osn_econ_nauky_prakt_14

мому цьому світові? Чи в змозі наше мислення пізнавати справжній світ, чи можемо ми в наших уявленнях і поняттях про справжній світ скласти правильне відображення дійсності?»

Джерело: Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии / Ф.Энгельс // Маркс К. и Энгельс Ф. Избр.

произв. : в 3 т. — М. : Политиздат, 1966. — Т. 3. — С. 383.

4.Самостійно оберіть конкретні або умовні економічні ситуації (як приклади) й обґрунтовано розкрийте фактори формування економічного мислення суб’єкта.

5.Продумайте і покажіть на конкретних прикладах логічну послідовність (ланцюжок) процесу економічного пізнання і, економічного мислення: об’єкт пізнання — відтворення його суб’єктом за допомогою мислення у формі елементарних понять

—засвоєння їх — відтворення на новій основі об’єкта пізнання

—формування більш розвинутої системи понять і категорій.

6.Спираючись на наведені нижче висловлювання відомих учених, визначте та проаналізуйте роль економічної науки й освіти у формуванні наукового економічного мислення людини.

•«Економічна наука дає нам можливість краще розуміти те, що ми бачимо, більш послідовно й логічно міркувати про широке коло складних суспільних взаємозв’язків».

Джерело: Хейне П. Экономический образ мышления : пер. с англ.

/П. Хейне. — М. : Новости, 1991. — С. 699.

•«Немає кращого способу вчитися мислити, ніж стежити за думкою великих мислителів. Міркуючи разом з ними, рухаючись шляхами їхніх умовиводів, аж до зіткнення із зустрічними доказами інших мислителів, опиняючись у центрі подібних зіткнень і одночасно спостерігаючи їх збоку як глядач, допитливий розум розвиває у собі здатність критичного сприйняття ідей — а це і є характерною відмінністю наукового мислення».

Джерело: Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров / Е. Майбурд. — М.: Дело,

Вита-Пресс, 1996. — С. 13.

7. В одному зі своїх інтерв’ю лауреат Нобелівської премії з економіки 1988 р. відомий французький дослідник М. Алле сказав: «Коли виникає яка-небудь локальна проблема, місцева адміністрація, як правило, не має сміливості або навіть політичної

21

можливості вирішити її самостійно. У результаті “справа” проходить по всіх ієрархічних сходинках і опиняється врешті-решт на столі міністра.

Під час цього “руху вгору” проявляє себе… закон спадної компетенції. І не тому, що люди, які очолюють адміністрацію, обов’язково менш здібні, ніж ті, хто працює внизу. Але вони набагато гірше знають те, що стосується місцевих питань, які надходять на їхній розгляд, оскільки вони більш віддалені від них».

Джерело: Алле М. Единственный критерий истины — согласие с данными опыта / М. Алле // Мировая экономика и между-

нар. отнош. — 1989. — № 11. — С. 27.

Осмисливши це висловлювання, прокоментуйте і на конкретних прикладахз практикиспробуйтедовести абоспростуватийого.

8. Поясніть, як ви розумієте висловлювання лауреата Нобелівської премії з економіки 1970 р. американського економіста П. Самуельсона:

«Для того щоб відчути естетику побудови економічного аналізу, потрібні лише логічне мислення і здатність дивуватися з приводу того, що подібні висновки справді мають життєво важливе значення для мільярдів людей в усьому світі».

Джерело: Самуельсон П. Економіка : підручник /

П. Самуельсон. — Л. : Світ, 1993. — С. 15.

9. У 1996 р. Ж. Делор у доповіді «Освіта: прихований скарб» виокремив чотири глобальні компетенції: «Навчитися пізнавати, навчитися робити, навчитися жити разом, навчитися жити».

Джерело: Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище /

Ж. Делор. — UNESCO, 1996. — С. 37.

Осмисліть і прокоментуйте цю думку. Яке, значення, на ваш погляд, мають компетенції (компетентності) у житті людини? Відповідь аргументуйте.

