2. Виборче право і виборча система України

      Термін ’’ вибори ’’ означає процес, в результаті якого певна сукупність людей, часто організована в політичні об'єднання, шляхом голосування формує державний орган або заміщає вакантну виборну посаду. Створені в результаті виборів органи або обрані посадовці набувають право при виконанні своїх громадських функцій виступати від імені відповідної сукупності людей і наділяються повноваженнями ухвалювати загальнообов'язкові рішення.

Виборче право -  це система правових норм, регулюючих суспільні відносини, пов'язані з виборами органів державної влади і місцевого самоврядування. Виборче право - один з інститутів конституційного права.

 Під виборчою системою України слід розуміти передбачений законодавством порядок формування представницьких органів держави. При цьому за порядком визначення результатів виборів розрізняють мажоритарну, пропорційну та змішану виборчу систему.

В основі мажоритарної системи лежить принцип більшості при визначенні результатів голосування. Обраним вважається кандидат (або список кандидатів), що отримав встановлену більшість голосів виборців. Виділяють два підтипи мажоритарної виборчої системи.

Мажоритарна система абсолютної більшості, при якій для перемоги необхідно набрати більше 50 % голосів виборців, що прийшли на ділянки (50 % +1 голос). У тих країнах, де практикується цей підтип (Австралія; Франція, парламентські вибори 1994 р. в Україні) потрібну кількість голосів часто не вдається набрати з першої спроби — в першому турі голосування. Тому проводиться другий тур, в який виходять два кандидати, що набрали найбільший відсоток голосів. У другому турі переможцем вважається кандидат, який набрав більшу кількість голосів у порівнянні з своїм суперником.

Мажоритарна система відносної більшості означає, що перемагає на виборах той, хто набере голосів більше, ніж кожний з його суперників.

Пропорційна система має два різновиди.

1. Пропорційна система на загальнодержавному рівні, коли створюється єдиний багатомандатний виборчий округ в масштабах всієї країни і виборці незалежно від місця проживання голосують за єдині загальнонаціональні партійні списки.

2. Пропорційна виборча система, заснована на ряді багатомандатних округів, коли депутатські мандати розподіляються на основі впливу партій в округах.

Головна відмінність пропорційної системи від мажоритарної полягає у тому, що вона заснована на принципі пропорційності між одержаними голосами і кількістю мандатів. Місця в парламенті розподіляються не між індивідуальними кандидатами, а між партіями відповідно до числа поданих за них бюлетенів. Кожна партія виставляє на вибори списки зі встановленою законом кількості кандидатів.

Партійні списки можуть бути різних видів.

Жорсткі партійні списки означають, що виборці мають право обирати лише партію, проголосувавши за список в цілому. Якщо, наприклад, в списку сім кандидатур, а партія виграла три місця, то депутатами стануть три перші кандидати списку. Такий варіант посилює владу партійної еліти, оскільки саме лідери партії вирішують, хто займе перші, ’’прохідні ’’ місця.

Відкриті партійні списки дають громадянину, що голосує за список, можливість змінити в ньому місця кандидатів, виразити кому-небудь перевагу (преференцію) і змінити порядок списку, складений партійними босами, що більш демократично.

У ряді країн ( в тому числі в Україні ) з пропорційною системою діє т.зв. виборчий поріг (ценз). Для того, щоб бути представленою в законодавчому органі, партія повинна отримати не менш певного відсотка голосів виборців — подолати виборчий поріг. У європейських країнах він звичайно не перевищує 4-5 % ( в Україні – 3%), але є і вищі пороги: у Туреччині — 10 %, в Ліхтенштейні — 18 %. Виборчий поріг перешкоджає слабким партіям одержати місця в парламенті, що де-факто приводить до пропажі поданих за них голосів, які пропорційно діляться між партіями, що подолали ценз. Це дещо несправедливо, але перешкоджає надмірній політичній фрагментації парламенту, потенційно здатній паралізувати процес законотворчості.

При змішаній  системі застосовується такий порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів розподіляються шляхом поєднання мажоритарної та пропорційної виборчої системи у рівних долях чи з перевагою якоїсь з них.

