osn_econ_nauky_prakt_14

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. Ґрунтуючись на наведених нижче визначеннях, проаналізуйте уявлення видатних учених-економістів про зміст та предмет економічної науки (політичної економії, економікс), їх еволюцію у процесі історичного розвитку економічної науки і спробуйте пояснити, чим це зумовлено.

41

42

2. Ознайомившись із наведеними нижче висловлюваннями видатних учених-економістів про завдання економічної науки (політичної економії), проаналізуйте їх у зв’язку з функціями економічної науки і визначте, яка (-і) функція (-ії) є провідною (-ними) у кожному з них. Спробуйте пояснити, чим це зумовлено.

43

тним шляхом вивести ідеальні типи і розмірковувати з приводу цих останніх, повертаючись до дійсності тільки заради застосування їх».

О. Бем-Баверк «Завдання політичної економії полягає в поясненні явищ народногосподарського життя. До цієї мети свого існування і повинна вона пристосовувати… свої поняття… У застосуванні до нашого конкретного випадку вимога ця набуває такого змісту: з понять цінності, що існують у нашій мові, політична економія має приймати всі ті, – але й тільки ті, – які належать до галузі понять політикоекономічних».

К. Макконнелл, «Завдання економічної теорії або аналізу полягає в тому, С. Брю щоб привести в систему, витлумачити й узагальнити факти. Принципи і теорії – кінцевий результат економічного аналізу – вносять порядок і смисл у набір фактів, пов’язуючи їх воєдино, встановлюючи належні взаємозв’язки між ними та виводячи з них певні узагальнення».

3. Проаналізуйте наведені нижче висловлювання відомих учених-економістів про економічні закони з позицій розуміння їхнього характеру, особливостей і значення.

44

коном тяжіння… Економічні закони – це узагальнення тенденцій, що характеризують дії людини за певних умов. Гіпотетичними вони є лише в тому ж значенні, що й закони природничих наук, бо і ці закони містять чи припускають наявність певних умов».

Дж. Б. Кларк «…Розподіл суспільного доходу регулюється суспільним законом, і… цей закон, якби він діяв без опору, дав би кожному фактору виробництва ту суму багатства, яку цей фактор створює».

«Основою розподілу є універсальні економічні закони».

4.Виходячи з уявлення про сучасну економічну науку як систему економічних наук, на основі наявної їх класифікації поясніть, чому економічна теорія є теоретико-методологічною базою для інших економічних наук, і покажіть диверсифікацію предмета економічної науки в умовах розширення й ускладнення її проблематики, залучення до наукового дослідження додаткових пластів соціально-економічних відносин, урахування багатовимірності їх взаємодії, багатоаспектності економічних процесів та явищ, складних і динамічних процесів, породжених глобалізацією, технікоекономічним та інформаційним розвитком суспільства.

5.Поясніть висловлювання:

•«Визначення предмета науки майже неодмінно не тільки не передувало, а й йшло слідом за створенням самої науки»

(Дж. С. Мілль).

•«Справжня наука сучасної політичної економії починається лише з того часу, коли теоретичне дослідження переходить від процесу обігу до процесу виробництва» (К. Маркс).

•«Економічна теорія взаємозв’язана з людським буттям, яке… неможливо вкласти в рамки простих і категоричних відпо-

відей» (П.Самуельсон).

•«Її (системи економічних категорій. — Авт.) функція полягає в тому, щоб слугувати системою (на зразок каталогу) для упорядкування емпіричного матеріалу та полегшення його розуміння, й судити про неї слід за такими критеріями: Чи достатньо ясно й чітко визначені певні категорії? Чи є вони вичерпними?»

(М. Фрідмен)

6. Побудуйте структурно-логічну схему «Основні етапи розвитку економічної науки». Обґрунтуйте і поясніть її, приділивши при цьому увагу основним змісту, рисам, науковим досягненням зазначених у схемі шкіл, напрямів, течій економічної науки. Спробуйте дати порівняльну характеристику їх.

45

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЙ

1.Чи простежується залежність між особливостями певних етапів еволюції суспільного виробництва і положеннями різних шкіл та напрямів економічної науки?

2.За яких умов забезпечується наукова обґрунтованість економічної політики держави?

3.Як ви розумієте тезу про розвиток економічної науки в напрямі гетерогенності та міждисциплінарності?

4.Розкрийте значення кількісних методів в економічних дослідженнях. Що означає вислів, що економісти «розмовляють мовою цифр»?

5.Чи справді основні критерії і показники розвитку економіки набувають інтернаціонального характеру? Якщо це так, чим це зумовлено?

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1.Який зміст вкладається в поняття «економіка»?

2.Що є об’єктом і предметом економічної науки?

3.У чому полягає еволюція трактувань предмета економічної науки?

4.Які функції виконує економічна наука і яке їх значення?

5.Які основні етапи розвитку економічної науки і в чому проявляється їх зв’язок з історичним процесом соціально-еконо- мічного розвитку суспільства?

6.У чому полягає практичне значення економічної науки?

7.Яких видатних учених-економістів ви знаєте і який їхній персональний внесок у розвиток економічної науки?

8.Які критерії класифікації економічних наук? Чи можуть бути виокремлені нові групи економічних наук, запропоновані ще інші критерії їх класифікації?

