16.Основи бізнес-планування страхової діяльності. Структура бізнес-плану страховика

Бізнес-план розглядається як прогнозна комплексна програма перспективного розвитку страхової компанії. Він є вихідним документом, де узагальнюється вся інформація про ринок страхових послуг.

По суті, це технічно-економічие обґрунтування запланованої страхової діяльності. Його рекомендується складати на 3—5 років з помісячним розподілом для першого року, з поквартальним — для другого року і в річному розрізі для подальших років. Бізнес-план подається в органи нагляду та контролю за страховою діяльністю для отримання ліцензії на проведення страхування.

Структура бізнес-плану повинна включати такі частини (розділи):

1. Загальна характеристика страховика, де наводиться така інформація: повне та скорочене найменування, коли і де проведені реєстрація і перереєстрації, юридична адреса та фактичне місцезнаходження, інформація про забезпечення приміщеннями, оргтехнікою, зв'язком та персоналом, у тому числі кваліфікованим персоналом, напрями (форма, види, місце) його діяльності.

2. Огляд стану страхового ринку в регіонах і сфер діяльності страхової компанії, де узагальнюється така інформація: оцінка загальної кількості об'єктів страхування, конкурентність страхового середовища, сегментація страхового ринку, виділення сегментів, що планує охопити страхова компанія, та інші характеристики стану та перспектив розвитку страхового ринку, які зумовлюють вибір видів діяльності страховика.

3. Види діяльності страхової компанії, де наводяться основні особливі характеристики страхового продукту страхової компанії.

4. Стратегія маркетингу, яка охоплює визначення кількості об'єктів, що підлягає страхуванню у розрізі кварталів, потенційний склад клієнтів, заходи просування на ринок страхового продукту компанії та інші маркетингові інструменти.

5. Організаційна структура страховика та її розвиток. У цьому розділі наводиться юридичне та аудиторське забезпечення діяльності страхової компанії, що передбачає наявність відповідних структур у складі компанії, укладені відповідні угоди на юридичне та аудиторське обслуговування.

6. План функціонування страхової компанії, який включає прогноз розвитку страхових операцій на три або більше років, де визначені за видами страхування такі показники: середні страхові суми окремих об'єктів страхування, середній розмір тарифів, вираховувані середні страхові платежі й обчислена кількість зібраних страхових платежів, а також сума страхових виплат, максимальна відповідальність за окремим об'єктом страхування

17.  Мета і сутність фінансового обліку у системі фінансових планів страхової компанії

Система фінансового обліку дозволяє не тільки сконцентрувати інформацію, пов’язану з очікуваними страховими операціями, але й створити передумови для проведення стратегічного аналізу та аудиту. Цінність системи фінансового обліку страхової компанії визначається кількістю та якістю прогнозів, які дозволяють приймати управлінські рішення в умовах невизначеності.

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Ведення бухгалтерського обліку є обов’язковим для підприємства.   

Дані обліку є базою для складання фінансової, статистичної, податкової та інших видів звітності, що використовують грошовий вимірник. Метою ведення бухгалтерського (фінансового) обліку є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності й рух грошових коштів підприємства. Результати обробки та групування даних за певними ознаками відображаються в облікових регістрах, на підставі яких складається фінансова звітність.  Відповідно до Закону про бухгалтерський облік фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. 

Фінансова звітність страхових компаній включає такі форми звітності: баланс (форма №1), звіт про фінансові результати ( форма №2), звіт про рух грошових коштів (форма №3), звіт про власний капітал (форма №4), примітки до річної фінансової звітності (фориа №5). Основним фінансовим документом страхових організацій є баланс, який характеризує фінансові можливості та стійкість страховика. Перелік та структура статей балансу страхової організації відповідно до МСФЗ формуються з урахуванням особливостей страхової діяльності. Активи балансу відображають майно страхової організації. Це засоби, які інвестовані в цінні папери, нерухомість, рахунки та депозити в банках. Їхнім джерелом – статутний і резервний капітал, технічні резерви, прибуток. Паралельно з порівнянням загального обсягу активів страхових компаній необхідно приділяти увагу структурі та співвідношенням статей балансу страхової організації. Для страхових компаній держав-членів ЄС встановлена спеціальна стуктура Балансу та Звіту про прибуток і збиток. Для порівняння Актив балансу українських страхових компаній за структурою має три розділи: Необоротні активи, Оборотні активи, Витрати майбутніх періодів.

