osn_econ_nauky_prakt_14

17.До показників, які характеризують науково-дослідну роботу, відносять:

а) частка витрат на науку у ВВП; б) витрати на науку з розрахунку на одного зайнятого; в) рівень зайнятості населення; г) рівень грамотності населення.

18.Соціальна інфраструктура охоплює такі галузі:

а) торгівля та громадське харчування; б) лісове господарство та риболовство;

в) житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування;

г) освіта й охорона здоров’я.

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНОСТІ ТВЕРДЖЕНЬ (ТАК / НІ)

1.Економічна діяльність — форма суспільної, а не індивідуальної активності.

2.Виробничі фактори можуть бути використані в альтернативних комбінаціях, доповнюючи або замінюючи один одного різним способом.

3.Обмеженість означає не тільки можливість абсолютного вичерпання якого-небудь ресурсу, але й просто його кількісну визначеність, тобто наявність відомої його величини в певний момент у даному місці.

4.Спеціалізація є принципом, який покладено в основу всієї сучасної економічної діяльності.

5.Хоча поділ праці дає змогу знизити витрати виробництва, він водночас несе певні загрози як для окремого робітника, так і для суспільства.

6.Інновації й технічний прогрес можуть мати наслідком або зростання виробництва за незмінної кількості його факторів, або збереження попереднього рівня виробництва у разі зменшення кількості факторів.

7.Виробництво — це процес праці, яка має завершений результативний характер.

8.Відповідно до принципу порівняльних переваг країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть створювати

звідносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами.

101

9.Виробнича функція успішно може застосовуватись як на мікро-, так і на макроекономічному рівнях.

10.У процесі науково-технічної революції різко знижуються рівні витрат праці на одиницю корисності.

11.Інновації в економіці забезпечують більший прибуток і вищий рівень дохідності інвестицій.

12.Сучасний економічний ресурс — це сукупність і комбінація знань, інтелекту та інновацій; його правомірно називати стратегічним.

ЗАВДАННЯ НА ЗНАХОДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

1. Знайдіть відповідність між підходами до класифікації факторів виробництва та їх авторами.

102

3. Знайдіть відповідність між видами інновацій та критеріями їх класифікації.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

1. В. Рьопке зазначав: «…хто би міг подумати, що вся машина людської економіки є лише безкінечний ланцюг надзвичайно складних варіацій на одну з головних і простих тем: як зібрати все необхідне? Все наше життя складається з величезної кількості подібних рішень, котрі слугують для приведення наших коштів у відповідність з нашими потребами… Виходячи саме з цього, ми використовуємо наші доходи, керуємо справами, організовуємо виробництво, розділяємо наш час між працею і дозвіллям, сном та бадьорістю».

9 Яка економічна проблема описується автором?

9 Чи можна описану проблему підвести під дію певного економічного закону?

2. Праця не є однорідною, в економічному житті вона проявляється у багатьох формах:

а) винахідницька праця; б) управлінська праця; в) організаторська праця;

г) виконавча праця (кваліфікована або некваліфікована).

9Назвіть характерні ознаки кожної з наведених форм праці.

9Які форми праці домінували в різні історичні епохи?

103

3.«По суті, є тільки один аргумент на користь вільної або більш-менш вільної торгівлі, але це надзвичайно вагомий аргумент — торгівля, що здійснюється безперешкодно, сприяє взаємовигідному міжнародному поділу праці, більшою мірою нарощує потенційно реальний національний продукт усіх країн і створює можливість підвищення рівня життя на всій земній кулі»

(П. Самуельсон).

Зіставте це висловлювання з проблемами та перспективами участі України у СОТ.

4.Наведіть приклади країн, що найменше залучені до міжнародного поділу праці та світового господарства. Які причини та економічні наслідки подібної замкненості цих економік? Обґрунтуйте свої висновки, використовуючи статистичні дані.

5.Характеризуючи суть та дію одного з економічних законів, учені висловлювалися так:

—Ж. Тюрго: «Насіння, кинуте в родючу від природи землю, але без будь-якого її обробітку, майже напевно пропаде даремно. Якщо докласти працю, врожай зросте. Друга та третя оранки, можливо, дозволять зібрати не подвійний та потроєний, а в чотири і десять разів більший врожай… Так буде відбуватися аж до певного моменту, коли отримана продукція виявиться максимальною порівняно зі здійсненими витратами. Далі, якщо ще збільшувати витрати, продукція може зрости, але меншою мірою, а потім зростатиме дедалі менше — аж до того моменту, коли земля повністю виснажиться. Мистецтво землероба вже нічого не зможе додати до цієї картини, зростання витрат не забезпечить тепер ніякого примноження продукції».