10. Побудуйте й обґрунтуйте структурно-логічну схему системи понять «економічна свідомість», «економічне пізнання», «економічні знання», «економічна поведінка», «економічна культура» і визначте місце в ній економічного мислення.

22

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЙ

1.Як, на вашу думку, визначити правильність, достовірність економічного мислення?

2.Якою мірою повсякденне економічне мислення може відображати істину про стан економіки?

3.Чи можна нині успішно вести господарську діяльність, керуючись лише повсякденним економічним мисленням?

4.Чи є науковість знань синонімом їхньої істинності?

5.Чим ставлення економіста до господарських процесів і явищ відрізняється від ставлення людей з іншим типом мислення?

6.У чому полягає взаємозв’язок, взаємозумовленість і взаємозбагачення економічної свідомості, економічного мислення та економічної практики?

7.Як ви розумієте зміст економічного способу мислення? Поясніть на прикладах.

8.Чи потрібна буде економічна наука в суспільстві, в якому для кожного економіста-практика буде розроблено вичерпну й абсолютно раціональну інструкцію для прийняття господарських рішень у будь-якій ситуації?

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1.Що таке свідомість і які її основні форми?

2.У чому полягає сутність наукового пізнання?

3.Які етапи наукового економічного пізнання ви знаєте?

4.Які визначення різними вченими сутності економічного мислення вам відомі?

5.Чи можете ви назвати основні характеристики економічного мислення?

6.Яке середовище формування економічного мислення?

7.Які основні фактори формування економічного мислення суб’єкта?

8.Що визначають як особливості економічного мислення?

9.Що таке економічна культура?

23

10.Які критерії класифікації економічного мислення і, відповідно, його типи?

11.Чим відрізняються наукове і ненаукове (повсякденне) економічне мислення?

12.Яка відмінність творчого економічного мислення від стандартного (шаблонного)?

13.Що означає поняття «економічний спосіб мислення»?

14.У чому полягає діалектична взаємодія і взаємозумовленість економічного мислення та економічної практики?

15.Як ви розумієте поняття «компетентність (компетентності)» і «компетенція (компетенції)»?

16.Яку роль відіграє економічна наука у формуванні професійних компетентностей економіста?

КРОСВОРД

Використовуючи основні поняття та категорії теми, розгадайте кросворд.

По горизонталі: 1. Набута реалізаційна здатність особи до ефективної діяльності; знання і досвід у певній сфері. 6. Осмислена та засвоєна суб’єктом інформація. 9. Система знань, умінь, навичок, поглядів, здобутих людиною у процесі навчання в навчальних закладах і самостійно. 11. Один із типів економічного мислення. 12. Різні види цілеспрямованої діяльності людей, у процесі якої вони освоюють і перетворюють природу, суспільство. 14. Філософський термін, що означає «смисл», «значення», «сутність» і пов’язаний з категоріями мислення й буття; зародковий стан нового досконалішого знання. 16. Вони визначаються в результаті класифікації економічного мислення за різними критеріями. 19. У психології — збереження індивідом результатів його взаємодії зі світом, яке дає можливість відтворювати й використовувати ці результати в подальшій діяльності. 20. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, які створені та створюються людством у процесі суспільно-історичної практики й характеризують історично досягнутий щабель у розвитку суспільства. 21. Наука про закони, форми і прийоми мислення, що забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання. 22. Правильне відображення дійсності в думці, критерієм якого є практика. 23. Одна з форм відображення світу на щаблі пізнання, пов’язаному із застосуванням мови, форма (спосіб) узагальнення предметів і явищ.

24

По вертикалі: 2. Суспільно-історичний процес творчої діяльності людей, що формує їхні знання. 3. Тип економічного мислення, коли рішення приймаються на рівні здорового глузду, на основі загальноприйнятих знань, ідей, теорій тощо. 4. Вищий продукт особливо організованої матерії — мозку. 5. Вища, властива лише людині форма відображення об’єктивної дійсності (буття). 7. Сфера дослідної діяльності, спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і мислення. 8. Центральний відділ нервової системи, з функцією вищого відділу якої пов’язане мислення, мова. 10. Цей тип мислення передбачає вироблення нових методів вирішення завдань та досягнення мети. 13. Форма висловлювання думок і засіб спілкування між людьми. 15. Міркування, що має на меті обґрунтувати істинність (або неправдивість) якого-небудь твердження. 17. Компетентності, які формуються на основі знань, умінь, здібностей, що легко фіксуються та проявляються в певних видах діяльності. 18. Філософське поняття, яке означає об’єктивний світ, матерію, що існує незалежно від свідомості.