Джерелами виборчого права України, що закріплюють порядок організації і проведення виборів в Україні є Конституція, Закони України: ’’ Про вибори народних депутатів України ’’ від 25 березня 2004 р., який набрав чинності з 1 жовтня 2005 р.,   ’’Про внесення змін до закону України ’’ Про  вибори Президента України ’’ від 18 березня 2004 р., який набрав чинності з дня його офіційного опублікування,   «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та  сільських, селищних,  міських голів ’’ від 6 квітня 2004 р., який набрав чинності з 1 жовтня 2005 р.

Законодавчо сформульовані наступні головні принципи виборчого права в Україні:

-   загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування;

-    вільного і рівноправного висунення кандидатів в депутати;

-    гласності і відвертості;

-    рівних можливостей для всіх кандидатів в проведенні виборчої кампанії;

-  неупередженості до депутатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування;

 -   свободи агітації.

Участь громадян України у виборах є добровільною. Вважається, що виборці, які не взяли участь в голосуванні, підтримують волевиявлення виборців, що взяли участь в голосуванні.

Принцип загальності виборів означає, що всі громадяни України, які до дня виборів досягли вісімнадцяти років, мають право голосу. Це право називається активним виборчим правом, тому що, будь – які  прямі або непрямі пільги чи обмеження виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального і майнового положення, расової і національної приналежності, статі, освіти, мови, відношення до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять, не передбачені чинним законодавством, заборонені.

Щодо права бути обраним, тобто пасивного виборчого права, то воно розглядається по -  різному. Так, народним депутатом може бути громадянин України, який має право голосу, досяг 21 – річного віку і постійно проживає на території України протягом останніх 5 років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 – річного віку, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх 10 років перед днем виборів і володіє державною мовою. А депутатом місцевої ради та сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 18 років та має право голосу. Не мають права голосу громадяни, визнані судом недієздатними.

Здійснення виборчого права припиняється на відповідний період для осіб, що утримуються по вироку суду в місцях позбавлення волі, а також осіб, що знаходяться за рішенням суду в місцях примусового лікування.

Принцип рівного виборчого права означає, що кожен виборець в Україні має на виборах Президента України і на виборах народних депутатів України один голос. Під час виборів депутатів і голів місцевих Рад виборець має один голос на виборах депутатів відповідних місцевих рад і один голос на виборах голови відповідної ради.

Всі виборці беруть участь у виборах на рівних підставах, тобто голос кожного виборця рівний голосу будь-якого іншого виборця і жоден виборець не має ніяких переваг перед іншими виборцями.

Наявність у кожного виборця лише одного голосу забезпечується тим, що виборець не може бути включений більше ніж в один список виборців. Він голосує особисто і для отримання виборчого бюлетеня потрібне пред'явлення документа, що засвідчує особу виборця, а в списку виборців робиться відмітка про видачу виборчого бюлетеня.

Участь у виборах на рівних підставах забезпечується тим, що виборчі округи по кожних виборах утворюються з приблизно рівним числом виборців. Таким чином, голос виборця в одному виборчому окрузі рівний голосу виборця в будь-якому іншому виборчому окрузі.

     Принцип прямого виборчого права виражається у тому, що Президент, народні депутати і голови місцевих рад обираються громадянами безпосередньо, а не нижчестоящими представницькими органа ми або спеціальними вибірниками, тобто виборець самостійно виражає свою волю, особисто подає свій голос за того, кому він довіряє представництво своїх інтересів.

Принцип таємного голосування полягає у тому, що контроль за волевиявленням голосуючих не допускається. Таємне голосування забезпечується рядом гарантій: виборець особисто заповнює виборчий бюлетень, залишаючи в ньому прізвище того кандидата, за якого він голосує Заповнений бюлетень виборець особисто опускає у виборчу урну, не проставляючи своє прізвище. У приміщенні для виборів відводяться окремі кабіни для заповнення виборчих бюлетенів, в яких забороняється присутність кого-небудь, окрім голосуючого, причому виборчі урни встановлюються так, щоб голосуючі при підході до них обов'язково проходили через кабіни для таємного голосування.

Вибори народних депутатів

.  У відповідності до Закону України ’’ Про вибори народних депутатів України ’’ від 25 березня 2004 р. депутатами обираються громадянами України на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування за пропорційною системою. Виборчий процес здійснюється на засадах вільного, рівного висунення кандидатів в депутати, гласності і відвертості, рівних можливостей для всіх кандидатів.

Всього обирається 450 депутатів. Депутатів обирають лише за виборчими списками кандидатів в депутати від політичних партій і виборчих блоків політичних партій в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, який включає всю територію України, що  поділяється на 225 територіальних виборчих округів.