9.Які методологічні принципи і як використовуються в економічних дослідженнях?

46

10.За якими ознаками, рисами можна визначити відмінність економічних категорій від економічних законів?

11.Для чого люди мають відкривати й пізнавати економічні закони? Які механізми їх пізнання і використання?

12.Які методи застосовуються в економічних дослідженнях?

13.Яке значення мають критерії та показники розвитку економіки?

КРОСВОРД

Використовуючи назви наукових шкіл, напрямів економічної науки, прізвища видатних учених-економістів, основні поняття та категорії теми, розгадайте кросворд.

По горизонталі: 1. Один із провідних напрямів сучасної економічної науки, об’єктом дослідження якого є певні економічні та неекономічні інститути, що перебувають у взаємозв’язку, взаємодії та розвитку. 5. Метод наукового пізнання від загального до одиничного. 6. Так називають учених — представників школи політичної економії, що започаткувала теоретичні основи економічної науки. 7. Наукове узагальнююче фундаментальне поняття, що відображує найсуттєвіші властивості явищ і процесів. 9. Назва (у скороченому варіанті) науки, запроваджена французьким меркантилістом А. Монкретьєном. 11. Давньогрецьке слово, яке в перекладі означає «закон». 13. Суттєвий бік об’єкта, мета вивчення, тобто те, що наука ставить у центр своєї уваги. 14. Давньогрецьке слово, яке є одним зі складників терміна «економія». 17. Поняття, яке вживається зазвичай у двох значеннях — як сфера господарського життя та як наука, що вивчає цю сферу. 21. Сучасна течія економічної науки, репрезентована теоріями, що оперують поняттям інституту з нових, відмінних від «старого» інституціоналізму позицій. 24. Цілісна система знань, в якій існує логічна залежність одних елементів (основних ідей, поглядів, положень тощо) від інших. 25. Французькі вченіекономісти другої половини ХVІІІ ст., які виходили з визначальної ролі в економіці та створенні національного багатства зе-

47

млі, сільськогосподарського виробництва. 26. Всесвітньо відомий англійський економіст, засновник одного з провідних напрямів сучасної економічної теорії. 27. Систематизована за певними критеріями інформація, яка відображає кількісно-якісні характеристики об’єктів, явищ і процесів.

По вертикалі: 1. Метод наукового пізнання, що ґрунтується на умовиводах від одиничного до загального. 2. Метод дослідження, що передбачає поділ цілого на окремі складові й вивчення кожної з них. 3. Стійкий, суттєвий, повторюваний причинно-наслідковий зв’язок будь-яких явищ і процесів об’єктивної реальності. 4. Теоретична галузь економічної науки, що досліджує проблеми ефективного використання обмежених ресурсів з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини. 8. «Шотландський мудрець», який запровадив у науковий обіг поняття «людина економічна». 10. Загальний інтелект і духовний продукт суспільної діяльності, втілений у системі знань про природу, суспільство і мислення. 12. Спосіб, прийом, шлях дослідження предмета науки. 13. Науково обґрунтований висновок (гіпотеза) про можливі зміни об’єкта в майбутньому. 15. Французький економіст, автор теорії трьох факторів виробництва. 16. Цілеспрямована діяльність у галузі відносин між суспільними групами, державами, націями й народами, пов’язана зі здобуттям, утриманням

івикористанням державної влади як знаряддя формування та регулювання цих відносин. 18. Лауреат Нобелівської премії з економіки «за відкриття та пояснення значення трансакційних витрат і майнових прав для інституціональної структури та функціонування економіки». 19. Метод наукового пізнання, що ґрунтується на поєднанні окремих частин явища в єдине ціле. 20. Основне вихідне положення теорії, основне правило діяльності. 22. Термін, що означає «смисл», «значення», «сутність»

іпов’язаний з категоріями мислення й буття; зародковий стан нового досконалішого знання. 23. Всесвітньо відомий німецький учений, засновник пролетарської політичної економії.

48

ТЕМА 2

ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ

За результатами вивчення теми та виконання практичних завдань студент буде

знати:

•суть та структуру економічних потреб, закон зростання потреб;

•суть та структуру економічних інтересів; причини виникнення суперечностей та способи досягнення єдності в системі економічних інтересів;

•суть та структуру економічних благ, відмінності між благами та економічними благами;

•суть та взаємозв’язок економічних ресурсів та факторів виробництва;

•причини обмеженості ресурсів, суть проблеми вибору;

•суть виробництва в широкому та вузькому розумінні та його основні елементи;

•основи економічної поведінки, суть та механізм дії економічних законів спадної граничної корисності та спадної продуктивності;

вміти:

визначати критерії та здійснювати класифікацію й порівняльний аналіз людських потреб та інтересів;

виявляти та обґрунтовувати взаємозв’язки між економічними потребами та інтересами, мотивами і стимулами, виробництвом та споживанням;

розрізняти національні та глобальні економічні інтереси, виявляти суперечності та знаходити шляхи їх узгодження;

розрізняти мотиви й стимули економічної діяльності;

виявляти суперечності в системі інтересів, визначати способи їх розв’язання;

встановлювати зв’язки між ресурсами, факторами виробництва та видами факторних доходів;

керуючись відповідними економічними законами, аналізувати економічну поведінку.

50