6.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
Звіт по лабораторній роботі повинний містити:
Текст програми згідно завдання 1, запити до неї і результати їх обробки.
Програму обчислення суми заданої послідовності цілих чисел.
Результати виконання завдань 3 і 4.
Текст програми згідно завдання 5.
5. Індивідуальне завдання
Лабораторна робота №7 Списки і процедури їх обробки
Ціль роботи:
Знайомство з використанням списків у Пролог-програмах.
Вивчення рекурсивних процедур обробки списків.
Одержання навичок роботи з списками.
Знайомство з перетворенням набору фактів у списки.
7.1 Списки як рекурсивні структури даних
Список – широко використовувана структура даних, що зручно застосовувати при рекурсивній обробці інформації, склад і кількість якої змінюється в ході процесу обробки.
Список – упорядкована послідовність елементів, що може мати довільну довжину. Елементами списку можуть бути будь-як терми:
– константи;
– змінні;
– структури, що можуть включати й інші списки.
Списки широко використовуються при створенні баз даних і знань, експертних систем, карт міст, програм на ЕОМ і математичних об'єктів (графи, формули, функції).
Список – це або порожній список (записується в квадратних дужках []), що не містить жодного елемента, або структура, що має у своєму складі два компоненти: “голову” і “хвіст” списку.
“Голова” і “хвіст” списку є компонентами функтора, що позначається крапкою. Наприклад, список, що складається з одного символьного елемента “а” може бути записаний у виді. (а,[]) і його представлення у вигляді дерева має структуру наведену на рис 7.1, а.
Рисунок – 7.1
Розглянемо ще один приклад. Нехай є список, що складається з трьох символьних даних ’а’, ’b’, і ’с’, який можна записати у вигляді: (а, (b, (с, []))) або представити у виді бінарного дерева, структура якого приведена на рис.7.1,б.
Запис складних списків за допомогою функтора не зручна, тому в Пролозі використовується інша форма запису, при якій елементи списку заключаються у квадратні дужки і розділяються комами. Так для розглянутих прикладів запис списків з використанням скобкової форми запису буде мати вигляд: [а] та [а, b, c], відповідно.
Непорожній список можна розглядати як список, що складається з двох частин:
– першого елемента списку – голови списку,
– частини списку, що залишилася – хвоста списку.
Голова є елементом списку і є неподільною. Хвіст – це є список, що складається з всіх елементів вихідного списку, за винятком першого елемента. Хвіст може бути поділений і далі на голову і хвіст.
Виконуючи аналогічні операції, цей процес можна продовжувати, поки список не стане порожнім. З цього випливає очевидний висновок, що список є рекурсивною структурою даних.
У Пролозі введена спеціальна форма для представлення списку з “головою” Х и “хвостом” Y, де для поділу на Х та Y використовується символ вертикальної риски, тобто [Х | Y].
Використовуючи даний підхід, список [а, b, c] можна записати як [a | [b, c]]. Тут “а” – голова списку, перший його елемент, а [b, c] – “хвіст” списку, частина списку, що починається з другого елемента.