osn_econ_nauky_prakt_14

Визначення змісту базових понять та категорій

1.Різні види цілеспрямованої економічної діяльності людей,

упроцесі якої вони освоюють і перетворюють природу, суспільство; прийоми, навички та способи виконання певної роботи.

2.У психології — збереження індивідом результатів його взаємодії зі світом, яке дає можливість відтворювати і використовувати ці результати в подальшій діяльності, переробляти їх та об’єднувати в системи; сукупність психічних моделей дійсності, побудованих цим індивідом.

3.Об’єктивно-суб’єктивна інформація, що виражає значення об’єктів для суб’єктів, суб’єктивні пріоритети в царині об’єктів; як ставлення суб’єктів до об’єктів формуються в освіті, навчанні.

4.Форма відображення економічного буття суспільства, тобто осмислення, усвідомлення людьми економічної діяльності, взаємодій і відносин, відображення економічної діяльності; та форма суспільної свідомості, в якій відображені економічні знання, теорії, оцінки соціально-економічної діяльності й суспільні потреби; є сукупністю економічних знань, ідей, поглядів суб’єктів господарювання, що безпосередньо відображають економічну дійсність і виражають своє ставлення до різних явищ економічного життя суспільства в конкретний історичний момент часу.

5.Здатність до застосування знань і розуміння для виконання завдань і розв’язання проблем.

6.Сукупність прогресивних гуманістичних матеріальнодуховних досягнень людей і цінностей у різних сферах економічної діяльності; спосіб взаємодії економічної свідомості й економічного мислення, що регулює участь індивідів і соціальних груп в економічній діяльності та ступінь їхньої самореалізації в тих або інших типах економічної поведінки.

7.Осмислена та засвоєна суб’єктом економічна інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності; системне осмислення та узагальнення достовірних фактів, явищ, процесів економічного життя на мікро- і макрорівнях тощо у формі економічних понять, категорій і теорій.

8.Суспільно-історичний процес творчої діяльності людей, що формує їхні знання, на основі яких виникають цілі та мотиви людських дій.

9.Знання і досвід у певній сфері, тобто набуті реалізаційні здатності особи до ефективної діяльності в заданій предметній галузі; динамічна комбінація знань, розуміння, умінь, цінностей, інших особистих якостей, що описують результати навчання.

11

10.Надані (наприклад, нормативно-правовим актом) особі (іншому суб’єкту діяльності) повноваження, коло її (його) службових та інших прав і обов’язків, а також питань, з яких вона (він) мають право приймати рішення.

11.Знакова система, що виконує пізнавальну й комунікативну функції у процесі людської діяльності; форма висловлювання думок і засіб спілкування між людьми.

12.Будь-яке поліпшення в поведінці, інформованості, знаннях, розумінні, поглядах, цінностях, уміннях.

13.У широкому значенні — психічні властивості індивіда, що регулюють його поведінку й є умовою його життєдіяльності; у спеціальному значенні — комплекс психічних властивостей людини, який робить її придатною до певного історично визначеного виду професійної діяльності.

14.Активний психічний процес відображення об’єктивного світу з відкриттям нового економічного знання, вирішення проблем на основі переробки отриманої економічної інформації; пізнавальний, інтелектуально-психічний процес розкриття сутності економічних процесів, їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення) і реалізація економічних знань, умінь та якостей особистості в економічній діяльності й поведінці.

15.Теоретичний (концептуальний) рівень опанування знань, що дає змогу не лише фактично знати, що, де і коли відбувається,

ай пояснити, чому і як здійснюється те чи інше явище.

16.Наука про закони, форми і прийоми мислення, що забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання.

17.Спосіб і характер економічних дій людей (громадян, працівників, менеджерів, підприємців і виробничих колективів) за певних умов життя, економічної діяльності.

18.Будь-яка цілеспрямована й організована діяльність для задоволення навчальних потреб (потреб у навченості), інакше кажучи — це організована й послідовна комунікація заради навченості, де комунікація розглядається як взаємодія між певною кількістю осіб, що пов’язана з передаванням інформації.

19.Система теоретичних знань про закони і закономірності економічної діяльності суспільства у процесі поступального розвитку суспільного виробництва й суспільства; сфера дослідної діяльності, спрямованої на виробництво нових знань про закони і закономірності розвитку реальної економічної дійсності.

12

20.Одна з форм відображення світу на щаблі пізнання, пов’язаному із застосуванням мови, форма (спосіб) узагальнення предметів і явищ; так називають також форму мислення, змістом якої є певна сукупність узагальнених даних, об’єднаних ознак (властивостей) окремого предмета або явища.