25

ТЕМА 1

ЕКОНОМІЧНА НАУКА

За результатами вивчення теми та виконання практичних завдань студент буде

знати:

•наукові значення, у яких вживається поняття «економіка»;

•що є об’єктом і предметом економічної науки, а також еволюцію трактувань предмета економічної науки та його диверсифікацію в сучасних умовах;

•етапи розвитку економічної науки, її сучасну структуризацію та їх зв’язок з історичним процесом соціально-економічного розвитку суспільства;

•провідні економічні теорії, розроблені в межах наукових шкіл і напрямів, та прізвища видатних учених, які їх репрезентують;

•методологічні принципи економічної науки;

•суть і ознаки економічних категорій;

•зміст і види економічних законів, механізми їхньої дії, пізнання і використання;

•класифікацію методів економічних досліджень;

•функції та практичне значення економічної науки;

•критерії та показники розвитку економіки, обумовленість їх інтернаціонального характеру;

вміти:

розрізняти засадничі методологічні принципи й головні положення провідних наукових шкіл і напрямів економічної теорії;

характеризувати еволюцію трактувань предмета економічної науки і його сучасну диверсифікацію;

аналізувати, зіставляти уявлення видатних ученихекономістів про зміст, предмет і завдання економічної науки (політичної економії, економікс), характер, особливості та значення економічних законів і виходячи з цього обґрунтовувати свою думку, формулювати висновки;

класифікувати твердження про економічну діяльність за ознакою належності до складових економічної науки;

виявляти коло проблем, які вивчає економічна наука, залежно від рівня економічного дослідження;

26

виділяти проблеми і питання, для вирішення яких мають застосовуватися методи економічних досліджень;

визначати місце і роль економічної науки в системі су спільних наук.

ВХІДНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ БАЗОВИХ ПОНЯТЬ ТА КАТЕГОРІЙ

27

Визначення змісту базових понять та категорій

1.Фундаментальна економічна наука (назва запроваджена А. Монкретьєном у 1615 р.), яка досліджує систему економічних відносин, що виникають у процесі суспільного виробництва, в їх єдності й взаємодії з продуктивними силами та надбудовними інститутами суспільства, розкриває сутність економічних категорій, економічних законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем.

2.Узагальнення ідей та теорій, що ґрунтуються на застосуванні граничного аналізу, дослідженні й використанні граничних величин як взаємозв’язаних явищ економічної системи на мікро-

імакрорівнях, методологічному індивідуалізмі, тобто поясненні економічних явищ поведінкою окремих індивідів, розгляд економіки як системи взаємозалежних суб’єктів господарювання, а економічних закономірностей — як наслідку взаємодій індивідуальних рішень, заснованих на вільному виборі суб’єктів.

3.Способи, прийоми, шляхи дослідження предмета науки.

4.Предмет, явище, процес — усе, на що спрямована пізнавальна діяльність.

5.Напрям економічної теорії (політичної економії), який ґрунтується на дослідженні системи законів суспільного виробництва, ученні К. Маркса про працю як джерело додаткової вартості, що утворюється в результаті експлуатації найманих працівників капіталістами; про капітал як виробниче відношення та боротьбу класів як рушійну силу історії.

6.Система довгострокових (стратегічних) і поточних (тактичних) цілей і завдань економічного розвитку, які визначені державою, та заходів (форм, методів), спрямованих на досягнення цих цілей.

7.Систематизована за певними критеріями інформація, яка відображає кількісно-якісні характеристики об’єктів, явищ, процесів.

