- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Тернопільський національний технічний університет імені Ів. Пулюя
- •Лабораторне заняття №1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Турбо-Пролог
- •1.3 Структура програм Турбо-Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Оболонка системи Турбо-Пролог
- •1.5 Налагодження і трасування програм
- •Лабораторна робота №2 Робота з найпростішими програмами в системі Турбо-Пролог
- •2.1 Вступ
- •2.2 Завантаження системи Турбо-Пролог, ввід і запуск програм
- •2.3 Робота з Пролог-програмами в режимі діалогу
- •2.4 Трасування програм у середовищі системи Турбо-Пролог
- •2.5 Робота з програмами, що містять внутрішню мету
- •2.6. Найпростіша програма вводу-виводу даних
- •2.7 Побудова найпростішого інтерфейсу для виводу результатів запитів
- •8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №3 Пролог-програми як найпростіші бази даних і знань
- •3.1 Вступ
- •3.2 Запити до бази даних
- •3.2.1 Прості запити
- •3.2.2 Складені запити
- •3.2.3 Запити з анонімними змінними
- •3.3. Статичні і динамічні бази даних
- •3.4. Явні і неявні бази даних. Правила логічного висновку
- •3.5 Використання структур у якості доменів відношень
- •6. Процедури як елемент представлення знань
- •3.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •3.8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №4. Керування ходом виконання програм у системі Турбо-Пролог
- •4.1 Робота системи Турбо-Пролог при виконанні запитів
- •4.2 Уніфікація термів
- •4.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •4.4 Використання відкату після невдачі при використанні внутрішньої мети для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •4.5 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №5 Керування ходом виконання Пролог-програм
- •5.1 Організація повторюваних процесів
- •5.2 Керування пошуком з поверненням
- •5.3 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •5.4 Застосування предикату not - заперечення як неуспіх
- •5.5 Використання методу відкату і відсікання
- •5.6 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •5.7 Ступінчаті функції і відсікання
- •5.8 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •5.9 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №6 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •6.1 Визначення поняття рекурсії
- •6.2 Склад рекурсивної процедури
- •6.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •6.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •6.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •6.6 Реалізація циклічних процедур за допомогою бектрекінгу
- •6.6.1. Реалізація ітераційного процесу за допомогою бектрекінгу
- •6.6.2 Дії типу ’до’ і ’після’
- •6.6.3. Застосування бектрекінгу для реалізації циклів
- •6.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №7 Списки і процедури їх обробки
- •7.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •7.2 Використання списків в Пролог-програмах
- •7.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •7.4 Процедури обробки списків
- •7.5. Компонування даних у список
- •7.6. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №8 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •8.1 Вступ
- •8.2 Представлення відносин у виді фактів
- •8.3 Представлення атрибутів у виді фактів
- •8.4 Представлення бази даних у виді списку структур
- •8.5 Представлення бази даних у виді лінійної рекурсивної структури
- •8.6 Представлення бази даних у виді двійкового дерева
- •8.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота №9 Динамічні бази даних
- •9.1 Вступ
- •9.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •9.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •9.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •9.5 Розширення бази даних у файли
- •9.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •9.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •9.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №10 робота з складно структурованими базами даних
- •10.1 Опис логічної моделі даних
- •10.3 Отримання структурованої інформації з бази даних
- •10.4 Абстракція даних і побудова баз знань
- •10.5. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №11 дослідження методів представлення і обробки знань
- •11.1 Структура експертних систем
- •11.2 Представлення знань
- •11.3 Система інтерфейсу користувача
- •11.4 Експертна система на правилах
- •11.5 Експертні системи, що базуються на логіці
- •11.6 Структура бази знань експертної системи для вибору породи дерева
- •11.7 Зміст звіту
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Турбо-Пролога
- •Додаток б Службові предикати Турбо-Пролога для роботи з файлами
- •Додаток в
- •Таблиця в.1 – Варіанти завдань
- •6. До лабораторної роботи №7
- •7. До лабораторної роботи №8
- •8. До лабораторної роботи №9
- •9. До лабораторної роботи №10
- •10. До лабораторної роботи №11
Додаток б Службові предикати Турбо-Пролога для роботи з файлами
Вбудовані предикати звільняють програміста від необхідності самому визначати деякі стандартні дії. Для кожного предиката зазначені типи даних і припустимі сполучення їхніх типів:
i – параметр має визначене значення при звертанні до даного предиката;
o – параметр одержує значення при будь-якому звертанні до предиката;
io – тип може бути i або о незалежно від поточних типів інших параметрів
Наприклад, якщо предикат має два аргументи, то можливі такі шаблони – (і,і), (o,o), (і,o), (o,і), або більш коротко – (io,io).