—В. Рьопке: «Це банальна істина, що не потребує дискусії. Господарка стикаєтьсяз неющодня… коли кладесіль у картоплю».

—Д. Рікардо за допомогою цього закону пояснював ціни на зерно у Великобританії після 1814 р.: у процесі розвитку землеробства питома продуктивність сільських господарств падала, а витрати виробництва зростали, що призвело до збільшення цін.

—С. Мілль вважав, що цей закон діє лише в сільському господарстві, у промисловості нібито продуктивність за нормальних умов зростає більш ніж пропорційно стосовно до витрат.

9Про який закон йдеться?

9У чому його суть та механізм дії?

9Визначте практичну значущість цього закону.

104

6. Одним із найпріоритетніших завдань для сучасної України є модернізація економіки. Інноваційний розвиток найважливіших галузей залежить від державного регулювання і від формування нової стратегії приватного сектору.

9 Як держава може впливати на науково-технічний прогрес? 9 Які можливості та межі державного регулювання у цій

сфері?

7. Історія свідчить, що поділ праці функціонально залежить, як підкреслював А. Сміт, від розмірів ринку. Під цим малося на увазі таке:

1)щільність населення: що більше населення на тій чи іншій території, то глибший поділ праці. Справді, спеціалізація можлива лише тоді, коли спеціалізований продукт знаходить достатньо широкий попит;

2)наявність зручних шляхів сполучення, вони слугують замінником щільності населення, оскільки дозволяють мати географічно широку клієнтуру;

3)нагромадження капіталу, що дозволяє розвивати нові види діяльності.

9Чи можна стверджувати, що вказані фактори визначають сучасний поділ праці?

9Якщо «так», то наведіть докази, використовуючи конкретні приклади.

9Якщо «ні», то назвіть інші фактори, що визначають поділ праці на сучасному етапі.

8. Взаємодія науки та виробництва здійснюється в певній послідовності: фундаментальні дослідження — прикладні дослідження — дослідно-конструкторські та проектні роботи — експериментальне виробництво — серійне виробництво — масове виробництво.

9 Який із зазначених етапів найменш привабливий для приватного бізнесу?

9 Поясніть чому.

9. У «Циклах ділової активності» Й. Шумпетер показав, як економічне зростання капіталізму забезпечувалося послідовною появою цілого ряду масштабних інновацій: інновацій промислової революції (парова машина); інновації 1840-х років (століття пари і сталі, розвиток залізного та інших видів транспорту); інно-

105

вації 1900-х років (хімія, автомобілебудування, електроенергетика). Ці інновації породжували появу нових виробничих функцій.

9Чи можете ви назвати подібні за масштабністю та значущістю інновації кінця ХХ— початку ХХІ ст.?

9Які нові виробничі функції у зв’язку з цим виникли?

10. Кожен виробник повинен вирішити, як його продукція потраплятиме до споживача. Перший можливий варіант — виробник може взяти доставку на себе. У цьому разі йому потрібно утримувати агентів з продажу, транспорт, склади готової продукції, службу по роботі зі споживачами, центри сервісного обслуговування, а також здійснювати рекламу, продаж у кредит та експортні операції. Але тільки за умов великих обсягів продажів можна найняти справжніх спеціалістів для виконання всіх цих функцій. Сам виробник не може здійснювати їх по-справжньому ефективно, його спеціалізація — виробництво, а не продаж.

Другий варіант — передоручити доставку до споживача кінцевої продукції спеціалісту, погоджуючись на його посередницькі функції.

9 Який з названих варіантів ураховує принцип поділу праці? 9 Хто виступає в ролі посередника між виробником та спо-

живачем?

9 Які переваги та недоліки торгівлі напряму та через посередників?

11. Рідкісність коштів, вибір мети та ціна — це три ідеї, які допомагають зрозуміти суть економічної діяльності.

9 Поясніть це твердження.

9 Установіть логіку взаємозалежності цих понять.

9 Наведіть конкретні приклади.

12. Ступінь розподілу праці завжди залежить від попиту на кінцеву продукцію. Безглуздо спеціалізуватися на виробництві того, що мало кому потрібне. Найменший поділ праці слушний лише тоді, коли попит достатньо високий.

9Поясніть це твердження.

9Наведіть приклади.

13. Поясніть висловлювання:

• «Саме вирок, що виноситься нашим розумом з приводу корисності речей, створює блага» (Шторх).

