1.2.3. Функції держави

 Функції держави - це основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляються ЇЇ сутність та зміст, а також соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві. Термін "функції держави" застосовується для позначення основних напрямків діяльності держави. Виконання державою своїх функцій має за мету гармонізувати життєдіяльність суспільства і держави. У функціях держави визначаються її сутність та реальна роль, яку держава відіграє у вирішенні основних питань суспільного розвитку. Функції мають об'єктивний характер, обумовлений потребами суспільства, вони встановлюються залежно від основних завдань держави на певному етапі розвитку. Зміст завдань держави зумовлюється різними внутрішніми та зовнішніми чинниками. Функції держави можна поділити на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні функції держави

гуманістична (забезпечення, охорона і захист основних прав людини); Р екологічна  (охорона природного сере­довища);

 соціальна (охорона і відновлення здоров'я, соціальне забезпечення та іп.); культурно-виховна (освіта, виховання, підтримка культури, обґрунтування і пропаганда існуючого соціального устрою тощо);

господарсько-стимулююча (створення умов для розвитку виробництва на основі визнаний і захисту різних форм власності чи засоби виробництва);

господарсько-організаційна  (програ­мування   і   організація   виробництва   на державних підприємствах, розпорядження об'єктами державної власності),

науково-організаційна  (організація    і стимулювання наукових досліджень);

створення демократичних умов, інсти­тутів для вільного виявлення і врахування інтересів  соціальних  груп   суспільства, зокрема   для   діяльності  різноманітних політичних партій;

рівноправність корінної та всіх інших націй, що проживають на території держави (національно-забезпечувальна функція);

охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та право­порядку (охоронна функція).

Зовнішні функції держави

участь у міжнародному забезпеченні і за­хисті прав людини;

допомоги населенню інших країн (у випадку стихійного лиха, кризових ситуацій тощо);

участь у захисті природного середовища екологічна функція);

участь у міжнародному культурному спів­робітництві;

участь у створенні світової економічної си­стеми на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці;

участь у розв'язанні глобальних господарських та наукових проблем енергетичної, ви­користання Світового океану досліджень і освоєння Космосу тощо;

організація, підтримання і розвиток міжна­родних договірних відносин на засадах загаль­новизнаних принципів міжнародного права;

оборона своєї країни від зовнішнього напа­ду, анексії;

участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети;

участь у боротьбі з порушеннями міжна­родного правопорядку, в т. ч. із застосуван­ням  військових засобів.

Економічна функція держави. Держава в особі відповідних органів влади здійснює від імені народу право власника на природні ресурси, забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, охороняє основне національне багатство - землю, забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, розробляє, затверджує і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку держави, встановлює порядок утворення та функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний та міграційний режим, відмінний від загального.

Одним із проявів економічної функції є гарантування особі державою певної сукупності економічних прав: права на приватну власність, права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом; права на користування природними та іншими об'єктами суспільної власності.

Соціальна функція держави. Вона насамперед полягає у створенні гарантій реалізації соціальних прав: на працю, соціальний захист, достатній життєвий рівень, па охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування та ін.

Культурно-виховна (духовна) функція держави. Вона полягає у створенні гарантій щодо реалізації культурних прав та свобод людини і громадянина: на освіту; свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості; права на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; свободу совісті та ін.

Порівняно новим явищем у конституційному закріпленні і регулюванні функцій держави є закріплення екологічної функції. Екологічна функція держави з'являється в середині XX ст. і пов'язана із глобальними впливами людини на природу, коли виникла загроза середовищу існування людини, її життю.