- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Тернопільський національний технічний університет імені Ів. Пулюя
- •Лабораторне заняття №1 Ознайомлення з мовою програмування Пролог
- •1.1 Загальні відомості про мову Пролог
- •1.2 Елементи мови Турбо-Пролог
- •1.3 Структура програм Турбо-Пролога
- •1.3.1 Секція domains Пролог-програми
- •1.3.2 Секція predicates
- •1.3.3 Секція clauses
- •1.3.4 Секція goal
- •1.3.5 Секція database
- •1.4 Оболонка системи Турбо-Пролог
- •1.5 Налагодження і трасування програм
- •Лабораторна робота №2 Робота з найпростішими програмами в системі Турбо-Пролог
- •2.1 Вступ
- •2.2 Завантаження системи Турбо-Пролог, ввід і запуск програм
- •2.3 Робота з Пролог-програмами в режимі діалогу
- •2.4 Трасування програм у середовищі системи Турбо-Пролог
- •2.5 Робота з програмами, що містять внутрішню мету
- •2.6. Найпростіша програма вводу-виводу даних
- •2.7 Побудова найпростішого інтерфейсу для виводу результатів запитів
- •8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №3 Пролог-програми як найпростіші бази даних і знань
- •3.1 Вступ
- •3.2 Запити до бази даних
- •3.2.1 Прості запити
- •3.2.2 Складені запити
- •3.2.3 Запити з анонімними змінними
- •3.3. Статичні і динамічні бази даних
- •3.4. Явні і неявні бази даних. Правила логічного висновку
- •3.5 Використання структур у якості доменів відношень
- •6. Процедури як елемент представлення знань
- •3.7 Цілісність і несуперечність баз даних і знань
- •3.8. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №4. Керування ходом виконання програм у системі Турбо-Пролог
- •4.1 Робота системи Турбо-Пролог при виконанні запитів
- •4.2 Уніфікація термів
- •4.3 Пошук з поверненням при виконанні Пролог-програм
- •4.4 Використання відкату після невдачі при використанні внутрішньої мети для організації найпростішого інтерфейсу виводу
- •4.5 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №5 Керування ходом виконання Пролог-програм
- •5.1 Організація повторюваних процесів
- •5.2 Керування пошуком з поверненням
- •5.3 Керування ходом виконання програм з використанням відсікання
- •5.4 Застосування предикату not - заперечення як неуспіх
- •5.5 Використання методу відкату і відсікання
- •5.6 Відкат і відсікання при реалізації відносин типу „один-до-багатьох”
- •5.7 Ступінчаті функції і відсікання
- •5.8 Труднощі у використанні відсікання і заперечення
- •5.9 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №6 Рекурсія і рекурсивні процедури в Пролозі
- •6.1 Визначення поняття рекурсії
- •6.2 Склад рекурсивної процедури
- •6.3 Особливості виконання рекурсивних процедур Прологом-системою
- •6.4 Приклад рекурсивної процедури пошуку довжини маршруту на графі
- •6.5 Обмеження і властивості, що забезпечують цілісність відношень
- •6.6 Реалізація циклічних процедур за допомогою бектрекінгу
- •6.6.1. Реалізація ітераційного процесу за допомогою бектрекінгу
- •6.6.2 Дії типу ’до’ і ’після’
- •6.6.3. Застосування бектрекінгу для реалізації циклів
- •6.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №7 Списки і процедури їх обробки
- •7.1 Списки як рекурсивні структури даних
- •7.2 Використання списків в Пролог-програмах
- •7.3. Найпростіші процедури роботи зі списками
- •7.4 Процедури обробки списків
- •7.5. Компонування даних у список
- •7.6. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №8 Способи представлення баз даних у Пролог-програмах
- •8.1 Вступ
- •8.2 Представлення відносин у виді фактів
- •8.3 Представлення атрибутів у виді фактів
- •8.4 Представлення бази даних у виді списку структур
- •8.5 Представлення бази даних у виді лінійної рекурсивної структури
- •8.6 Представлення бази даних у виді двійкового дерева
- •8.7 Порівняння різних видів представлення бази даних
- •Лабораторна робота №9 Динамічні бази даних
- •9.1 Вступ
- •9.2 Прості прийоми роботи з динамічними бд
- •9.3 Зв’язок статичних і динамічних баз даних
- •9.4 Процедура роботи з динамічною бд, що навчається у користувача
- •9.5 Розширення бази даних у файли
- •9.6. Організації файлових бд на основі файлів прямого доступу
