- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Тернопільський національний технічний університет імені Ів. Пулюя
- •Лабораторне заняття №1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Турбо-Пролог
- •1.3 Структура програм Турбо-Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Оболонка системи Турбо-Пролог
- •1.5 Налагодження і трасування програм
- •Лабораторна робота №2 Робота з найпростішими програмами в системі Турбо-Пролог
- •2.1 Вступ
- •2.2 Завантаження системи Турбо-Пролог, ввід і запуск програм
- •2.3 Робота з Пролог-програмами в режимі діалогу
- •2.4 Трасування програм у середовищі системи Турбо-Пролог
- •2.5 Робота з програмами, що містять внутрішню мету
- •2.6. Найпростіша програма вводу-виводу даних
- •2.7 Побудова найпростішого інтерфейсу для виводу результатів запитів
- •8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №3 Пролог-програми як найпростіші бази даних і знань
- •3.1 Вступ
- •3.2 Запити до бази даних
- •3.2.1 Прості запити
- •3.2.2 Складені запити
- •3.2.3 Запити з анонімними змінними
- •3.3. Статичні і динамічні бази даних
- •3.4. Явні і неявні бази даних. Правила логічного висновку
- •3.5 Використання структур у якості доменів відношень
- •6. Процедури як елемент представлення знань
- •3.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •3.8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №4. Керування ходом виконання програм у системі Турбо-Пролог
- •4.1 Робота системи Турбо-Пролог при виконанні запитів
- •4.2 Уніфікація термів
- •4.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •4.4 Використання відкату після невдачі при використанні внутрішньої мети для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •4.5 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №5 Керування ходом виконання Пролог-програм
- •5.1 Організація повторюваних процесів
- •5.2 Керування пошуком з поверненням
- •5.3 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •5.4 Застосування предикату not - заперечення як неуспіх
- •5.5 Використання методу відкату і відсікання
- •5.6 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •5.7 Ступінчаті функції і відсікання
- •5.8 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •5.9 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №6 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •6.1 Визначення поняття рекурсії
- •6.2 Склад рекурсивної процедури
- •6.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •6.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •6.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •6.6 Реалізація циклічних процедур за допомогою бектрекінгу
- •6.6.1. Реалізація ітераційного процесу за допомогою бектрекінгу
- •6.6.2 Дії типу ’до’ і ’після’
- •6.6.3. Застосування бектрекінгу для реалізації циклів
- •6.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №7 Списки і процедури їх обробки
- •7.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •7.2 Використання списків в Пролог-програмах
- •7.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •7.4 Процедури обробки списків
- •7.5. Компонування даних у список
- •7.6. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №8 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •8.1 Вступ
- •8.2 Представлення відносин у виді фактів
- •8.3 Представлення атрибутів у виді фактів
- •8.4 Представлення бази даних у виді списку структур
- •8.5 Представлення бази даних у виді лінійної рекурсивної структури
- •8.6 Представлення бази даних у виді двійкового дерева
- •8.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота №9 Динамічні бази даних
- •9.1 Вступ
- •9.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •9.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •9.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •9.5 Розширення бази даних у файли
- •9.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •9.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •9.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №10 робота з складно структурованими базами даних
- •10.1 Опис логічної моделі даних
- •10.3 Отримання структурованої інформації з бази даних
- •10.4 Абстракція даних і побудова баз знань
- •10.5. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №11 дослідження методів представлення і обробки знань
- •11.1 Структура експертних систем
- •11.2 Представлення знань
- •11.3 Система інтерфейсу користувача
- •11.4 Експертна система на правилах
- •11.5 Експертні системи, що базуються на логіці
- •11.6 Структура бази знань експертної системи для вибору породи дерева
- •11.7 Зміст звіту
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Турбо-Пролога
- •Додаток б Службові предикати Турбо-Пролога для роботи з файлами
- •Додаток в
- •Таблиця в.1 – Варіанти завдань
- •6. До лабораторної роботи №7
- •7. До лабораторної роботи №8
- •8. До лабораторної роботи №9
- •9. До лабораторної роботи №10
- •10. До лабораторної роботи №11
5.6 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
Облік асоціацій (зв'язків) між об'єктами відносин служить засобом оптимізації запитів у Пролозі. Розглянемо це на прикладі простого відношення
Батько(Ім’я, Дитина),
яке в програмі визначається набором деяких фактів. Між об'єктами даного відношення існує асоціація „один-до-багатьох”. Запит до даної бази може полягати:
– або в пошуку батька конкретної дитини (у цьому випадку має місце простий зв'язок);
– або в пошуку всіх дітей конкретного батька (у цьому випадку має місце складний зв'язок);
Найбільш примітивний спосіб реалізації простого зв'язку полягає в написанні правила, що повинне виконати пошук факту, а потім пройти через предикат відсікання. Для реалізації складного зв'язку необхідний пошук всіх альтернативних рішень у базі даних. Використання нової процедури parent (батько), що враховує вказані зауваження, забезпечить інтерфейс роботи з БД father() .