8.Напрям економічної думки доби первісного нагромадження капіталу, представники якого ототожнювали багатство з металевими грошима (золотими і срібними), вирішальною сферою економічного життя вважали сферу обігу, а джерело багатства вбачали у видобутку благородних металів та зовнішній торгівлі з досягненням активного торговельного балансу, відстоювали політику протекціонізму.

9.Французькі вчені-економісти другої половини ХVІІІ ст., які виходили з визначальної ролі в економіці та створенні національного багатства землі, сільськогосподарського виробництва.

28

10.У широкому розумінні — суспільна наука, яка досліджує закони функціонування і розвитку економічної системи, діяльність економічних суб’єктів, визначає умови, принципи та механізми ефективного господарювання на різних рівнях.

11.Наукові узагальнюючі фундаментальні (родові) поняття, що відображають найсуттєвіші сторони, ознаки тих чи інших економічних явищ, процесів.

12.Теоретична галузь економічної науки, започаткована в 90-ті роки ХІХ ст. у межах неокласичного напряму А. Маршаллом, досліджує проблеми ефективного використання обмежених ресурсів з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини.

13.Один і провідних напрямів сучасної економічної науки, який сформувався в 90-ті роки ХІХ ст. на основі ідей економічного лібералізму, «чистої теорії» та принципів системного аналізу маржинальних (граничних) величин і мікроекономічного дослідження.

14.Сучасна течія неолібералізму, економічна теорія, представники якої надають грошам визначальну роль в економіці та приділяють основну увагу грошовій масі (новітня кількісна теорія грошей) як ключовому фактору, що визначає економічну кон’юнктуру, а грошово-кредитній політиці — як найважливішому інструменту стабілізації внутрішнього механізму суспільного відтворення, економічної політики держави.

15.Сукупність практичних дій на різних рівнях господарювання, у результаті яких люди задовольняють свої потреби завдяки виробництву, розподілу, обміну та споживанню економічних благ і послуг.

16.Один з основних напрямів сучасної економічної науки, представники якого виходять з необхідності та значущості державного регулювання економіки за допомогою широкого застосування державою фіскальної, грошово-кредитної політики та інших заходів впливу на ринковий механізм.

17.Один із провідних напрямів сучасної економічної науки, об’єктом дослідження якого є певні економічні та неекономічні інститути, що перебувають у взаємозв’язку, взаємодії та розвитку.

18.Головні, вихідні положення й основа теорії і водночас кінцевий результат наукового дослідження.

19.Певна цілісність (підсистема, елемент, компонент), виокремлена з об’єкта в процесі пізнання; суттєвий бік об’єкта, тобто те, що наука ставить у центр своєї уваги.

29

20.Поняття, яке вживається зазвичай у таких значеннях:

1)найважливіша сфера суспільного життя (сфера господарської діяльності), в якій завдяки використанню різноманітних ресурсів здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів людської діяльності; народне господарство країни, яке охоплює відповідні галузі та види виробництва; 2) економічна наука, система наукових знань про економічні явища та процеси, закони економічної діяльності суспільства.

21.Ознаки, на підставі яких формується оцінка якості економічного об’єкта, процесу, вимірники такої оцінки.

22.Стійкі, суттєві, детерміновані, повторювані причиннонаслідкові зв’язки і взаємозалежності економічних явищ і процесів.

23.Перша наукова школа, представники якої заклали методологічні і теоретичні підвалини економічної науки. Головними засадами є принцип примату виробництва над обігом, визнання дії об’єктивних економічних законів, дослідження проблеми цінності переважно з позицій трудової теорії вартості, проголошення економічного лібералізму, розкриття саморегулюючих можливостей ринку.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Об’єктом економічної науки є:

а) пошуки ефективного використання обмежених ресурсів для виробництва економічних благ;

б) економіка, господарське життя людини й суспільства в цілому;

в) економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами;

г) економічні закони як закони об’єктивно існуючого господарського життя суспільства.

2. Предметом економічної науки є:

а) причини зростання матеріального добробуту людей, багатства;

б) найсуттєвіше, глибинне в явищах і процесах економічної дійсності;

30