- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Тернопільський національний технічний університет імені Ів. Пулюя
- •Лабораторне заняття №1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Турбо-Пролог
- •1.3 Структура програм Турбо-Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Оболонка системи Турбо-Пролог
- •1.5 Налагодження і трасування програм
- •Лабораторна робота №2 Робота з найпростішими програмами в системі Турбо-Пролог
- •2.1 Вступ
- •2.2 Завантаження системи Турбо-Пролог, ввід і запуск програм
- •2.3 Робота з Пролог-програмами в режимі діалогу
- •2.4 Трасування програм у середовищі системи Турбо-Пролог
- •2.5 Робота з програмами, що містять внутрішню мету
- •2.6. Найпростіша програма вводу-виводу даних
- •2.7 Побудова найпростішого інтерфейсу для виводу результатів запитів
- •8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №3 Пролог-програми як найпростіші бази даних і знань
- •3.1 Вступ
- •3.2 Запити до бази даних
- •3.2.1 Прості запити
- •3.2.2 Складені запити
- •3.2.3 Запити з анонімними змінними
- •3.3. Статичні і динамічні бази даних
- •3.4. Явні і неявні бази даних. Правила логічного висновку
- •3.5 Використання структур у якості доменів відношень
- •6. Процедури як елемент представлення знань
- •3.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •3.8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №4. Керування ходом виконання програм у системі Турбо-Пролог
- •4.1 Робота системи Турбо-Пролог при виконанні запитів
- •4.2 Уніфікація термів
- •4.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •4.4 Використання відкату після невдачі при використанні внутрішньої мети для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •4.5 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №5 Керування ходом виконання Пролог-програм
- •5.1 Організація повторюваних процесів
- •5.2 Керування пошуком з поверненням
- •5.3 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •5.4 Застосування предикату not - заперечення як неуспіх
- •5.5 Використання методу відкату і відсікання
- •5.6 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •5.7 Ступінчаті функції і відсікання
- •5.8 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •5.9 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №6 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •6.1 Визначення поняття рекурсії
- •6.2 Склад рекурсивної процедури
- •6.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •6.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •6.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •6.6 Реалізація циклічних процедур за допомогою бектрекінгу
- •6.6.1. Реалізація ітераційного процесу за допомогою бектрекінгу
- •6.6.2 Дії типу ’до’ і ’після’
- •6.6.3. Застосування бектрекінгу для реалізації циклів
- •6.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №7 Списки і процедури їх обробки
- •7.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •7.2 Використання списків в Пролог-програмах
- •7.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •7.4 Процедури обробки списків
- •7.5. Компонування даних у список
- •7.6. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №8 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •8.1 Вступ
- •8.2 Представлення відносин у виді фактів
- •8.3 Представлення атрибутів у виді фактів
- •8.4 Представлення бази даних у виді списку структур
- •8.5 Представлення бази даних у виді лінійної рекурсивної структури
- •8.6 Представлення бази даних у виді двійкового дерева
- •8.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота №9 Динамічні бази даних
- •9.1 Вступ
- •9.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •9.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •9.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •9.5 Розширення бази даних у файли
- •9.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •9.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •9.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №10 робота з складно структурованими базами даних
- •10.1 Опис логічної моделі даних
- •10.3 Отримання структурованої інформації з бази даних
- •10.4 Абстракція даних і побудова баз знань
- •10.5. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №11 дослідження методів представлення і обробки знань
- •11.1 Структура експертних систем
- •11.2 Представлення знань
- •11.3 Система інтерфейсу користувача
- •11.4 Експертна система на правилах
- •11.5 Експертні системи, що базуються на логіці
- •11.6 Структура бази знань експертної системи для вибору породи дерева
- •11.7 Зміст звіту
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Турбо-Пролога
- •Додаток б Службові предикати Турбо-Пролога для роботи з файлами
- •Додаток в
- •Таблиця в.1 – Варіанти завдань
- •6. До лабораторної роботи №7
- •7. До лабораторної роботи №8
- •8. До лабораторної роботи №9
- •9. До лабораторної роботи №10
- •10. До лабораторної роботи №11
2.6. Найпростіша програма вводу-виводу даних
Розглянемо ще один приклад програми з внутрішнім описом мети, що демонструє найпростіші можливості Турбо-Пролога з організації інтерфейсу з користувачем на основі використання стандартних предикатів Турбо-Пролога.
Введіть програму 2.3. Розберіться в її структурі і запустіть на виконання. Використовуючи додаток 1, познайомтесь із синтаксисом, семантикою і призначенням стандартних предикатів, використаних у даній програмі.
/* Програма 2.3 */
predicates
hello
goal
hello.
clauses
hello :- makewindow(1,7,7,"My first programm”4,54,10,22), nl, write("Please, type your name "), cursor(4,5), readln(Name), nl, write(“Welcome”, Name).
Встановивши режим трасування, ознайомтеся з послідовністю виконання програми і дією стандартних предикатів.
Модифікуйте програму таким чином, щоб вікно створювалося в середині екрана й в іншій колірній палітрі. Для цього по додатку 1 вивчіть опис предикату makewindow і скористайтеся додатком 2 для обчисленню параметрів колірної палітри.
Виключіть з програми внутрішню мету, а опис і визначення предиката hello змініть таким чином, щоб можна було використовувати зовнішню мету, що задається в режимі діалогу, наприклад, hello("Петро") або hello("").
Налагоджену таким чином програму запишіть на диск з ім'ям “lab2_2.pro”.
2.7 Побудова найпростішого інтерфейсу для виводу результатів запитів
Предикат hello(person) з програми “lab2_2.pro”, можна використовувати для виводу у вікно будь-яких, визначених у ньому термів, що дозволяє використовувати його як інтерфейс для раніше розробленої програми “lab2_1.pro”. Можливо два варіанти спільного використання предикатів з цих двох програм:
– режим переносу у вихідний модуль описів і визначень предиката шляхом копіювання з іншого файлу;
– режим текстової підстановки у вихідний модуль файлу, що містить опис і визначення необхідних предикатів.
Завантажте програму “lab2_1.pro”. Ввійдіть в режим редагування та перенесіть у вихідний файл опис і визначення предиката hello з файлу “lab2_2.pro”. Предикат hello слід вставити в якості першої підціли вихідної внутрішньої мети, наприклад:
goal
hello(„Аматори пива: \n”), ... , ... , ... , ... .
де ... , ... послідовність цілей, \n – це стандартна константа "перевід рядка",
Змінивши текст програми, налаштуйте її і запишіть у файл “lab2_3.pro”.
Завантажте програму “lab2_1.pro”. В режимі редагування введіть у першому рядку програми директиву:
include “lab2_2.pro”
У вихідну внутрішню мету в якості першої підцілі поставте предикат, аналогічний наведеному вище. Для спільного налагодження основного і підгружаємого програмних модулів можна використовувати двовіконний режим роботи редактори (F5 – вхід у додаткове вікно редагування, F10 – вихід з нього).
Виконавши необхідну модифікацію, налаштуйте програму і запишіть її у файл “lab2_4.pro”.
Дослідіть можливість застосування власного предиката hello() замість стандартного предиката write() у розроблених програмах.
8. Зміст звіту по лабораторній роботі
Звіт по лабораторній роботі повинний містити:
1. Результати досліджень по п.3.
2. Тексти програм lab1_1.pro, lab1_2.pro,. lab1_3.pro, lab1_4.pro.
3. Індивідуальне завдання згідно додатку 3.
4. Протокол трасування програми індивідуального завдання згідно п.4 і пояснення до нього.