1. Об’єкт виведення даних cout
- •4.2. Функція виведення даних printf
- •4.3. Об’єкт введення даних cin
- •4.4. Функція введення даних scanf
- •Контрольні питання
- •5.2. Операції відношення
- •5.3. Логічні операції
- •5.4. Додаткові операції
- •5.5. Порозрядні операції
- •Контрольні питання
- •Завдання Лінійний обчислювальний процес
- •1. Визначити значення функції y
- •2. Геометричні завдання
- •Розгалужений обчислювальний процес
- •1. Визначити значення функції y
- •3. Перевірити, чи міститься точка з заданими координатами усередині заштрихованої області.
- •Розділ 6. Організація циклів
- •6.1. Організація арифметичних циклів з використанням оператору for
- •6.2. Організація ітераційних циклів з передумовою while та післяумовою do...While
- •6.3. Оператори switch та goto
- •Контрольні питання
- •Завдання Арифметичний цикл
- •Вкладені цикли
- •Ітераційний цикл
- •Суміщення розгалуженого та циклічного процесів
- •Розділ 7. Зовнішні пристрої та символьне введення/виведення. Рядкові, числові функції та функції роботи з датою та часом
- •7.1. Загальна концепція та функції символьного введення-виведення
- •7.2. Символьні функції
- •7.3. Рядкові функції
- •7.4. Числові функції
- •7.5. Функції роботи з датою та часом
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 8. Вказівки, посилання та масиви
- •8.1. Вказівки
- •8.2. Посилання
- •8.3. Одновимірні масиви
- •8.4. Багатовимірні масиви
- •8.5. Символьні масиви
- •Контрольні питання
- •Завдання Одновимірні масиви
- •Двовимірні масиви
- •Розділ 9. Робота з функціями
- •9.1. Засоби створення функцій
- •9.2. Видимість змінних
- •9.3. Параметри функції та передача значень
- •9.4. Передача масивів в якості параметрів функцій
- •9.5. Функції та вказівки
- •9.6. Перевантаження та шаблони функцій
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 10. Рекурсивне програмування
- •10.1. Основні поняття рекурсії. Визначення факторіалу числа
- •10.2. Приклади рекурсій
- •Контрольні питання
- •Розділ 11. Робота з файлами
- •11.1. Робота з текстовими та бінарними файлами
- •Можливі режими доступу
- •11.2. Довільний доступ у файлах
- •11.3. Файли потокового введення/виведення з використанням структури file.
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 12. Структури
- •12.1. Загальна характеристика структури
- •12.2. Масиви структур
- •12.3. Використання масивів, як елементів структур
- •3. Робота зі структурами є універсальною, передбачено додавання записів до файлу (флаг ios:app). Для підрахунку кількості структур на диску приведемо наступні рядки програми:
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 13. Об’єднання та інші типи даних. Обробка виключних ситуацій
- •13.1. Об’єднання
- •13.2. Перелічені типи даних (enum)
- •13.3. Бітові поля
- •13.4. Обробка виключних ситуацій
- •Контрольні питання
- •Розділ 14. Динамічні структури даних
- •14.1. Стек
- •14.2. Черга
- •14.3. Лінійний список
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 15. Типові методи сортування масивів
- •15.1. Бульбашкове сортування (bubble sort)
- •15.2. Сортування за допомогою вибору (choice sort)
- •15.3. Сортування вставками (insert sort)
- •15.4. Сортування Шелла
- •15.5. Швидке сортування (quick sort)
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 16. Чисельне диференціювання та інтегрування
- •16.1. Методи правих та центральних різниць чисельного диференціювання
- •16.2. Методи прямокутників, трапецій, Сімпсона (парабол) чисельного інтегрування
- •Контрольні питання
- •Завдання Чисельне диференціювання
- •Чисельне інтегрування
- •Розділ 17. Чисельні методи розв’язання алгебраїчних рівнянь
- •17.1. Метод половинного ділення (дихотомія)
- •17.2. Метод Ньютона (метод дотичних)
- •17.3. Метод Рибакова
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 18. Чисельні методи розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •18.1. Визначник. Дії над матрицями. Обчислення оберненої матриці
- •18.2. Метод оберненої матриці.
