02.ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Національна академія медичних наук України Міністерство охорони здоров’я України

ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України»

ВГО «Українська асоціація ортопедів-травматологів»

Збірник наукових праць

конференції молодих вчених

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ОРТОПЕДІЇ ТА ТРАВМАТОЛОГІЇ

14-15 травня 2015 р. м. Чернігів

3

УДК 616.7.001-07-08 ББК Р 54.57

Науково-практична конференція з міжнародною участю (для молодих учених) «Актуальні проблеми сучасної ортопедії та травматології»: тези доповідей (с. Снов’янка Чернігівської обл., 14–15 травня 2015 р.).

Конференція внесена до Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2015 р.

У тезах Науково-практичної конференції з міжнародною участю представлені результати наукових досліджень та практичної роботи молодих і провідних учених у галузі ортопедії та травматології.

Редакційна колегія: проф. М.О. Корж д.м.н. О. І. Корольков

к.м.н. С. Є. Бондаренко Г.В. Кікош

Відповідальний за випуск: д.м.н. О. І. Корольков

© ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І Ситенка НАМН України», 2015.

Тираж: 100 прим.

4

Розділ І

АКТУ АЛЬНІ ПИ ТАНН Я В ЕРТЕ БРОЛО ГІЇ

5

ТОПОГРАФО-АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕДІАЛЬНИХ ГІЛОЧОК ЗАДНІХ ГІЛОК СПИННОМОЗКОВИХ

НЕРВІВ У ПОПЕРЕКОВОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА. Радченко В.О., Левшин О.А., Перфільєв О.В.

ДУ „ Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ”, м. Харків

Вступ: Знання топографічної анатомії являється однією з головних вимог до успішної хірургії, тим більше коли це стосується малоінвазивних втручань на хребті. Визначення медіальних гілочок (МГ) спинномозкових нервів (СМН), як джерело іннервації дуговиросткових суглобів (ДС), дозволило виконати чрезшкірну радіочастотну деструкцію цих нервів для лікування ―фасет синдрому‖ поперекового спондилоартрозу. Методика денервації ДС здобула широкого застосування у багатьох країнах світу і стрімко зростає в наш час, та наряду з цим зростають рецидиви спондилоартралгії пов’язані з неповною денервацією [Радченко В.О. 1988р., Сіренко О.О. 2010р., Babur H. 1988р.] У зв’язку з чим вважаємо актуальним проведення власного дослідження для визначення топографо-анатомічних особливостей МГ задніх гілок СМН у поперековому відділі хребта на трупах людини.

Мета роботи: визначити анатомічні особливості розташування медіальних гілочок на спинномозкових нервах до дуговиросткових суглобів поперекового відділу хребта на трупах людини.

Матеріал та методи: матеріалом дослідження стали 5 людських трупів (4 чоловіка та 1 жінка, віком від 45 до 55 років) незатребуваних для поховання на базі ХОБСМЕ за період з листопада 2014р. по березень 2015р. Науководослідницька робота виконувалася після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті, у термін від 12 до 48 годин, без видалення блоків та порушення зовнішньої форми тіла трупа. Виділення нервів проводилося заднім та паравертебральним доступом по Wiltse L.L. 1968р. без використання фіксуючих розчинів. Цифрові фотографії виконувались на фотоапараті ―Canon D 450‖. Додаткові виміри проводилися за допомогою електронного штангельциркуля та сантиметрової стрічки.

Результати: СМН після виходу з форамінального отвору, в дорсо-латеральному напрямку віддає задню гілочку довжиною 3-5 мм. від якої в міжпоперечному просторі у верхній 1/3 на рівні сегментів L1-L4 відділяються 2-3 нервових гілочки. МГ огинає поперечний відросток біля його основи та в місті з’єднання поперечного відростка та верхнього суглобового відростка в жолобі під lig. mamillo-accessory, де віддає висхідну частину яка прямує та розгалужується в капсулі найближчого

6

ДС та багатороздільному м’язі, низхідна частина МГ у 60% випадків прямує до верхнього завороту нижчележачого суглоба і також розгалужується у багатороздільних м’язах. ДС сегменту L5-S1 отримують медіальну гілочку з СМН L5 та в 20 % випадків від S1. У 30% випадків висхідна частина медіальної гілочку була роздвоєна або розташована вище по відношенню до основи поперечного відростка.