- •9.6. Особливості представлення динамічних баз даних у Visual Prolog
- •9.7 Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №10 робота з складно структурованими базами даних
- •10.1 Опис логічної моделі даних
- •10.3 Отримання структурованої інформації з бази даних
- •10.4 Абстракція даних і побудова баз знань
- •10.5. Зміст звіту по лабораторній роботі
- •Лабораторна робота №11 дослідження методів представлення і обробки знань
- •11.1 Структура експертних систем
- •11.2 Представлення знань
- •11.3 Система інтерфейсу користувача
- •11.4 Експертна система на правилах
- •11.5 Експертні системи, що базуються на логіці
- •11.6 Структура бази знань експертної системи для вибору породи дерева
- •11.7 Зміст звіту
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Службові предикати Турбо-Пролога
- •Додаток б Службові предикати Турбо-Пролога для роботи з файлами
- •Додаток в
- •Таблиця в.1 – Варіанти завдань
- •6. До лабораторної роботи №7
- •7. До лабораторної роботи №8
- •8. До лабораторної роботи №9
- •9. До лабораторної роботи №10
- •10. До лабораторної роботи №11
1.3.1 Секція domains Пролог-програми
У секції domains описуються будь-які нестандартні домени, використовувані для аргументів предикатів. Домени в Пролозі є аналогами типів в інших мовах. Основними стандартними доменами Турбо-Пролога є:
char – символ в одиночних лапках (наприклад, 'а');
integer – ціле від -32768 до 32767 (переводиться в дійсне автоматично, якщо необхідно);
real – дійсне (наприклад, -68.72, бе-94, -791е+21);
string – послідовність символів у подвійних лапках (наприклад, "натисніть ввід");
symbol – або набір латинських букв, цифр і символів підкреслення, у якому перший символ - прописна буква (наприклад, n_fax); або послідовність символів, що містить пробіли або починається з малої літери, укладена в лапки (наприклад, "Список СУБД").
file – символічне ім'я файлу, що починається з прописної букви.
Крім стандартних доменів користувач може використовувати свої. Для цього в області оголошення доменів можна використовувати наступні формати:
а) name = stanDom ,
де stanDom – один зі стандартних доменов: int, char, real, string або symbol; name – одне або кілька імен доменів. Наприклад, fio=symbol або year, height=integer ;
б) mylist = elementDom* ,
де mylist – область, що складається зі списків елементів з області elementDom, що може бути визначена користувачем або мати стандартний тип. Наприклад, number5th = integer* або letter = char* ;
в) myCompDom=functor1(d11,...,d1n) ; functor2(d21,..., d2n) ; ... functorm(dm1,...,dmq) ,
де myCompDom – область, що складається зі складених об'єктів, описуваних вказівкою функтора та областей для всіх компонентів. Права частина такого опису може визначати кілька альтернатив, розділених ";" або "or". Кожна альтернатива повинна містити єдиний функтор, і опис типів для компонентів dij. Наприклад,
auto = car(symbol,integer) ,
packing = box(integer, integer, integer) ; bottle(integer)
описує дві області auto і packing. Область auto відповідає двокомпонентній структурі з функтором car, а область packing відповідає одній з двох можливих структур box і bottle, що розрізняються не тільки іменами, але і кількістю компонентів.
г) file = name1; name2 ; ... name_n
використовується, коли необхідно посилатися на файли по їхніх символічних іменах.
Наприклад, розглянемо побудову структури даних для збереження інформації про комп'ютери. При цьому кожен комп'ютер буде розглядатися як набір вхідних у нього пристроїв, серед яких можуть бути: процесори з указівкою їхнього найменування і частоти, вінчестери із указівкою їхнього обсягу і фірми виготовлювача, також монітори визначеного типу. Область визначення доменів для цього приклада буде мати вигляд
domains
name , firm , type = symbol
freq , vol = integer
device = processor(name, freq); disk(firm, vol); monitor(type)
computer = device*
У цьому описі домен computer є списком елементів типу device, тобто кожен елемент цього списку може мати структуру типу або processor, або disk, або monitor, що містять одну або два компоненти, кожна з яких має стандартний символьний чи цілий тип.