- •18.3. Метод Крамера
- •18.4. Метод Гауса
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Розв’язати систему алгебраїчних рівнянь.
- •2. Обчислити добуток матриць.
- •3. Розв’язати матричні рівняння.
- •Список літератури
Контрольні питання
Що таке структура? Опис структури.
Наведіть приклади ініціалізації структури.
Як записати структуру до файлу?
Як зчитати структуру з файлу?
Розкрийте сутність вкладених структур.
Розкрийте сутність масивів структур.
Наведіть приклад запису на диск масиву структур.
Наведіть приклад зчитування з диску масиву структур.
Розкрийте сутність функції перекодування рядків із Windows у DOS – recode ().
Розкрийте сутність функції контролю числових даних IsNumeric().
Завдання
На основі приведеного прикладу розробити самостійно програму роботи зі структурами, в якій буде відбуватись комплексна робота з даними.
Розділ 13. Об’єднання та інші типи даних. Обробка виключних ситуацій
13.1. Об’єднання
Відмінність об’єднань (union) від структур (struct) полягає в тому, що всі дані, які є членами об’єднання, знаходяться в одній і тій же області пам’яті.
Розглянемо приклад використання об’єднання для побайтового виведення значення типу double у двійковому представленні.
#include <iostream>
using namespace std;
union bits
{
double d;
unsigned char c[sizeof(double)];
};
void main()
{
bits ob1;
ob1.d = 15.75;
int i,j;
for(i=0;i<sizeof(double);i++)
{
cout<<"\nБайт "<<i<<" :";
for(j=128;j;j>>=1)
if(ob1.c[i] & j)cout<<"1"; else cout<< "0";
}
}
Результат виконання програми приймає наступний вигляд:
Байт 0 :00000000
Байт 1 :00000000
Байт 2 :00000000
Байт 3 :00000000
Байт 4 :00000000
Байт 5 :10000000
Байт 6 :00101111
Байт 7 :01000000
13.2. Перелічені типи даних (enum)
При написанні програм часто виникає потреба визначити декілька іменованих констант, для яких потрібно, щоб всі вони мали різні значення. Для цього зручно скористатися переліченим типом даних, всі можливі значення якого задаються списком цілочисельних констант. Формат:
enum [ ім’я_типу ] { список_констант };
Ім'я типу задається в тому випадку, якщо в програмі потрібно визначати змінні цього типу. Компілятор забезпечує, щоб ці змінні приймали значення тільки із списку констант. Константи мають бути цілочисельними і можуть ініціалізуватися звичайним способом. За відсутності ініціалізатора перша константа обнуляється, а кожній наступній привласнюється на одиницю більше значення, чим попередній. Приведемо приклад:
#include <iostream>
using namespace std;
void main()
{
// enum svet{red,amber,green}; // варіант 1
enum svet{red=5,amber=9,green=8}; //варіант 2
svet p1 = amber;
switch(p1)
{
case red:
cout<<"red\n";break;
case amber:
cout<<"amber\n";break;
case green:
cout<<"amber\n";break;
}
}
У варіанті 1 тип даних svet є цілим типом даних (int) в якому мають місце три перелічені значення. Значення константи red відповідатиме 0, amber – 1, green – 2. Можна явно указати кожній константі своє значення (варіант 2).
Слід зауважити, що тип даних enum еквівалентний типу даних int і можна виконувати всілякі операції між даними типами. Але, якщо до типу даних enum додається змінна типу int – то отриманий результат слід привести до потрібного типу даних, як це зроблено в рядку:
svet p1 = (svet)(amber+1);
Результатом буде: p1 = 10.
Приведемо ще один засіб застосування типу enum.
enum {red=2,amber,green=5};
Константі amber привласнюється значення 3. Імена перелічених констант мають бути унікальними, а значення можуть збігатися. Перевага застосування перелічення перед описом іменованих констант і директивою #define полягає в тому, що зв'язані константи наочніші; крім того, компілятор при ініціалізації констант може виконувати перевірку типів.
Універсальність типу даних enum полягає в тому, що можна користуватись як зарезервованими константами цього типу, так і довільними значеннями типу даних int, що дає програмісту більш широкі можливості.