Висновки: 1. В більшості випадків в місті з’єднання поперечного відростка та верхнього суглобового відростка в жолобі під lig. mamilloaccessory знаходиться висхідна частина медіальної гілочки, яка може бути роздвоєною або розташовуватись дещо вздовж верхнього суглобового відростка, а низхідна частина сполучається з низчележачим суглобом в області верхнього завороту. 2.Денервація дуговиросткових суглобів може бути неповною у зв’язку з варіацією анатомічного розташування висхідної та низхідної частини медіальної гілочки. 3. Для ефективності денервації дуговиросткових суглобів необхідна візуалізація медіальної гілочки, а враховуючи сучасні можливості ендоскопічного обладнання доцільним являється пошук оптимального доступу для її виконання.

РОЛЬ ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИХ БЛОКАД У ПЛАНУВАННІ ДЕНЕРВАЦІЇ ДУГОВИРОСТКОВИХ

СУГЛОБІВ У РАЗІ ПОПЕРЕКОВОГО СПОНДИЛОАРТРОЗУ. Радченко В.О., Левшин О.А., Перфільєв О.В.

ДУ „ Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ”, м. Харків

Вступ: Поширеність больового синдрому у разі поперекового спондилоартрозу (ПС) серед інших дегенеративних дорсопатій становить від 15% до 45% [Manchikanti L., et al 2007р.] Враховуючи близьке розташування анатомічних структур поперекових хребтово-рухових сегментів (ХРС), а також схожість клінічної та неврологічної картини дегенеративних захворювань хребта, актуальним э пошук достовірних диференційно-діагностичних критеріїв. Так, згідно з даними міжнародної асоціації з вивчення болю [IASP 1994р.] для визначення ДС як джерела больового синдрому, достатньо інформативними є блокади дуговиросткових суглобів (ДС) та блокади медіальних гілочок (МГ) задніх гілок спинномозкових нервів (СМН) [Радченко В.О. 1988р.,

Dreyfuss P.H. 1995р., Sehgal N., 2005р.]. У випадках неефективності консервативних методів усунення стійкого больового синдрому поперекового спондилоартрозу та у разі позитивної відповіді на діагностичні блокади, показанням стає виконання денервації поперекових дуговиросткових суглобів.

7

Мета роботи: Вивчити ефективність лікувально-діагностичних блокад при поперековому спондилоартрозі для планування денервації дуговиросткових суглобів.

Матеріал та методи: 32 пацієнта з клінічно значущим спондилоартрозом, які находилися на лікуванні у клініці патології хребта ДУ „ ІПХС ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ‖ за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року. Серед яких 22 чоловіка та 10 жінок у віці від 18 до 55 років. Середній вік пацієнтів становив 36,5 років. Всім пацієнтам послідовно виконувались блокади одразу на 2-3 сегментах з інтервалом в 1 тиждень, двічі, з використанням розчину 1% лідокаїну та бетаспану. З правої сторони ХРС проводилися блокади медіальних гілочок СМН у відповідних сегментах під ―С-arm‖ контролем та додатковою електростимуляцією, а на іншій стороні блокади виконувались безпосередньо у дуговиросткові суглоби. Ефективність блокад оцінювалася на протязі тижня за візуально аналоговою шкалою (ВАШ) через 1 годину після блокади, на перший та третій день.

Результати: Всього було виконано 376 блокад ХРС, тобто по 4-6 кожному пацієнту в залежності від кількості сегментів, двічі з інтервалом 1 тиждень. 156 блокад у 26 пацієнтів на рівнях L4-S1, тобто по 6 у кожного, та 32 блокади у 8 пацієнтів на рівнях L5-S1, по 4 у кожного. Одразу після блокади інтенсивність больового синдрому у 26 пацієнтів з 7-8 балів по ВАШ знизилась до 3-4 балів, у 6 пацієнтів з 5 балів знизилася до 2-3 балів. На сегментах L5-S1 більш ефективний та стійкий результат у 70-80% було досягнуто на стороні блокад ДС. При клінічному спостереженні звернула на себе увагу більша свобода рухів на стороні блокад МГ, можливо пов’язана з додатковою релаксацією багатороздільних м’язів. У 90 % пацієнтів відмічалося зниження больового синдрому на протязі 1 тижня на 50-80%. У 10% пацієнтів больовий синдром повертався після закінчення дії місцевого анестетика.