Дані, які містить фінансова звітність, повинні задовольнити загальні потреби користувачів в інформації щодо фінансового становища підприємства.

Отже, головна мета фінансового обліку — це задоволення користувачів (зовнішніх і внутрішніх) інформацією про господарську діяльність підприємства і, у першу чергу, про його фінансове становище, та надання інформації для менеджерів щодо прийняття управлінських рішень.

18. Планування витрат страховика.

Витрати страховика формуються у процесі витрачання страхового фонду. Склад і структуру витрат визначають два взаємозалежних економічних процеси: погашення зобов’язань перед страхувальниками і фінансування діяльності страхової організації. Через це у страхуванні існує така класифікація витрат: 1) на проведення страхових операцій; 2) на проведення інших операцій.

Витрати на проведення страхових операцій є основними для страховика і складають більшість його загальних витрат. Вони містять: виплати страхових сум і страхових відшкодувань за договорами страхування і перестрахування СВ; відрахування до страхових резервних фондів ВЦСР; відрахування до технічних резервів, крім резерву незароблених премій, на умовах, визначених законодавством ВСЗ; витрати на проведення й обслуговування процесу страхування і перестрахування ВВС.

Основною статтею витрат страховика є страхові виплати СВ (виплати страхових сум і страхових відшкодувань). Через випадковий характер настання страхових випадків, величина виплат за певний період часу (наприклад, за рік) підлягає значним коливанням залежно від частоти і руйнівності страхових випадків, що необхідно враховувати при складанні прогнозу. Для розрахунку страхового відшкодування страховика використовується формула:

СВi = KВi *Пi ,

де Пі − сума страхових премій за певним видом страхування для заданого періоду планування; KВi − норматив виплат за цим видом страхування для заданого періоду планування. В якості нормативу виплат використовується математичне сподівання збитковості по певному виду страхування.

Страхові резерви СР формуються відповідно до двох напрямків діяльності страховика – для загального (ризикового) страхування формуються технічні резерви (основні – резерв незаробленої премії та резерв збитків), а при страхуванні життя формуються резерви довгострокових зобов’язань (математичні резерви) та резерви належних виплат страхових сум. Резерви використовуються тільки для здійснення страхових виплат (при відсутності поточних коштів).

Витрати на проведення й обслуговування процесу страхування ВВС (або витрати на ведення справи) належать до складу навантаження тарифної ставки і є елементом собівартості страхових операцій. Для цілей планування доцільно включають наступні статті витрат: комісійна винагорода посередникам (страховим брокерам та агентам) у відсотках до одержаних страхових платежів; оренда або утримання будинків встановлюється згідно з прогнозними даними; придбання або оренда устаткування встановлюється згідно з прогнозними даними; транспорт і зв'язок − встановлюється згідно з прогнозними даними; сервіс (послуги) − встановлюється за прогнозом і частково у відсотках до страхових платежів; розрахунки з банками − у відсотках до одержаних страхових платежів; реклама розраховується у відсотках до одержаних страхових платежів; зарплата та нарахування на неї встановлюються згідно з прогнозними даними; дивіденди встановлюються згідно зі стратегією фінансування в складі прибутку; податки встановлюються відповідно до бази оподаткування (окремо для доходів від страхової діяльності, інвестиційної та інших доходів).

Зокрема, податки від страхової діяльності розраховуються наступним чином

ПД= ПСБ* ДСПі,

де ПСБ – базова ставка оподаткування страхового доходу (3% або інша, зокрема при престрахуванні).

