9. Функції та роль представництв страховика.

Страховики мають право створювати на території України та за її межами, з правами відокремлених підрозділів страховиків, представництва, а також філії, які здійснюють свою діяльність тільки на території України згідно з чинним законодавством України. Філія не є суб'єктом господарювання. Статтею 58 ЦК визначено, що відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Діяльність філій страховиків здійснюється в межах видів діяльності, віднесених до компетенції філії, за умови дотримання нормативів страхових зобов'язань, встановлених для філії. Філія страхової компанії має право укладати договори страхування з юридичними та фізичними особами, але тільки на підставі довіреності юридичної особи (головного підприємства). Довіреність видається на право провадження господарської діяльності окремою особою (наприклад, директором). У довіреності обов'язково вказують види страхування, які може здійснювати філія, а також максимальну суму відповідальності (ліміт відповідальності). Ця максимальна сума відповідальності не може перевищувати ліміту відповідальності юридичної особи (головного підприємства). Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Ці об'єднання не можуть займатися страховою діяльністю.

В Україні створені і функціонують такі об'єднання страховиків: Ліга страхових організацій України (ЛСОУ), Авіаційне страхове бюро, Моторне (транспортне) страхове бюро, Морське стра ахове бюро, Національний ядерний страховий пул і і.

Як добровільне об'єднання страховиків ЛСОУ здійснює:

• захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, які є членами ЛСОУ;

• сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;

• сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників і фахівців - учасників ринку страхових послуг;

• ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;

• сприяння реалізації антимонопольного законодавства в сфері страхової діяльності;

• затвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг та споживачами страхових послуг

10. Утворення та реорганізація страховика.

Страхові організації утворюються в два етапи. На першому відбувається утворення компанії як юридичної особи, її реєстрація в місцевих органах влади і реєстрація першого випуску акцій. На другому етапі відбувається експертиза бізнес-плану та правил страхування, на підставі чого компанія реєструється як страховик і отримує ліцензію на право здійснення страхової діяльності. утворення розпочинається з організації ініціативної групи котра виступає засновником товариства. Членів такої групи повинно бути не менше трьох (юридичних або фізичних осіб). Після досягнення домовленості між собою про утворення компанії вони проводять перші, так звані "установчі" збори, на котрих приймається рішення утворити страхову компанію, затвердити її назву і статут, адресу, величину статутного фонду і призначити директора та головного бухгалтера. На цих же зборах підписується установча угода про заснування компанії. Після зборів керівні особи компанії відкривають в банку тимчасовий рахунок і розпочинають продаж акцій. Після того, як не менше половини акцій буде продано і за них надійдуть кошти, страхову компанію реєструють в райдержадміністрації або виконкомі міської чи районної в місті ради депутатів. На підставі постанови про реєстрацію обласне управління статистики видає свідоцтво про реєстрацію компанії з необхідними кодами. Тепер компанія реєструється як платник податків і внесків з усіх видів обов'язкового соціального страхування та виготовляє печатку і штамп. Після цього рахунок в банку міняється на постійний і завершується продаж акцій. Коли перша оголошена емісія закінчена, здійснюється її реєстрація в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку в Києві. Для другого етапу страхова компанія розробляє правила страхування і страхові тарифи, а також бізнес-план на 3 або 5 років діяльності. Ці документи, а також установчі документи, список акціонерів, копія реєстраційного свідоцтва та свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій, довідки банків або висновки аудиторів про підтвердження розмірів сплаченого статутного фонду, інформація про керівників страхової компанії та їх освіту представляють в Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України. Спеціалісти комісії перевіряють документацію на відповідність чинному законодавству, після експертизи заносять компанію в Єдиний державний реєстр страховиків України і видають їй відповідні ліцензії. Тільки після цього компанія набуває прав страховика і може розпочинати діяльність.

Санація страхової організації – це комплекс послідовних, вза­ємопов’язаних заходів фінансово-економічного, організаційно-право­вого та соціального характеру, спрямованих на виведення страховика з кризи і відновлення або досягнення ним платоспроможності, ліквід­ності, прибутковості та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді. Форми проведення санації страховика:

1. Санація, що спрямована на рефінансування боргу страхової компанії.

2. Санація, що спрямована на реструктуризацію (реорганізацію) стра­хової компанії.

Форми реорганізації страховиків:

1. Злиття – припинення діяльності двох (чи кількох) страховиків як юридичних осіб і передання всіх майнових та немайнових прав і обов’язків до страховика – юридичної особи, що створюється внас­лідок реорганізації.

2. Виділення – створення страховика – юридичної особи (або кількох страховиків – юридичних осіб), до якого (яких) за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові та немайнові права і обов’язки страховика – юридичної особи, що реорганізується.

3. Приєднання – припинення діяльності одного страховика як юри­дичної особи та передання всіх майнових й немайнових прав до іншого страховика – юридичної особи на правах філії чи без від­криття філії.

4. Подія – припинення діяльності одного страховика як юридичної особи та передання за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах усіх його майнових й немайнових прав і обов’язків до кількох страховиків – юридичних осіб, що створюються внаслідок реорганізації.