106

•Характеризуючи поділ праці, Прудон зазначав, що він є «першопричиною примноження багатства».

•«Почнемо з інвестицій. При звичному слововживанні під ними розуміють придбання окремою особою або корпорацією якого-небудь майна — старого чи нового. Інколи цей термін обмежують купівлею цінних паперів на фондовій біржі. Але можна також говорити про інвестиції під час придбання, наприклад, будинку або автомобіля, а також у разі нагромадження запасів готової продукції або незавершеного виробництва. Тому інвестиції, що визначені в такий спосіб, охоплюють будь-який приріст цінності капітального майна незалежно від того, з якого капіталу воно складається — з основного, оборотного чи ліквідного»

(Дж. М. Кейнс).

•«Єдиний бар’єр нашляху нових ідей — старіідеї» (Г. Форд).

•«Матеріальне багатство світу можна швидко замінити іншим, якщо його буде зруйновано, але не ідеї, завдяки яким його було створено. Якщо все ж таки буде втрачено ідеї, а не матеріальне багатство, — ось тоді воно зникне назовсім і світ впаде у злидні» (А. Маршалл).

•«Сумно усвідомлювати, що ти не зробив нічого іншого, окрім як 1/18 частину шпильки» (Ж.-Б. Сей).

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЙ

1.Коли можна говорити, що людська діяльність набуває економічного характеру? Під яким кутом зору економіст розглядає й досліджує цю діяльність?

2.Що таке інвестиції? Чи віднесете ви до інвестицій придбання вами цінних паперів?

3.Як постіндустріальне суспільство розширює перелік та ієрархію факторів виробництва?

4.Чи розрізняються поняття «міжнародна економічна діяльність» та «зовнішньоекономічна діяльність»? Якщо «так», то в чому відмінності?

5.Як міжнародна економічна діяльність сприяє створенню «другої економіки»?

6.Чи завжди існували в економічному просторі інформаційна сфера та інформаційна діяльність?

7.У невиробничій сфері США зайнято до 90 % усього працюючого населення. Чи справедливо зайнятих у цій сфері вважа-

107

ти невиробничими працівниками? Що спільного у всіх працівників невиробничої сфери?

8.Пробний маркетинг здійснюється з метою оцінки продукції

йпопередньої перевірки маркетингової діяльності в реальних умовах до початку повномасштабної реалізації товару. Чому не всі компанії позитивно ставляться до ідеї пробного маркетингу?

9.Більшу частку роздрібних продавців становлять невеликі фірми, що складаються з одного магазину (наприклад, у Великобританії на них припадає майже 2/5 обсягу продажу). Це обумовлено низкою їхніх переваг: індивідуальний підхід до споживача, зручне розташування і готовність власника отримувати менші доходи в обмін на свою незалежність. Проте ці маленькі підприємства постійно втрачають клієнтів у боротьбі з великими супермаркетами. Що є причиною цього процесу?

10.Деякі вчені стверджують, що внаслідок цивілізованого розвитку суспільне виробництво поділилося на дві макроекономічні складові: сферу матеріального виробництва і сферу духов- но-інтелектуального, або духовного, виробництва. Що мається на увазі під духовними виробництвом? Чи не суперечить такий підхід загальновживаному поділу суспільного виробництва на сферу матеріального і нематеріального виробництв?

ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ

1. У сфері інноваційного розвитку перебуває значний потенціал нереалізованих можливостей України. За рейтингом інтелекту нації Україна посідає (за даними ЮНЕСКО) 23-тє місце серед 192 країн-членів. За рейтингом інноваційного потенціалу (за оцінками фахівців Світового економічного форуму) Україна на 63-му місці серед 139 країн. Це вище від Росії, Іспанії, Португалії, Польщі, Угорщини, Балтійських країн.

Ще за часів СРСР майже половина інноваційної продукції, винаходів, удосконалень мала пряме або опосередковане українське походження. Забезпечення інноваційної сфери у СРСР перебувало на рівні 3 % ВВП, у сучасній Україні — лише 0,84% ВВП (інновації загалом), з яких на НДДКР припадає 0,41 % ВВП.

В Україні лише 6 % загального обсягу реалізованої промислової продукції має ознаки інноваційності, тоді як у США — 78 %, Японії — 67 %, європейських країнах — 60 %. Законом України

108

«Про наукову і науково-технічну діяльність», видатки державного бюджету на науку мають становити не менш, як 1,7 % ВВП, однак фактично вони вдвічі менші. Кількість підприємств, що запроваджують інновації, скорочується і становить 12—13 %. Погіршилася технологічна структура економіки: випуск продукції третього технічного укладу — майже 58 %, четвертого — 38 %, п’ятого — 4 %.