Турбо-Пролог визначає поточний вхідний потік, з якого здійснюється читання усіх вводимих даних, і поточний вихідний потік, у який здійснюється запис даних. Звичайно з поточним вихідним потоком зв'язується дисплей, а з поточним вхідним потоком – клавіатура.
Однак у ряді випадків використовуються операції читання або запису даних у файли. Для того щоб одержати доступ до файлу, він повинний бути відкритий. Файл може бути відкритий для читання, для запису, для додавання інформації або для модифікації.
Коли файл відкритий, Турбо-Пролог зв'язує символічне (Символ_ім’я_файлу) ім'я файлу з дійсним ім'ям файлу (Ім’я_файлу), що використовується в операційній системі. Символічне ім'я файлу повинне бути атомом і повинне бути описане в програмі в розділі domains як стандартний тип file. У програмі тип file може зустрічатися в розділі domains один раз.
openread(Символ_ім’я_файлу, Ім’я_файлу), (file, string) – (i,i). Відкриває файл для читання.
openwrite(Символ_ім’я_файлу, Ім’я_файлу), (file, string) – (i,i). Відкриває файл для запису. Якщо такий файл вже існував у каталозі, то вміст його знищується.
ореnаppend(Символ_ім’я_файлу, Ім’я_файлу), (file, string) – (i,i). Відкриває дисковий файл для додавання інформації.
ореnmodify(Символ_ім’я_файлу, Ім’я_файлу), (file, string) – (i,i). Відкриває файл для читання і запису.
readdevice(Символ_ім’я_файлу) (file) – (io). Переключає поточний вхідний потік даних на файл із зазначеним ім'ям. Аргумент повинний бути зв'язаним і відкритий для читання, інакше відбувається зв'язування Символ_ім’я_файлу з ім'ям активного читаючого пристрою.
writedevice(Символ_ім’я_файлу) (file) – (io). Визначає поточний вхідний потік за умови, що зазначений файл відкритий або для запису, або для додавання інформації.
closefile(Символ_ім’я_файлу) (file) – (i). Предикат closefile(...) закриває файл.
filepos(Символ_ім’я_файлу, Позиція, Режим) (file, real, integer) – (i,io,i). Змінити місце читання або запису в зазначеному файлі (при умові, що файл відкритий для читання і запису). Параметр Режим вказує позицію місця читання/запису відносно: початку файлу (0), початкової позиції (1) чи кінця файлу (2).
eof(Символ_ім’я_файлу) (file) – (i). Перевіряє чи є поточна позиція в процесі читання кінцем файлу.
existfile(Ім’я_файлу), (string) – (i). Перевіряє наявність файлу в поточному каталозі. Використовується перед спробою відкрити файл.
deletefile(Ім’я_файлу), (string) – (i). Знищує файл з ім'ям Ім’я_файлу з дискового каталогу.
renamefile(Старе_ім’я, Нове_ім’я), (string, string) – (i,i). Перейменовує файл, якщо Нове_ім’я відсутнє в каталозі та обидва імені коректні.
disk(Шлях_до_каталогу) (string) – (io). Встановлює поточний пристрій і каталог.
Стандартні імена пристроїв для readdevice і writedevice наступні: printer, screen, keyboard.
Для запису у файл необхідно змінити поточний вихідний потік даних так, щоб ним був файл, у який будуть записуватися дані. Позиція у файлі, у якій матиме місце читання або запис, може керуватися предикатом filepos.