21.У традиційному значенні — чуттєво-емпіричне відображення зовнішнього світу; також розуміється і як взаємодія суспільного суб’єкта із зовнішнім світом, і як результат такої взаємодії.

22.Філософський термін, що означає «смисл», «значення», «сутність» і пов’язаний з категоріями мислення й буття; зародковий стан нового досконалішого знання.

23.У загальному значенні — правильне відображення дійсності в думці, критерієм якого є практика; як економічне поняття — адекватне відображення та відтворення сутності економічних явищ і процесів, економічної системи взагалі в об’єктивних за змістом теоріях (таких їх елементах, як учення, ідеї, закони, категорії, поняття тощо), у процесі їх діалектичного розвитку.

24.Дії, які в результаті тривалого повторення стають автоматичними; є не лише підсумком, але й умовою творчої діяльності людини.

25.Філософське поняття, яке означає, що об’єктивний світ, матерія існує незалежно від свідомості.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Пізнання— це:

а) процес відображення буття суспільства; б) процес гармонійного розвитку здібностей людини, що дають

можливість ефективно проявляти себе в різних сферах діяльності; в) суспільно-історичний процес творчої діяльності людей, що формує їхні знання, на основі яких виникають цілі та мотиви

людських дій; г) форма узагальненого відображення об’єктивних стійких

особливостей і закономірностей навколишнього світу.

2. Пізнання має такі рівні (форми):

а) емпіричний; б) теоретичний (науковий); в) практичний;

13

г) політичний.

3. Складові середовища формування економічного мислення:

а) макро- і мікроекономічне; б) природно-кліматичне, політичне, культурне;

в) економічне, політико-правове, соціально-культурне; г) сімейне, колективне, державне.

4. Оберіть варіант найповнішого визначення економічного мислення:

а) процес осмислення суб’єктом реальних господарських ситуацій;

б) пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення) і реалізація економічних знань, умінь та якостей особистості в економічній діяльності й поведінці в цілісному економічному процесі;

в) активний процес відображення об’єктивного світу з відкриттям нового знання, вирішення проблем на основі переробки отриманої інформації;

г) здатність людини орієнтуватись в нових для неї умовах, спроможність розуміти їх.

5.До основних характеристик економічного мислення не належить:

а) економічне мислення є невід’ємною частиною економічного життя суспільства;

б) економічне мислення орієнтоване на вирішення економічним суб’єктом конкретних господарських ситуацій;

в) економічне мислення відтворює в теоретичній формі різні явища і процеси економічної дійсності;

г) економічне мислення понятійно описує деяку задану предметність.

6.Економічна свідомість виступає у двох основних формах:

а) у формі психології людей; б) у формі економічної політики;

в) у формі економічної культури; г) у формі мислення.

7.Економічна культура визначається як:

а) частина загальної культури, яка є сукупністю матеріальних цінностей, створених творчою працею людей;

14

б) спосіб взаємодії економічної свідомості й економічного мислення, що регулює участь індивідів і соціальних груп в економічній діяльності та ступінь їх самореалізації в тих або інших типах поведінки;

в) сукупність типових для країни форм і взірців поведінки людей в економічній сфері;

г) природний регулятор економічної поведінки.

8.Розрізняють такі типи економічного мислення:

а) наукове і ненаукове; б) повсякденне і шаблонне; в) стандартне і творче; г) креативне й евристичне.

9.Економічні знання— це:

а) економічні категорії, поняття, узагальнення тощо; б) засвоєння, обґрунтування законів, категорій і понять еко-

номічної науки; в) результат процесу пізнання дійсності та її правильне відо-

браження у свідомості людини у формі понять, категорій, теорій; г) системне осмислення та узагальнення достовірних фактів, явищ, процесів економічного життя у формі економічних катего-

рій і теорій.

10.Результатом ненаукового економічного мислення є якийсь

зтрьох варіантів:

а) або економічна помилка (помилкове економічне мислення); б) абовизначеннябезумовногоавторитету іпосиланнянанього; в) або економічна неправда (свідоме викривлення, підтасува-

ння економічного знання); г) або економічна істина (правильне, близьке до наукового

уявлення про економічні явища і факти).

11. Освіта визначається як:

а) здатність до застосування знань і розуміння для виконання завдань та розв’язання проблем;

б) суспільно-історичний процес творчої діяльності людей, що формує їхні знання;

в) будь-яка цілеспрямована й організована діяльність для задоволення потреб навчання (потреб навченості);

г) взаємодія суспільного суб’єкта із зовнішнім світом і результат такої взаємодії.