Розрахунок доходів від страхової діяльності з метою оподаткування виконується з урахування вимог до складання декларації про доходи страховика за формулою:

ДСПi= Пі - Ппск - ППС + ПК + ПВП ,

де ДСПі − доходи від страхової діяльності з метою оподаткування; Пі − сума страхових премій за певним видом; Ппск − внески, передані у перестрахування; ППС − суми повернутих страхувальникам премій; ПК − платежі, що отримані від продажу страхових полісів інших страховиків; ПВП − премії, отримані від філій, представництв й інших відособлених підрозділів.

Таким чином, розрахунок сукупних витрат діяльності страховика чи по ризиковому страхуванню, чи по страхуванню життя − це розрахунок суми витрат страховика від страхової діяльності (виплати страхового відшкодування (страхових сум), страхові резерви, витрати на ведення справи) та інші витрати страховика. Витрати інших операцій ВІО включають витрати на одержання доходів від інвестування і розміщення тимчасово вільних власних коштів, страхових резервів, й інших видів доходів.

Сукупні витрати страховика ВСД розраховуються як сума вказаних складових: ВСД=СВ+СР+ВЦСР+ВСЗ+ВВС +ВІО

19. Зміст маркетингової діяльності у страхуванні

Страховий маркетинг є важливим інструментом взаємодії страхової компанії та її оточення, його основне призначенням - оптимізація співпраці зі споживачами страхових послуг.

страховий маркетинг- це комплекс заходів, спрямованих на формування та постійне вдосконалення діяльності страхової компанії, а саме:

o розробка конкурентоспроможних страхових продуктів (послуг) для конкретних категорій споживачів (страхувальників );

o впровадження раціональних форм реалізації цих продуктів за належного сервісу та реклами;

o збирання та аналіз інформації щодо ефективності діяльності страховика.

Маркетинг має на меті:

o дослідження ринків та клієнтської бази страховика - це дослідження нинішніх та потенційних клієнтів з метою виявлення таких груп споживачів, залучення яких принесе страховику найвищі прибутки;

o дослідження власного страхового портфеля страхової компанії - це аналіз вірогідності настання страхових випадків від таких характеристик клієнтури, як її географічне положення, стать, професія;

o розробку вимог до страхових продуктів - процес виявлення їх властивостей, що найбільше відповідають потребам споживачів;

o просування страхових послуг на ринок.

Маркетингова стратегія страхової організації - це комплексна реалізація даних, отриманих страховиком у процесі дослідження ринку, що дає змогу провести оцінку матеріалів за станом ринку в динаміці та виробити оптимальну стратегію страховика.

Маркетингова стратегія страхової організації реалізовується за допомогою таких інструментів:

o дослідження та сегментація ринку;

o політика в галузі розробки страхових продуктів, позиціонування продукту;

o цінова політика;

o спосіб організації продажу страхових послуг, організація каналів збуту;

o політика формування споживчого попиту (public relations, реклама тощо).

я страхових послуг на ринок.

Отже, в узагальненому вигляді маркетингова стратегія зводиться до аналізу стану ринку, потенційної та наявної клієнтури страхової організації, сегментації ринку та розробки ефективного комплексу маркетингу

Маркетинг можна поділити на оперативний (організаційний, структурний) та стратегічний (товарний, ринковий). Якщо стратегічний маркетинг як система дій покликаний дослідити стан відповідного ринку, визначити потреби певного ринку й на основі цього дослідження розробити відповідний страховий продукт, виділити найбільш прийнятні канали збуту, оптимальну ціну тощо, то оперативний маркетинг має вдосконалювати роботу страхової компанії шляхом коригування її внутрішньої будови.

Ефективність діяльності страховика в процесі виведення на ринок та подальшого продажу на ньому нового страхового продукту значною мірою залежить від ефективно побудованої маркетингової стратегії.