6. Процедури як елемент представлення знань

Зміст пропозицій Пролог-програм може бути зрозумілий або з позицій декларативного підходу, або з позицій процедурного підходу. Декларативний зміст підкреслює статичне існування відношень. Порядок проходження підцілей у правилі не впливає на декларативний зміст цього правила.

При процедурному трактуванні програми підкреслюється послідовність кроків, що виконуються при обробці запиту. У цьому випадку, набуває значення порядок проходження підцілей у правилі.

Множини пропозицій, що мають те саме ім’я предикату з однаковою кількістю аргументів, називають процедурою. Коли обробляється запит до процедури, то він аналізує фрази, що утворять процедуру, в тому порядку, як вони в ній представлені. Вважається, що між правилами процедури неявно присутній з’єднувач „або”.

У попередніх розділах було сформовано два підходи до представлення наших знань про поняття колега. З однієї сторони колегами є товариші по службі, тобто будь-яка пара осіб, що працюють разом, з іншого боку – будь-яка пара осіб, що об’єднана об’єктом спільної діяльності. Тепер ми підійшли до того, щоб два наші уявлення про поняття колега об’єднати в одне.

Уявіть собі, що одне з формулювань якого-небудь поняття (у нашому випадку це колега) ми одержали від одного експерта, що має свої знання цієї проблеми, а друге – від експерта, що має інші знання цієї ж проблеми. Поєднуючи в Пролог-програмі два визначення однієї і тієї ж проблеми, ми одержимо систему, що знає більше кожного окремого експерта.

Поняття колеги, що задовольняє обом точкам зору, може бути описано відношенням виду:

Повний_колега(Особа_1, Особа_2, Предмет_спільної_діяльності),

яке на Пролозі можна описати, наприклад, предикатом all_colleague, структура якого буде цілком аналогічна структурі предикату unite, а визначити його можна у виді процедури, що містить три декларації предикату all_colleague.

predicates

all_colleague(name, name, object)

clauses

all_colleague(X, Y, Z):- colleague(X, Y), Z=labour.

all_colleague(X, Y, Z):- unite(X, Y, Z).

all_colleague(X, Y. Z):- unite(Y, X, Z).

З декларативної точки зору цей опис процедури повний_колега можна прочитати так.

Для будь-яких двох осіб X і Y і будь-якої загальної діяльності Z X і Y є колегами по спільній діяльності Z

ЯКЩО

X і Y є товаришами по службі

І

загальна їхня діяльність Z – це праця

АБО X поєднує з Y спільна діяльність Z

АБО Y поєднує з X спільна діяльність Z

Останнє правило усуває асиметрію відношення unite no відношенню до осіб, об’єднаних спільною діяльністю. Дійсно, якщо Козлов є колегою Петренка по роботі, то, мабуть, що і Петренко є колегою Козлова по роботі.

Завдання 2.

1. Змініть програму, додавши в неї опис предиката all_colleague і процедуру для його визначення.

2. Уведіть запит „Хто є колегою Кардаша?”. Третє правило процедури візьміть в /*...*/ і повторіть запит. Поясніть, чому різні відповіді.

3. У чому полягає різниця у виконанні запитів unite(„Петренко”, Who, X) і all_colleague(„Петренко”, Who, Х). Приведіть ще ряд довільних запитів.

4. Визначите, хто є колегою Козлова і хто – колега Петренка.