- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Тернопільський національний технічний університет імені Ів. Пулюя
- •Лабораторне заняття №1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Турбо-Пролог
- •1.3 Структура програм Турбо-Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Оболонка системи Турбо-Пролог
- •1.5 Налагодження і трасування програм
- •Лабораторна робота №2 Робота з найпростішими програмами в системі Турбо-Пролог
- •2.1 Вступ
- •2.2 Завантаження системи Турбо-Пролог, ввід і запуск програм
- •2.3 Робота з Пролог-програмами в режимі діалогу
- •2.4 Трасування програм у середовищі системи Турбо-Пролог
- •2.5 Робота з програмами, що містять внутрішню мету
- •2.6. Найпростіша програма вводу-виводу даних
- •2.7 Побудова найпростішого інтерфейсу для виводу результатів запитів
- •8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №3 Пролог-програми як найпростіші бази даних і знань
- •3.1 Вступ
- •3.2 Запити до бази даних
- •3.2.1 Прості запити
- •3.2.2 Складені запити
- •3.2.3 Запити з анонімними змінними
- •3.3. Статичні і динамічні бази даних
- •3.4. Явні і неявні бази даних. Правила логічного висновку
- •3.5 Використання структур у якості доменів відношень
- •6. Процедури як елемент представлення знань
- •3.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •3.8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №4. Керування ходом виконання програм у системі Турбо-Пролог
- •4.1 Робота системи Турбо-Пролог при виконанні запитів
- •4.2 Уніфікація термів
- •4.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •4.4 Використання відкату після невдачі при використанні внутрішньої мети для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •4.5 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №5 Керування ходом виконання Пролог-програм
- •5.1 Організація повторюваних процесів
- •5.2 Керування пошуком з поверненням
- •5.3 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •5.4 Застосування предикату not - заперечення як неуспіх
- •5.5 Використання методу відкату і відсікання
- •5.6 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •5.7 Ступінчаті функції і відсікання
- •5.8 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •5.9 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №6 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •6.1 Визначення поняття рекурсії
- •6.2 Склад рекурсивної процедури
- •6.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •6.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •6.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •6.6 Реалізація циклічних процедур за допомогою бектрекінгу
- •6.6.1. Реалізація ітераційного процесу за допомогою бектрекінгу
- •6.6.2 Дії типу ’до’ і ’після’
- •6.6.3. Застосування бектрекінгу для реалізації циклів
- •6.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №7 Списки і процедури їх обробки
- •7.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •7.2 Використання списків в Пролог-програмах
- •7.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •7.4 Процедури обробки списків
- •7.5. Компонування даних у список
- •7.6. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №8 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •8.1 Вступ
- •8.2 Представлення відносин у виді фактів
- •8.3 Представлення атрибутів у виді фактів
- •8.4 Представлення бази даних у виді списку структур
- •8.5 Представлення бази даних у виді лінійної рекурсивної структури
- •8.6 Представлення бази даних у виді двійкового дерева
- •8.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота №9 Динамічні бази даних
- •9.1 Вступ
- •9.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •9.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •9.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •9.5 Розширення бази даних у файли
- •9.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •9.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •9.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №10 робота з складно структурованими базами даних
- •10.1 Опис логічної моделі даних
- •10.3 Отримання структурованої інформації з бази даних
- •10.4 Абстракція даних і побудова баз знань
- •10.5. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №11 дослідження методів представлення і обробки знань
- •11.1 Структура експертних систем
- •11.2 Представлення знань
- •11.3 Система інтерфейсу користувача
- •11.4 Експертна система на правилах
- •11.5 Експертні системи, що базуються на логіці
- •11.6 Структура бази знань експертної системи для вибору породи дерева
- •11.7 Зміст звіту
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Турбо-Пролога
- •Додаток б Службові предикати Турбо-Пролога для роботи з файлами
- •Додаток в
- •Таблиця в.1 – Варіанти завдань
- •6. До лабораторної роботи №7
- •7. До лабораторної роботи №8
- •8. До лабораторної роботи №9
- •9. До лабораторної роботи №10
- •10. До лабораторної роботи №11
11.2 Представлення знань
Представлення знань – це множина угод із синтаксису та семантики, згідно яким описуються об'єкти. Гарне правило при проектуванні представлення знань – це організація знань у такій формі, що дозволяє легко здійснювати доступ за допомогою природних і простих механізмів. „Чим простіше, тим краще” – правило, яких потрібно пам'ятати, при роботі з представленням знань.
Експертні системи часто створюються „інженером із знань” (або проектувальниками експертних систем), що працюють з людиною-експертом, щоб закодувати знання експерта в базі знань.
Перший спосіб – це класифікація і перетворення фактів і чисел (фрагментів фактичного знання) у правила Турбо-Пролога.
Це представлення підходить для використання в експертних системах, що базуються на правилах. Інший спосіб – це організація фактів і числової інформації у твердженнях, що утворять базу знань на твердженнях.
Представлення знань у твердженнях підходить для використання в експертних системах, що базуються на логіці.
11.3 Система інтерфейсу користувача
Система інтерфейсу користувача забезпечує взаємодію між експертною системою і користувачем. Це взаємодія звичайна включає кілька функцій:
1. Обробка даних, отриманих із клавіатури.
2. Підтримка діалогу між користувачем і системою.
3. Розпізнавання ситуації нерозуміння між користувачем і системою.
4. Забезпечення „дружності” стосовно користувача.
Система інтерфейсу з користувачем повинна ефективно обробляти ввід і вивід. Для цього необхідно обробляти дані швидко, у ясній і виразній формі. Необхідно також уключити можливість роботи з додатковими засобами такими, як друкувальні пристрої, магнітні диски і додаткові файли даних.
Крім того, система інтерфейсу повинна підтримувати відповідний діалог між користувачем і системою. Діалог – це загальна форма консультації з експертною системою.
Консультація повинна завершуватися ясним твердженням, що видається системою, і поясненням послідовності висновку, що приводить до цього твердження.
Система інтерфейсу користувача повинна також розпізнавати непорозуміння, між користувачем і системою, що виникають або через помилку, або на принциповій основі . Система повинна реагувати відповідним чином на цю ситуацію. Наприклад, не повинно відбутися збою системи, якщо користувач вводить “1”, коли очікується „так” або „ні”, або коли користувач ставить безглузде запитання.
Здатність експертної системи моделювати людини експерта може мінятися від простих пізнавальних процесів до включення нових знань або нових способів рішення задачі. Система інтерфейсу повинна інформувати користувача про методику роботи системи і її розвиток, якщо такий розвиток передбачений у системі.
Нарешті, система інтерфейсу повинна бути „дружелюбної” до користувача. Наприклад, меню, що показує задачі, які користувач може вибрати, є необхідною рисою експертної системи.
Користувач також повинний мати можливість взаємодіяти з експертною системою природним образом. В ідеалі користувач повинний мати можливість використовувати природну мову.