Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

osvita

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
377.42 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Л. С. Захаркіна

УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Суми Сумський державний університет

2014

0

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів напряму підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит"

усіх форм навчання

Затверджено на засіданні кафедри

фінансів і кредиту як конспект лекцій із дисципліни

«Університетська освіта». Протокол № 9 від 29.04.2014 р.

Суми Сумський державний університет

2014

1

Університетська освіта : конспект лекцій / укладач Л. С. Захаркіна. – Суми : Сумський державний університет, 2014. – 66 с.

Кафедра фінансів і кредиту

2

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

С.

ВСТУП……………………………………………………………….

4

ТЕМА 1 СТРУКТУРА ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ…………...

5

1.1 Державна політика у галузі вищої освіти……………………

5

1.2 Освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні. Ступеневість вищої

 

освіти………………………………………………………….

7

ТЕМА 2

ТИПИ

ВИЩИХ

НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДІВ

 

В УКРАЇНІ.

СТРУКТУРА ТА

КЕРІВНИЦТВО

ВИЩОГО

1

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ………………………………………

3

2.1 Типи

вищих

навчальних

закладів в Україні. Основні

 

принципи

 

 

 

їх

1

функціонування…………………………………………..

3

2.2 Основні структурні підрозділи вищого навчального закладу,

 

їх функціональне призначення. Керівництво вищого

 

навчального

 

 

 

1

закладу…………………………………………………

 

8

ТЕМА 3 ФОРМИ НАВЧАННЯ ТА УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-

 

ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ 2

ЗАКЛАДАХ………………………………………

 

9

3.1

Форми навчання у вищих навчальних закладах…………….

2

3.2

Учасники навчально-виховного процесу, їх права та

9

 

обов'язки……………………………………………………………

3

….

 

 

1

3.3

Основні положення Кодексу корпоративної культури

 

Сумського

державного

3

університету…………………………………

 

6

ТЕМА 4 ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ

4

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ…………………………

1

4.1

Загальні принципи організації навчально-виховного

 

процесу……………………………………………………………

4

………

 

1

4.2

Форми організації навчання ………………………………….

4

 

 

 

3

4.3

Контрольні заходи ……………………………………………

4

 

 

 

8

ТЕМА 5 УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА В

КОНТЕКСТІ

5

3

БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ………………………………………

3

5.1 Сутність, мета та принципи Болонського процесу та основні

5

тенденції його розвитку………………………………………

3

5.2 Основні положення кредитно-модульної системи організації

 

навчального процесу в Сумському державному університеті

6

……………………………………………………………………

0

4

ВСТУП

Дисципліна "Університетська освіта" є важливою на етапі підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", та необхідною для формування їх професійних навичок.

Дисципліна "Університетська освіта" викладається у першому семестрі. Вона є першою складовою підготовки і передує всім іншим дисциплінам навчального плану підготовки бакалаврів із фінансів і кредиту. Базовими для вивчення дисципліни є знання, отримані на попередніх стадіях набуття середньої освіти.

Конспект лекцій складено відповідно до типової навчальної програми дисципліни «Університетська освіта», що вміщена в нормативну частину навчальних планів підготовки бакалаврів за напрямом "Фінанси і кредит".

У конспекті лекцій розкриті питання, присвячені висвітленню найважливіших аспектів організації навчального процесу у вищих закладах освіти, що має на меті допомогти студентам першого курсу в опануванні необхідними для цього знаннями й практичним досвідом.

Конспект лекцій розкриває ключові поняття і визначення Закону України "Про вищу освіту" та "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах".

При складанні конспекту використовувалися:

-законодавча і нормативна бази України в галузі вищої освіти: Закон України "Про вищу освіту" та Положення "Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах" тощо;

– підручники і навчальні посібники українських авторів Степка М., Болюбаша Я., Шинкарука В., Грубіянко В., Бабина І., та інших;

-матеріали, подані в періодичній літературі.

5

ТЕМА 1 СТРУКТУРА ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Питання 1.1 Державна політика у галузі вищої освіти.

Питання 1.2 Освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні. Ступеневість вищої освіти.

1.1 Державна політика у галузі вищої освіти

Одним із стратегічних напрямів процесу державотворення в Україні на сучасному етапі є peфopмyвaння системи вищої освіти. Основні завдання щодо їі розбудови і докорінного оновлення визначені Законами України «Про освіту», «Про Вищу освіту», Указом Президента України «Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні», національною програмою «Освіта» (Україна XXI століття), іншими документами.

Державна політика в цій галузі спрямована на досягнення українською освітою сучасного світового рівня, відродження й подальший розвиток національних науково-освітніх традицій, оновлення змісту, форм і методів навчання, примноження інтелектуального потенціалу суспільства.

Державна політика у галузі вищої освіти ґрунтується на принципах:

доступності та конкурсності здобуття вищої освіти кожним громадянином України;

незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій;

інтеграції системи вищої освіти України у світову систему вищої освіти при збереженні і розвитку досягнень та традицій української вищої школи;

наступності процесу здобуття вищої освіти;

державної підтримки підготовки фахівців для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень;

гласності при формуванні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки фахівців.

Реалізація державної політики у галузі вищої освіти забезпечується шляхом:

збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення її

якості;

6

підвищення рівня освіченості громадян України, розширення їх можливостей для отримання вищої освіти;

створення та забезпечення рівних умов доступності до вищої

освіти;

надання цільових, пільгових державних кредитів особам для

здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

забезпечення збалансованої структури та обсягів підготовки фахівців із вищою освітою, що здійснюється у вищих навчальних закладах державної та комунальної форм власності, за кошти відповідних бюджетів, фізичних і юридичних осіб, з урахуванням потреб особи, а також інтересів держави та територіальних громад;

надання особам, які навчаються у вищих навчальних закла-

дах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством;

належної підтримки підготовки фахівців із числа інвалідів на основі спеціальних освітніх технологій.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний осві- тньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні

увиборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти, крім права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівне з громадянами України право на здобуття вищої освіти.

Мова навчання у вищих навчальних закладах визначається статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики". Вільний вибір мови навчання є невід'ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, за умови обов'язкового вивчення державної мови в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство.

7

Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин.

Потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами про мову навчання, які подаються студентами при вступі до державних і комунальних навчальних закладів, а також, у разі потреби, у будь-який час протягом навчання.

Державні і комунальні навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання від студентів згідно із законодавством України про освіту.

З метою підтримання нечисленних мовних груп у встановленому законом порядку встановлюються нормативи формування малокомплектних груп і забезпечуються умови для їх функціонування.

Мова навчання у приватних навчальних закладах усіх освітніх рівнів визначається засновниками (власниками) цих закладів.

Держава забезпечує підготовку педагогічних кадрів для навчальних закладів із навчанням регіональними мовами або мовами меншин, здійснює методичне забезпечення такої підготовки.

Навчальні заклади можуть створювати групи з навчанням іноземними мовами.

1.2 Освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні. Ступеневість вищої освіти

До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфіка- ційні рівні:

1)освітні рівні:

неповна вища освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта;

2)освітньо-кваліфікаційні рівні:

молодший спеціаліст;

бакалавр;

спеціаліст, магістр.

Увищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями фахівців всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння

8

певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Освітні рівні вищої освіти

Неповна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Базова вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

Повна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка. Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється державною екзаменаційною комісією.

Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти

Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Особам, які завершили навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідним напрямом (спеціальністю), з якого також здійснюється підготовка робітників високого рівня кваліфікації.

9

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]