Кандидатів в депутати може висувати партія, яка зареєстрована у встановленому законом порядку не пізніше, ніж за 365 днів до дня виборів (ця вимога також розповсюджується на партії-учасниці виборчого блоку).Висування кандидатів у депутати розпочинається за 119 днів і закінчується за 90 днів до дня виборів. Партійний (блоковий) виборчий список не може бути більшим, ніж кількість депутатів, які складають конституційний склад Верховної Ради. Всі висунуті партією (блоком) кандидати в депутати включаються в єдиний виборчий список партії (блоку).

Передвиборча агітація розпочинається з моменту прийняття Центральною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку ( блоку), і закінчується о 24 годині останньої  п’ятниці перед днем виборів.

Стаття 44 закону передбачає певні обмеження у відборі партією кандидатів в депутати — партія (блок) може висунути кандидатом в депутати особу, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить в блок), або безпартійну особу. Отже, партія (блок) не може висунути кандидатом особу, яка є членом іншої партії. Крім того, партія, яка входить до складу блоку, не може самостійно висувати кандидатів в депутати або входити до складу іншого виборчого блоку. Кандидат може бути включений у виборчий список лише однієї партії (одного блоку).

Партія висуває кандидатів в депутати на з'їзді (зборах, конференції), а блок — на між партійному з'їзді (зборах, конференціях) партій, що входять до його складу. Складається виборчий список кандидатів, черговість в ньому визначає з'їзд (збори, конференція). Цей список буде жорстким по характеру, оскільки дозволяє виборцю голосувати лише за список в цілому і позбавляє можливості віддати свій голос за конкретного кандидата з цього списку відповідно своєму смаку. Включені у виборчий список партії (блоку) кандидати в депутати реєструються ЦВК за наявності передбачених законом документів.

Закон не дозволяє включати у виборчий список громадянина, який має судимість за здійснення умисного злочину, якщо ця судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 120 днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше ніж за 125 днів до дня виборів. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Проведення виборів народних депутатів України організовують виборчі комісії: Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів України; територіальні виборчі комісії; дільничні виборчі комісії.

Для проведення голосування і підрахунку голосів виборчі округи діляться на виборчі дільниці з числом від 20 до 3000 виборців. По кожній виборчій дільниці складаються списки виборців, в які включаються всі громадяни України, що досягли до дня виборів або в день виборів 18 років, проживають на момент складання списку на території даної виборчої дільниці і мають право брати участь в голосуванні Виборець може бути включений у список виборців лише на одній виборчій дільниці.

Однією з умов реєстрації ЦВК кандидатів від партії (блоку) буде внесення партією (блоком) грошової застави, яка складає дві з половиною тисячі мінімальних розмірів заробітної платні (у грошовому еквіваленті на сьогодні це 512 500 грн.). Це повинно підтвердити серйозність намірів у виборчих перегонах. Грошова застава повертається партіям (блокам), які подолали встановлений законом так званий загороджувальний процентний бар'єр і взяли участь в розподілі депутатських мандатів.

З моменту реєстрації кандидат в депутати має право проводити передвиборну кампанію.

Для ведення передвиборної кампанії законом встановлені певні гарантії діяльності кандидатів: рівне право брати участь і виступати на передвиборних зборах, мітингах, нарадах, засіданнях, у пресі, по телебаченню, на радіо; можливість висловлювати програму своєї майбутньої діяльності; можливість мати довірених осіб, які допомагають у проведенні виборчої кампанії; звільнення кандидатів від виробничих або службових обов'язків для участі в передвиборних заходах; право на безкоштовний проїзд на всіх видах пасажирського транспорту (окрім таксі) в межах відповідного виборчого округу; недоторканність кандидата, яка виражається у тому, що кандидат не може бути притягнений до кримінальної відповідальності, заарештований, або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без згоди Центральної виборчої комісії.

Голосування проводиться в день виборів. У бюлетень для голосування по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу вносяться назви політичних партій (виборчих блоків партій) в порядку, визначеному жеребкуванням, яке проводить Центральна виборча комісія після реєстрації списків кандидатів в депутати від політичних партій (виборчих блоків партій) з обов'язковим переліком політичних партій, що утворили виборчий блок, а також з вказівкою прізвища з ініціалами перших п'яти кандидатів із внесеного кожною політичною партією (виборчим блоком партій) списку кандидатів в депутати.