Висновки: Для діагностики больового синдрому при поперековому спондилоартрозі достатньо виконувати прицiльнi блокади МГ СМН, але у разі нестабільності ХРС, спондилолістезах та вираженій сколіотичній деформації, а також враховуючи індивідуальну особливість варіації розташування медіальних гілочок доцільно виконувати блокаду безпосередньо дуговиросткових суглобів. Базуючись на вивченні інформативності лікувально-діагностичних блокад у пацієнтів з поперековим спондилоартрозом, ми вважаємо що зниження больового синдрому мінімум на 50% при блокадах МГ, та на 80% при блокадах ДС двічі, на протязі лише одного тижня, дає підставу для планування денервації ДС.

8

ВЛИЯНИЕ ПАРАМЕТРОВ САГИТТАЛЬНОГО ПОЗВОНОЧНОТАЗОВОГО БАЛАНСА НА МОРФОГЕНЕЗ ПОЯСНИЧНЫХ ПОЗВОНОЧНЫХ СЕГМЕНТОВ.

Чернышев А.Г., Куценко В.А.

ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им.проф. М.И.Ситенко» НАМНУ, г.Харьков, Украина

Поясничный спинальный стеноз - уменьшение размеров позвоночного канала относительно объема его содержимого (спинномозговых корешков, нервов и сосудов), проявляющееся клинически. Частота поясничного спинального стеноза существенно увеличивается с возрастом. Хирургическая активность при этом заболевании постоянно растет, а у пациентов пожилого возраста хирургия поясничного спинального стеноза занимает первое место среди всех оперативних вмешательств на позвоночнике в ортопедических и нейрохирургических клиниках (В.А. Радченко с соавт., 2003, M. Szpalski, R. Gunzburg, 2003).

Цель исследования усовершенствование диагностики центрального поясничного спинального стеноза на основе рентгенологического исследования механизмов его развития.

Материалы и методы: протоколы клинико-рентгенологического обследования сплошной выборки 79 больных в возрасте 22-77 лет с различными вариантами поясничного спинального стеноза (группа А).

Группу сравнения В составили 68 пациентов в возрасте 26-77 лет с различными вариантами поясничного остеохондроза без клинических проявлений поясничного спинального стеноза. Все пациенты наблюдались в ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов имени проф. М.И. Ситенко НАМН Украины».

Больные каждой из групп были разделены на 3 возрастные подгруппы: I - до 30 лет (n=10; 12,7%) с законченным ростом скелета без инволютивных изменений в опорно-двигательной системе; II - 31 год 50 лет с начальными и умеренно выраженными проявлениями возрастной дегенерации скелета (n=31; 39,2%); III - старше 51 года с прогрессирующими инволютивными изменениями опорно-двигательной системе (n=38; 48,1%).

Результаты исследования: Поясничный лордоз и наклон крестца у больных поясничным спинальным стенозом во всех возрастных группах статистически значимо меньше нормы, то есть вертикальную позу таких больных отличает сагиттальный позвоночно-тазовый дисбаланс с формированием плоской спины (flatback) - уплощением поясничного лордоза и вертикализацией крестца.

9

Гиперпластическая перестройка суставных отростков и латеральных частей дуг позвонков со значимым увеличением частоты спондилоартроза, межостистого и апикоаркуального неоартрозов закономерно приводит к уменьшению с возрастом фронтальных размеров позвоночного канала, уменьшалась и величина индекса Джонса-Томсона, причем за счет обоих составляющих и сагиттального размера тела позвонка, и сагиттального размера позвоночного канала.