Причому цей інтерфейс враховує наявний зв'язок між об'єктами відносин БД father() і оптимізує виконання запиту Прологом.
/* програма 5.2 */
domains
nаме, child = symbol
predicates
father(name,child)
parеnt(namе,child)
clauses
father( "іван", "петро").
father( "іван", "павло" ).
father( "петро", "оле" ).
father( "оля" , "борис" ).
/* пошук батька (батька) конкретної дитини */
parent(F,C) :- bound(C), fathеr(F,C),!.
/* пошук усіх дітей конкретного батька */
parent(F,C) :- free(C), fathеr(F,C).
Предикат bound(C) успішний у випадку, якщо змінна С зазначена, а предикат free(C) успішний, якщо змінна С вільна.
Слід зазначити, що два правила процедури є взаємовиключними. А якщо це так, то перевірку в другому правилі стану змінної С можна не виконувати, тому що якщо вона буде зв’язаною, то буде оброблена першим правилом. Однак, якщо ці правила поміняти місцями, то цього робити не можна.
Завдання 10.
Модифікуйте програму 4.3 (лабораторна робота № 4) таким чином, щоб інтерфейс по роботі з БД work() враховував асоціації між об'єктами цього відношення і дозволяв оптимізувати виконання запитів Прологом за рахунок використання нового відношення Службовець(Ім’я, Відділ).
З метою тестування програми виконайте різні варіанти запитів, з використанням зовнішніх цілей. Результати їхнього виконання разом з текстом модифікованої програми приведіть у звіті по лабораторній роботі.
Використовуючи режим покрокового виконання, з'ясуйте, як позначається відсікання на режимі виконання програми і пошуку по базах даних.
Завдання 11.
Використовуючи результати виконання завдання 10, на основі програми формування меню lab5menu.pro сформуйте запитальну систему, що повинна видавати відповіді на питання: „У якому відділі працює конкретний службовець” (процес 1) і „Хто працює в конкретному відділі” (процес 2).
5.7 Ступінчаті функції і відсікання
Часто в економічних розрахунках приходиться використовувати східчасті функції для обчислення різних коефіцієнтів, що залежать від діапазонів зміни обсягів виробництва, прибутку або сукупного річного доходу. Для приклада розглянемо двоступінчасту функцію, аналогічну обчисленню відсотка прибуткового податку, вважаючи, що D – сукупний дохід, а N – величина податку:
На Пролозі дану функцію виражають за допомогою бінарного відношення F(N, D), який можна визначити набором правил виду
F(D, 0):- D< 17.
F(D, 10):- 17=<D, D< 186.
F(D, 20):- 186=<D.
Три правила, що входять, у відношення F(), є взаємовиключними, тому успіх можливий лише в одному з них. Отже, ми (але не Пролог) знаємо, що, як тільки успіх наступив в одному з них, нема рації перевіряти інші, оскільки вони все рівно приречені на невдачу. Для запобігання непотрібного перебору варто скористатися відсіканням. Предикат відсікання запобігає повернення з тих точок програми, де він поставлений. З врахуванням цього нова процедура
F(D, 0) :- D< 17,!.
F(D, 10) :- D< 186,!.
F(D, 20).
дає той же результат, що і вихідна, але вона значно більш ефективна при реалізації в програмі на Пролозі.