Виборчі бюлетені видаються дільничною виборчою комісією на підставі списку виборців виборчої дільниці після пред'явлення виборцем паспорта або іншого документа, що засвідчує особу. Про отримання виборчого бюлетеня виборець розписується в списку виборців. Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим в кабіні або кімнаті для таємного голосування. При заповненні бюлетеня забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого. Голосуючий може залишити в бюлетені прізвище лише одного кандидата або не залишати жодного, викреслюючи в бюлетені для голосування прізвища тих кандидатів, проти яких він голосує.

Після закінчення голосування дільничною виборчою комісією на підставі списку виборців встановлюється загальне число виборців, що взяли участь в голосуванні і робиться підрахунок голосів окремо по кожному кандидату в депутати.

Встановлення результатів виборів по виборчому округу здійснюється відповідною окружною виборчою комісією.

Право на участь в розподілі депутатських мандатів у порядку черговості отримують кандидати в депутати, включені у виборчі списки партій (блоків), які отримали три і більше відсотків голосів виборців, що взяли участь в голосуванні в загальнодержавному виборчому окрузі.

Центральна виборча комісія не пізніше як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює  результати у газетах ’’ Голос України ’’ та ’’ Урядовий кур’єр ’’.

Вибори Президента України

Особливості виборів Президента України передбачає ст. 103 Конституції, в якій визначаються: принципи виборів (загальне, рівне, пряме виборче право шляхом таємного голосування); термін перебування на посаді — 5 років; умови обрання на цей пост (проживання в Україні протягом десяти останніх років перед виборами, громадянство України, наявність права голосу); обов'язкове володіння державною мовою — українською; вік не менше 35 років. Одна і та ж особа не може бути Президентом України більше двох термінів підряд.

Президенту забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом яких-небудь виборних органів, посідати посади в державних або громадських органах і організаціях, займатися підприємницькою діяльністю (ст. 103).

Конституція України встановлює терміни чергових президентських виборів, час їх проведення — остання неділя жовтня п'ятого року повноважень Президента, а також позачергових виборів у разі дострокового припинення повноважень Президента — в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень (ст. 103 Конституції). Призначення дострокових виборів Президента України здійснюється на основі рішення Верховної Ради України (ст. 85 Конституції). Окрім того можуть бути проведені повторні вибори, у випадках: а) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано; б) якщо всі кандидати на пост Президента, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури. Повторні вибори відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня прийняття відповідної постанови Верховної Ради України про призначення повторних виборів.

Закон України ’’ Про внесення змін до Закону України ’’ Про вибори Президента України ’’ від 18 березня 2004 р. окрім принципів, які розглянуті вище, встановлює, що право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також самовисуненням. Партія ( блок) може висунути лише одного кандидата на пост Президента України.

Виборчий процес із виборів Президента України включає такі етапи: а) утворення територіальних виборчих округів; б) утворення виборчих дільниць; в) утворення територіальних та дільничних виборчих комісій; г) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення; д) висування та реєстрація кандидатів; е) проведення передвиборної агітації; є) голосування у день виборів Президента України; ж) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів.

Суб’єктами виборчого процесу є: а) виборець; б) виборчі комісії; в) кандидати на пост Президента України; г) партії ( блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України; е) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій ( блоків) – суб’єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України.

Вибори Президента України призначаються спеціальною постановою Верховної Ради України не пізніше як за 130 днів до дня виборів. Для їх проведення територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів в містах. Для проведення голосування і підрахунку голосів із виборів Президента України територія сіл, селищ, міст, районів в містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці, які утворюються з кількістю виборців від 20 до 3 тис. осіб.

      Проведення виборів Президента України організовують  Центральна, територіальні і дільничні виборчі комісії.

По кожному виборчому округу до 1 липня року проведення виборів складаються списки виборців, в які включаються всі громадяни України, що досягли до дня виборів або в день виборів 18 років, проживають на момент складання списку на території даної виборчої дільниці і мають право брати участь в голосуванні. Виборець може бути включений в список виборців лише на одній виборній дільниці.

Витрати на підготовку та проведення виборів Президента України здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента.

Висування кандидатів на пост Президента України партіями  ( блоками) та само висуненням розпочинається за 119 днів і закінчується за 95 днів до дня виборів.

