Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_1право.docx
Скачиваний:
177
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
265.89 Кб
Скачать

1.3.3. Джерела права

Правові норми мають бути загальновідомими, а тому вони доносяться до людей у певній формі (т.зв. джерелах права). Форми (джерела) права як поняття характеризують зв'язок права з державою, оскільки саме державна воля опосередковує зв'язок права з об'єктивно існуючими суспільними відносинами.

У юридичній літературі відзначається, що джерело права характеризується певними особливостями:

Види джерел права

-         правовий звичай        

-         нормативно-правовий договір

-         прецедент

-         нормативно-правовий акт

Правовий звичай санкціоноване державою правило поведінки, що склалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей. Це найдавніше джерело права. Як приклади збірок таких звичаїв можна згадати "Руську правду “Закони XII таблиць", "Закони Ману".

Правовий прецедент - рішення державного органу (посадовця) з конкретної справи, якому надасться загальнообов'язкове значення при розгляді усіх наступних аналогічних справ.

Нормативно-правовий договір - добровільно узгоджені декількома суб'єктами загальні правила поведінки, як: забезпечуються державою (міжнародно-правові угоди, колективні договори).

Нормативно-правовий акт - письмовий документ компетентного органу держави, у якому закріплено обов'язкове правило поведінки загального характеру.

Нормативно-правовий акт є домінуючим джерелом права. Він має ряд переваг, а саме:

-         його можна оперативно видати і змінити у будь-якій частин,  що   дозволяє достатньо швидко реагувати на зміни у суспільстві;

-         нормативний акт, як правило, відповідним чином систематизується, що дозволяє легко віднайти потрібний документ для застосування та реалізації;

-         нормативний акт дозволяє точно фіксувати зміст правових норм, що не допускає їх довільного тлумачення;

-         нормативний акт підтримується та охороняється державою.

Закон:

1)  це акт законодавчого органу держави або самого народу;

2)  регулює найважливіші відносини;

3)  відображає волю й інтереси більшості народу;

4)  має вищу юридичну силу щодо інших нормативних актів;

5)  приймається в особливому порядку.

Демократичний закон є і суворим, і гнучким водночас; він дає надію, він відкритий для перегляду, хоч лише до певних меж.Д.Ельштейн

Народ повинен захищати закон як свій оплот, як свій оберігаючий мур. Геракліт

Та держави, в якій громадяни підпорядковуються законам,  є щасливою під чає миру й непохитною під час війни. Сократ

Особливим різновидом законів є Основний Закон - Конституція, який регулює усі аспекти життєдіяльності країни. Інші ж закони регулюють конкретні проблеми, напр., Закони України "Про відпустки", "Про вибори народних депутатів України".

За галузями права закони поділяються

- фінансові

- цивільні

- шлюбно-сімейні

- кримінальні

Підзаконні акти - це акти органів держави, які видаються на основі законів ; метою їх виконання. Вони теж мають юридичну силу, але не таку велику, як закони.

Види підзаконних актів в Україні:

1) укази Президента України;

2)  постанови Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,

3)  інструкції та нормативні накази керівників міністерств та інших відомств;

4) розпорядження голів місцевих державних адміністрацій;

5)  нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів;

6)  нормативні накази й інструкції адміністрацій підприємств, установ, організацій.

1.3.4. Норми права, їх види та структура

Норма права є найменшою частинкою права, яка містить правило фізичної поведінки і встановлює покарання за його невиконання. Напр., умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року" (ч.І.ст. 125 ККУ).

Норма права - це обов'язкове, встановлене або санкціоноване правило поведінки, яке охороняється державою і виражає обумовлену матеріальними умовами життя суспільства волю й інтереси народу, активно впливає на суспільні відносини з метою їх упорядкування. Норма права має певну структуру. Структура норми права являє собою її внутрішню побудову, для якої характерний усталений зв'язок компонентів, які її утворюють;

Гіпотеза - частина норми, в якій зазначаються обставини, за яких ця норма буде здійснюватися. Такими обставинами можуть бути дії людей чи події.

Диспозиція - частина норми, в якій зазначаються права чи обов'язки суб'єктів права.

Санкція - частина норми, в якій зазначаються заходи державного примусу у разі порушення диспозиції.

Наведемо приклад визначення структури правової норми:

Ст. 148 ККУ: "Підміна чужої дитини, вчинена з корисливий або інших особистих мотивів, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк". Диспозиція "підміна чужої дитини", гіпотеза вчинена  корисливих або інших особистих мотивів", санкція - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк".

Стаття закону та. норма права відрізняються. Іноді у етапі нормативного акта може бути сформульовано по кілька норм або лише частину норми. Порівняйте наведені статті закону:

•  "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава" (ст. 1 Конституції України):

•  "Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст.21 Конституції України):

•  "Кожен має право па повагу його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, .жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без ЇЇ вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам" (ст.28 Конституції України).

Класифікація норм права:

-         за предметом і методом правового регулювання - конституційні, цивільні, трудові; адміністративні та ін.

-         за часом дії: постійні, тимчасові;

-         за територією дії:  загальнодержавні, місцеві (локальні);

-         за дією на коло осіб: загальні (поширюються на усіх суб'єктів), спеціальні (поширюються на частину суб'єктів).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]