Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_1право.docx
Скачиваний:
177
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
265.89 Кб
Скачать

1.2. Загальне вчення про державу

1.2.1. Поняття й ознаки держави

Держава, як відзначалось, с основним інститутом політичної системи суспільства. Бона концентрує у собі владні відносини, які стосуються інтересів і потреб усіх членів суспільства.

Держави - це організація політичної влади домінуючої частини населення у-соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку усього суспільства та здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також - управління загальносуспільними справами.

Держава є організацією політичної влади, що існує на певній соціальній базі, виступає як офіційний представник усього суспільства і забезпечує за допомогою спеціального апарату реалізацію своєї політики.

У різних концепціях це фундаментальне поняття має неоднаковий зміст. Наприклад, представники юридичного позитивізму визначали державу як  правову форму для сукупного життя народу, як  "юридичне уособлення нації". Розробник соціологічної теорії держави Р.Ієрінг вважав, що держава -це соціальна організація примусової влади, яка на перший план ставить суспільні інтереси у порівнянні з особистісними. Анархісти визначали державу як організацію, яка обмежує свободу індивіда та будується на рабстві праці. Російський економіст і філософ П. Струве розглядав державу як надкласову силу, яка Інтегрує усі верстви та класи суспільства. О. Гамільтон вбачав у державі як правового гаранта власності та розвитку бізнесу, так й Інтегратора усього суспільства для досягнення загальнонаціональних цілей.

Держава є досконалим союзом вільних людей, укладеним для дотримання права й загальної користі.

Г.Гроцій

Держава є "сукупною особою", за дії якої зробила себе відповідальною велика кількість людей шляхом обопільного договору на те,  щоб ця "особа" могла використовувати силу і засоби цих людей так, як вважатиме за потрібне.

Т.Гоббс

Ознаки держави

Наявність системи суверенної політичної влади {законодавчої, виконавчої, судової). Суверенітет держави означає, що держана володіє найвищою та необмеженою владою над внутрішніми суб'єктами в межах своїх кордонів, а інші держави повинні визнавати це. Щоправда, поняття суверенітету держави зараз переглядається з акцентом на тому, що суверенітет країни не може бути чинником сприяння геноциду та масштабному порушенню прав людини в окремо взятій країні, а також не може вважатися недоторканним суверенітет тих країн, які підтримують тероризм, оскільки з цих територій походить глобальна загроза, яка ставить під сумнів міжнародну стабільність і безпеку людства.

Територія. Держава нерозривно пов'язана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обов'язкову силу. Територія включає землю, надра, повітряний та водний простори, посольства, консульства держави за її кордоном та деякі інші об'єкти.

Монополія на легальне застосування примусу. Для цього держава створює спеціалізовані органи примусу, які використовуються в ситуаціях, передбачених законом. Діапазон державного примусу простягається від обмеження волі до фізичної ліквідації людини, щоправда, в Україні 1999 р. введена заборона на здійснення смертної кари, а натомість з'явився такий різновид кримінального покарання, як довічне ув'язнення.

Наявність державної мови, якою визнається мова нації, котра складає більшість населення країни.

Апарат держави, тобто наявність системи органів і установ, які здійснюють функції державної влади (управління, контроль, регулювання).

Наявність національної правової системи. Кожна держава функціонує в межах визначеної правової системи, яка закріплює встановлені та санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя.

Населення. Держава охоплює своїм впливом усіх людей, які перебувають у межах країни.

Держава - це організація, утворена однорідною владною верствою па умовах міцної централізації па відповідній території.

В.Гумбольдт

Держава - це об'єднання багатьох людей, підпорядкованих правовим законом.

І. Кант

Залежно від того, з кого складалась домінуюча частина населення, інтереси якої держава задовольняла першочергово, держави поділялись на  рабо­власницькі, феодальні,  буржуазні. Чимало нинішніх держав здійснюють перехід до так званого соціально-демократичного типу держави.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]