      Претендент висувається партією на з'їзді, конференції або іншому форумі. Порядок проведення з'їзду (конференції, загальних зборів і т. п.) партії визначається її статутом. З'їзд (конференція) правомочний вирішувати питання висунення претендента, якщо на ньому присутні  не менш 200 делегатів.

Партія ( блок), яка висунула кандидата на пост Президента або кандидат на пост Президента вносять грошову заставу у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі 500 тис. гривень.

Претендент може бути зареєстрований як кандидат в Президенти, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менше 500 тис. громадян України, що мають право голосу, в тому числі не   менш як по 20 тис. підписів у кожному з 2/3 регіонів (Автономної Республіки Крим, області, м. Київ і Севастополь) України. Підписні листи на підтримку кандидата на пост Президента України мають бути подані до Центральної виборчої комісії не пізніше як за 40 днів до дня виборів.

Особа, що одержала посвідчення про реєстрацію її як кандидата в Президенти України, має право вести передвиборну агітацію, яка закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем виборів. Кандидату на пост Президента України не може бути відмовлено  у звільнені на період передвиборчої агітації від виконання виробничих або службових обов’язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки.

Встановлення результатів виборів Президента України здійснюється Центральною виборчою комісією. Обраним Президентом України вважається кандидат, який отримав на виборах більше половини голосів виборців, що взяли участь в голосуванні,

Вибори Президента України можуть бути визнані недійсними, якщо в ході виборів або при підрахунку голосів мали місце порушення, що істотно вплинули на підсумки голосування.

Якщо у виборчий бюлетень було включено більше двох кандидатів в Президенти України, і жоден з них не був обраний, Центральна виборча комісія призначає повторне голосування по виборах Президента України по двох кандидатах, що отримали найбільше число голосів, за виключенням кандидатів, які після першого голосування зняли свої кандидатури. Якщо в результаті зняття кандидатур залишився один кандидат в Президенти України, повторне голосування проводиться по цій кандидатурі.  Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування, яке призначається на третю неділю після дня проведення виборів Президента України. Обраним Президентом України вважається кандидат, який в результаті повторного голосування отримав більше голосів, ніж інший кандидат, за умови, що число голосів поданих за нього, перевищує число голосів, поданих проти нього. Якщо повторне голосування проводилося лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він отримав більшість голосів виборців, що взяли участь в голосуванні

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів, а у випадках, коли Президент обраний на позачергових виборах, в п'ятиденний термін після офіційного оголошення результатів виборів. Повноваження новообраного Президента починаються з моменту принесення присяги народу, до якої його приводить на урочистому засіданні Верховної Ради Голова Конституційного Суду України. У присязі, текст якої закріплений в ст. 104 Конституції, Президент України офіційно і урочисто зобов'язується відстоювати суверенітет і незалежність України, піклуватися про благо народу, відстоювати права і свободи громадян, підвищувати авторитет України в світі.

Юридичне значення присяги полягає у тому, що саме з моменту її принесення новообраний Президент приступає до виконання своїх повноважень як глава держави і, відповідно, припиняються повноваження попереднього Президента

Вибори до органів місцевого самоврядування

Вибори до органів місцевого самоврядування регулюються новим Законом України ’’Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів ’’ від 6 квітня 2004 року.

Згідно цьому закону, вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим місцевих рад і сільських, селищних, міських голів проводяться по мажоритарно-пропорційній системі. Депутатів сільських і селищних рад, а також сільських, селищних і міських голів обирають по мажоритарній системі (коли голосування здійснюється за конкретних осіб, що балотуються в одномандатних округах, і результати виборів визначаються залежно від отримання конкретним кандидатом більшості голосів виборців).

За пропорційною системою обирають  депутатів районних (районних в містах), міських, обласних рад, міст Києва і Севастополя, а також депутатів ВР АРК (за виборчими списками політичних партій (блоків) в багатомандатному окрузі, межі якого співпадають з межами території відповідної громади).

Суб’єктами виборчого процесу є : а) громадяни України, які мають право голосу на місцевих виборах; б) виборчі комісії; в) кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови; г) місцеві організації партій (блоків), які висунули кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; д) органи державної влади та органи  місцевого самоврядування; е) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів.