15

12. Економічна наука— це:

а) сфера дослідної діяльності, спрямованої на виробництво нових знань про закони і закономірності розвитку реальної економічної дійсності;

б) наука про закони, форми і прийоми мислення, що забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання;

в) форма суспільної свідомості, в якій відображені економічні знання, теорії, оцінки соціально-економічної діяльності й суспільні потреби;

г) система теоретичних знань про закони і закономірності економічної діяльності суспільства у процесі поступального розвитку суспільного виробництва й суспільства.

13. Динамічна комбінація знань, розуміння, умінь, цінностей, інших особистих якостей, що описують результати навчання, тобто набуті реалізаційні здатності особи до ефективної діяльності називаються:

а) освітою; б) компетентністю (компетентностями);

в) здібностями; г) досвідом.

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНОСТІ ТВЕРДЖЕНЬ (ТАК / НІ)

1.Знання, нагромаджені історією, політичні й правові ідеї, досягнення мистецтва, мораль, релігія і суспільна — свідомість суспільства в цілому.

2.Економічна свідомість тільки відображає економічні процеси, відносини та економічну діяльність, не впливаючи на них.

3.Економічне пізнання є складовою загального процесу пізнання, що стосується економічної сфери життєдіяльності людей

ісуспільства взагалі.

4.У пізнанні саме практика є його основою і критерієм істини.

5.Мисленням можна назвати, окрім іншого, найпростіші усвідомлювані реакції людини: однозначні характеристики, механічні перелічення й повторення, потік розпливчастих спогадів, випадкових асоціацій.

16

6.Економічне мислення є тільки засобом пізнання економічної дійсності і не є засобом її перетворення.

7.Процес формування наукового економічного мислення й перетворення його на повсякденне мислення є характерною рисою сучасного етапу розвитку суспільства.

8.Економічне мислення й економічна практика перебувають

утісній діалектичній взаємодії, взаємозумовленості, взаємозбагаченні.

9.Мислення є вищим продуктом особливо організованої матерії — розуму, а не мозку.

10.Як форма існування і вираження мислення, мова водночас відіграє істотну роль у формуванні свідомості.

11.Економічна поведінка людини в такій ситуації, коли вона намагається знайти єдине рішення проблеми з кількох можливих,

ґрунтується не на економічному мисленні, а на інтуїції.

12. Економічна наука як система теоретичних знань про закони і закономірності економічної діяльності суспільства для використання їх у різних видах (сферах, рівнях тощо) практичної діяльності є основою формуванняпрофесійних компетентностей економіста.

ЗАВДАННЯ НА ЗНАХОДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

1. Знайдіть відповідність між етапами наукового економічного пізнання та їхнім змістом.

17

2. Знайдіть відповідність між взаємозалежними особливостями економічного мислення та їхніми характеристиками.

3. Знайдіть відповідність між типами економічного мислення та їхніми визначеннями.

4. Знайдіть відповідність між основними ознаками, притаманними науковому мисленню, та їхніми характеристиками.

18

1. Проаналізуйте і порівняйте наведені нижче визначення різними вченими економічного мислення. Виділіть спільні моменти і відмінності між цими визначеннями. Прокоментуйте їх і оберіть найбільш прийнятне для вас визначення, обґрунтувавши при цьому свій вибір, або сформулюйте власне визначення й запропонуйте його з належною аргументацією.

19

К. Маркса і Ф. Енгельса про взаємозв’язок свідомості й буття людей.

• «…Разом з умовами життя людей, з їх суспільними відносинами, з їх суспільним буттям змінюються також і їхні уявлення, погляди та поняття, — одним словом, їхня свідомість…»

Джерело: Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // Маркс К. и Энгельс Ф. Избр. произв. : в 3 т. — М. : По-

литиздат, 1966. — Т. 1. — С. 124.

• «Не свідомість людей визначає їхнє буття, а навпаки, їх суспільне буття визначає їхню свідомість».

Джерело: Маркс К. К критике политической экономии // Маркс К. и Энгельс Ф. Избр. произв. : в 3 т. — М. : Политиздат, 1966. —

Т. 1. — С. 536.

Осмисліть ці висловлювання і поясніть їх. Чи означає, на вашу думку, визнання цими вченими буття первинним, а свідомості – вторинною, що свідомість вони трактують лише як пасивне відображення, а не як активну силу, яка, у свою чергу, впливає на буття? Відповідь обґрунтуйте.

3. Осмисліть наведене нижче запитання, поставлене Ф. Енгельсом, продумайте й обґрунтуйте свою відповідь.

«…Питання про відношення мислення до буття має ще й інший бік: як відповідають наші думки про навколишній світ са-

20