Основною проблемою інвестицій у вітчизняну економіку є їхня низька спрямованість на інноваційний розвиток. Особливо це стосується іноземних інвестицій, значну частку з яких (загальний обсяг на 01.07.2013 становив 55,3 млрд дол.) було вкладено в сектори, пов’язані зі споживанням, зокрема: оптову й роздрібну торгівлю, операції з нерухомістю, фінансову діяльність. Відповідно збільшувалася чисельність зайнятих у цих сферах і заборгованість, але водночас загальна продуктивність економіки знижувалася і ряд секторів, які потенційно могли стати локомотивами зростання (транспортна інфраструктура, хімічне виробництво, машинобудування), не одержали достатніх ресурсів.

Стимули до вкладання в інноваційні проекти власних коштів підприємств знижуються через високі відсоткові ставки за депозитами, які досить часто перевищують прибутковість очікуваних проектів. Підтвердженням цьому є той факт, що вклади на депозити юридичних осіб у 2013 р. становили 209 млрд грн, що на 35 млрд грн більше, ніж у 2012 р. Фактично це кошти, які могли бути використані підприємствами для інвестування, але зниження рентабельності підприємств з 3,9 % у 2012 р. до 1,8 % на початку 2013 р. на тлі високих відсоткових ставок за депозитами зробило більш привабливими короткострокові розміщення ресурсів у банках.

Питання до проблемної ситуації

1.Які ключові категорії теми 4 трапляються в цій проблемі та які процеси, явища, взаємозалежності, тенденції вони виражають?

2.У чому полягає суть інноваційного розвитку та якими показниками він вимірюється?

3.Що є стимулами до інноваційної діяльності та наскільки вони дієві в Україні?

4.Оцініть проблеми інноваційної діяльності в Україні та виявіть причини негативних тенденцій у цій сфері.

5.Хто із суб’єктів (держава, приватний сектор, домогосподарства) повинні відіграти ключову роль у стимулюванні й реалізації інноваційної діяльності в Україні?

109

2. Економічна наука вже давно досліджує проблеми міжнародного поділу праці. Його теоретичним обґрунтуванням вважається теорія (принцип) порівняльних переваг, сформульована англійським ученим Д. Рікардо (1817 р.), яка гарантує вигідність від участі в міжнародній торгівлі для всіх країн. Ця теорія рекомендує країні імпортувати той товар, витрати на виробництво якого в неї вищі, ніж по товару, що експортується. У подальшому економісти довели, що це поширюється не тільки на дві країни і два товари, а й на будь-яку кількість країн і товарів.

Автомобілі іноземного виробництва нині мають високий попит на українському ринку й становлять основу ринку нових легкових автомобілів. Так, за даними Auto-Consulting, на іномарки з об’ємом двигуна 1,0—2,2 л припадає майже 80 % всього ринку.

З метою підтримки вітчизняних автовиробників уряд України в особі міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі ухвалив рішення про впровадження спеціальних заходів з імпорту нових легкових автомобілів. Від 13 квітня 2013 р. протягом трьох років на автомобілі з об’ємом двигуна 1,0—1,5 л додатково стягується спеціальне мито в розмірі 6,46 % від їхньої вартості, а на автомобілі з об’ємом двигуна 1,5—2,2 л — 12,95 %. Це спровокувало зростання цін на іномарки з об’ємом двигуна 1,0—1,5 л майже на 7,8 %, а інома-

рок з об’ємом 1,5—2,2 л — на 15,6 %.

Варто звернути увагу на те, що спеціальні мита не стягуються при імпорті автомобілів майже з 30 країн світу, в основному, Африки й деяких держав Азії та Океанії (ПАР, Ангола, Непал, Нігер, Соломонові Острови, Танзанія, Того та ін.).

Питання до проблемної ситуації

1.Чи суперечать дії уряду відповідним положенням економічної теорії?

2.Як узгоджуються дії уряду з вимогами світової організації торгівлі, членом якої є Україна?

3.Хто виграє, а хто програє в результаті впровадження спецмита на імпортні автомобілі?

4.Якими виробниками представлений вітчизняний автопром і які вітчизняні автомобілі він створює?

5.Чи сприяє впровадження імпортного мита покращенню в українській автомобільній промисловості?

6.Чому впроваджені імпортні мита не поширюються на імпорт автомобілів з ряду країн?

7.Чи сприяють дії уряду зміцненню економічної безпеки України?

110