Статистически значимо различались при поясничном спинальном стенозе и поясничном остеохондрозе и размеры позвоночного канала, причем не центральные, а периферические - фронтальный размер канала на уровне суставной щели и коэффициент асимметрии парамедианного размера канала. Указанные отличия статистически значимо нарастали с возрастом.

Ремоделирование поясничных сегментов при поясничном спинальном стенозе характеризуется асимметричной гиперплаcтической деформацией дуг позвонков, суставных отростков с развитием гиперпластического спондилоартроза с асимметричным поражением дугоотростчатых суставов, выраженными дегенеративными изменениями с высокой частотой межостистого и апикоаркуального неоартрозов, концентрическим сужением костных границ позвоночного канала.

Выводы: Поясничный спинальный стеноз характеризуется развитием сагиттального позвоночно-тазового дисбаланса с формированием дегенеративной деформации «flatback». Величина поясничного лордоза и инклинации крестца коррелирует обратно пропорционально с индексом дегенерации заднего опорного комплекса, параметрами асимметричной гиперпластической перестройки дуг и суставных отростков позвонков, углом ориентации суставных фасеток.

ДИАГНОСТИКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ ПОЗВОНОЧНИКА У ДЕТЕЙ

С ВРОЖДЕННЫМ КИФОЗОМ. Демченко Д.А., Петренко Д.Е., Мезенцев А.А.

ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им.проф. М.И.Ситенко» НАМНУ, г.Харьков, Украина

Врожденный кифоз возникает в результате нарушения формирования или сегментации позвонков и характеризуется быстрым прогрессированием и развитием значительных неврологических осложнений. Несмотря на то, что проблеме врожденного кифоза уделяется большое внимание, мнение ученых разделилось относительно

10

того, что должно служить главным показанием к проведению хирургического лечения: возраст, тип аномалии, величина деформации, данные нейрофизиологических исследований или данные МРТ.

Нашей целью было изучить объемные соотношения позвоночного канала и его содержимого у больных с врожденным кифозом до хирургического лечения и сравнить с клиническими проявлениями неврологической симптоматики и нейрофизиологическими данными.

Материалы и методы. Нами ретроспективно было проанализировано 15 пациентов с врожденным кифозом до и после хирургического лечения, из которых было 5 мальчиков и 10 девочек. Средний возраст на момент хирургического лечения составил 12 лет.

Для определения типа врожденного кифоза мы использовали классификацию McMaster. У всех больных с врожденным кифозом был первый тип аномалии, а именно нарушение формирования позвонков.

Всем больным была проведена рентгенометрия позвоночника. Измерялся угол Cobb, а именно величина кифоза, локального кифоза, лордоз и сколиотический компонент. Проводилась электронейромиография мышц нижних конечностей, выполнялись КТ и МРТ. Оценивая взаимоотношения позвоночного канала и его содержимого по данным МРТ, нами использовалась классификация вертебро-медуллярного конфликта. 1 степень – компрессия жировой клетчатки до дурального мешка. 2 степень – незначительная деформация дурального мешка до 25%. 3 степень – компрессия дурального мешка до 50%. 4 степень – компрессия дурального мешка более 50%.

Результаты. При оценке рентгенограмм средняя величина кифоза составила – 60,2°, величина локального кифоза – 64,8°, лордоз - 61°, сколиотический компонент – 20,2°. Наиболее частой локализацией патологического процесса являлся грудо-поясничный отдел позвоночника: Th6 – 1 больной, Th9 – 1 больной, Th10 – 2 больных, Th11

– 4 больных, Th12 – 3 больных, L1 – 3 больных, L2 – 1 больной.

При первичном осмотре пациентов у 12 больных не отмечалось клинических проявлений неврологического дефицита. У 2 больных отмечалась гипестезия всех видов поверхностной чувствительности ниже уровня вершины кифотической деформации со снижением силы мышц нижних конечностей до 3-4 баллов. У 1 больного при первичном осмотре выявлен нижний вялый глубокий парапарез, плегия стоп.

При проведении электронейромиографии мышц нижних конечностей у 1 пациента отмечалось полное отсутствие биоэлектрической активности напряжения мышц голеней и стоп. У 12 пациентов определялась асимметричная биоэлектрическая активность

11