Право висунення кандидатів в депутати і кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Такий голос на місцевих виборах отримали громадяни відповідних територіальних громад (на виборах депутатів ВР АРК — громадяни, що проживають на території АРК), яким на день виборів виповнилося 18 років. Приналежність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем мешкання на її території згідно Закону  ’’ Про свободу пересування і вільний вибір місце проживання в Україні ’’ (цей закон місцем проживанням визначає адміністративно-територіальну одиницю (місто, село, селище), на чиїй території людина проживає терміном більше шести місяців в рік. Місце проживання повинне бути відповідним чином зареєстроване). Не мають права голосу на місцевих виборах громадяни, визнані судом недієздатними, і громадяни, які по вироку суду знаходяться в місцях позбавлення волі.

Право висунення кандидатів реалізується громадянами через місцеві організації партій (блоків) або шляхом самовисунення. У першому випадку кандидатів подають обласні, міські, районні (районні в місті) організації політичних партій (блоки партій), за умови, що ці партії зареєстровані не пізніше ніж за рік до виборів. Місцева організація партії повинна висувати претендентів на депутатський мандат на зборах (конференції) своєї організації (блок партій — на між партійних зборах (конференції)). Але при певних обмеженнях.

По-перше, місцева організація партії може висунути кандидатом особу, яка є членом цієї партії або позапартійного громадянина.

По-друге, місцева організація партії, що входить до складу блоку, не може самостійно висувати кандидатів.

По-третє, окреслено різні повноваження організацій партій різних рівнів у висуненні кандидатів (так, районна організація партії може висунути: одного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в кожній територіальній громаді, що входить до складу району; по одному кандидату в депутати по кожному виборчому округу після виборів в сільську і селищну раду цього району; виборчий список кандидатів в кожному багатомандатному окрузі по виборах відповідних міських (міст районного значення) рад; виборчий список кандидатів в депутати районної ради). Кількість кандидатів у виборчому списку не може перевищувати кількості депутатів у відповідній раді. Згідно із законом загальний склад місцевих рад залежить від чисельності виборців: до 3 тисяч виборців – від 16 до 26 депутатів; до 5 тисяч виборців – від 20 до 30 депутатів; до 20 тисяч виборців – від 30 до 36 депутатів; до 50 тисяч виборців – від 30 до 46 депутатів; до 100 тисяч виборців – від 36 до 50 депутатів; до 250 тисяч виборців – від40 до 60 депутатів; до 500 тисяч виборців – від 50 до 76 депутатів; до 1 мільйона виборців – від 60 до 90 депутатів; до 2 мільйонів виборців – 76 до120 депутатів; понад 2 мільйони виборців – від 76 до 150 депутатів.

Самовисуватися в якості кандидата громадянин може в одномандатному окрузі (нагадаємо, що вони створюються для виборів депутатів сільської і селищної рад), а також на посаду сільського, селищного і міського голови. Для цього слід подати заяву у відповідну територіальну виборчу комісію, де громадянин бажає балотуватися на місцевих виборах.

Висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 70 днів і закінчується за 40 днів до дня місцевих виборів. Передвиборна агітація із виборів депутатів, а також сільських, селищних, міських голів розпочинається за 30 днів до дня місцевих виборів і закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем виборів.

Для реєстрації кандидатів в депутати і на посаду сільського, селищного, міського голови необхідно подати підписні листи із відповідною кількістю підписів виборців на підтримку кандидата або виборчого списку кандидатів. Так, на підтримку кандидата в депутати сільської, селищної ради необхідно зібрати не менше 10 підписів, кандидата на посаду міського голови — не менше 100 (міст обласного значення — не менше 200, міст Києва, Севастополя і Сімферополя, міст - обласних центрів — не менше 300), виборчого списку кандидатів в депутати районної ради — не менше 200, виборчого списку кандидатів в депутати міської ради — не менше 500 (міст Києва і Севастополя, міст — обласних центрів, міста Сімферополя — не менше 800), виборчого списку кандидатів в депутати ВР АРК — не менше 1000 підписів виборців.

Депутатом і сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, що досяг на день виборів 18 років і має право голосу. Не може обиратися на ці посади громадянин, визнаний судом недієздатним, а також громадянин, у якого є судимість за здійснення умисного злочину, якщо ця судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

Територіальна виборча комісія не пізніше як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів у багатомандатному окрузі та в одномандатних округах офіційно оприлюднює результати місцевих виборів у місцевих друкованих засобах масової інформації.