6.1.5. Факторинг

Факторинг можна трактувати як спосіб короткострокового фінансування діяльності підприємства. Факторинг – це продаж дебіторської заборгованості фінансовому посереднику (факторинговій компанії або банку).

Зміст операції факторингу зводиться до переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи іншому кредитору (чиннику) з попередньою або подальшою компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

До найважливіших функцій факторингу належать:

• функція фінансування та кредитування: підприємства усту­пають право на одержання грошових засобів згідно з платіжними документами на поставлену продукцію в обмін на негайне одержання основної суми дебіторської заборгованості (за вирахуван­ням комісійної винагороди факторинговій фірмі);

• функція покриття ризику (Deikrtdere); ризик неповернення кредиторської заборгованості переходить до фактора;

• функція управління дебіторською заборгованістю: вся робота зі стягнення заборгованості переходить до компетенції фактора.

Розмір винагороди по факторингових операціях залежить від ризиковості операції, діючої процентної ставки та строків на­стання платежу. Перед укладанням угоди фактор перевіряє кре­дитоспроможність боржника. За відсутності прямих фінансових відносин між боржником та фактором оцінка кредитоспромож­ності здійснюється з використання непрямої інформації, а також інформації, наданої кредитними інститутами, які обслуговують боржника.

Законодавство зобов'язує кредитора повідомити боржника про поступку вимоги і при цьому не вимагає надання останньому угоди між початковим кредитором і фактором про поступку ви­моги. Проте, якщо новий кредитор звертається з претензією і по­зовом до боржника, він повинен надати докази того, що саме йо­му першопочатковий кредитор уступив вимогу. Таким доказом є письмова угода між ним і початковим кредитором про поступку вимоги.

6.2. Питання для самоконтролю

1. Назвіть основних кредиторів підприємства.

2. По яких параметрах можна класифікувати позиковий капітал підприємства?

3. Яка мета використовування позикового капіталу?

4. Що може служити забезпеченням при залученні позикового капіталу?

5. Чим відрізняється фінансовий кредит від комерційного?

6. Які можливості фінансування за рахунок емісії облігацій?

7. Яку роль грає факторинг в короткостроковому фінансуванні підприємства?

6.3. Задачі

Задача 1.

Банк видав кредит у розмірі 15000 грн. на 9 місяців за ставкою 15% річних.

Визначити суму, що погашається і суму відсотків за кредит.

Задача 2.

Банк нараховує відсотки за складною ставкою 17% річних.

Визначити суму нарахованих відсотків, якщо вклад 4000 грн. було закрито через 3,5 року.

Задача 3.

Емісія облігацій підприємств характеризується такими парамет­рами:

• курс емісії облігацій — 85 %;

• курс погашення облігацій — 100 %;

• номінальна процентна ставка — 10 %;

• період обігу облігацій — 10 років.

Розрахувати ефективну ставку процента, якщо: а) погашення облі­гацій здійснюватиметься в кінці періоду їх обігу; б) погашення обліга­цій здійснюватиметься щорічно рівними частинами.

Задача 4.

Підприємство має потребу в капіталі для придбання виробничих за­пасів (сировини) обсягом 1 млн. грн. Середня тривалість операційного циклу становить 60 днів. Передбачений контрактом строк оплати від­вантажених товарів — 30 днів з моменту їх надходження на склад кліє­нта. При здійсненні розрахунків протягом наступних 30 днів надбавка до базової ціни дорівнює 5 %. При здійсненні оплати по факту (протя­гом 2 робочих днів з моменту надходження сировини) сконто (знижка) до базової ціни становитиме 3 %; процентна ставка за короткостроко­вими банківськими кредитами — 35 % річних. Фінансовий менеджер повинен визначити найоптимальніший варіант покриття потреби в ка­піталі для фінансування придбання сировини.