3.1.3. Резервний капітал підприємства, його види і джерела формування

Резервний капітал підприємства можна розглядати в широкому і вузькому значенні. В широкому значенні до резервного капіталу відносяться всі частини капіталу, призначені для покриття можливих непередбачених збитків і втрат.

У вузькому значенні резервним вважається капітал, сформований за рахунок відрахувань з чистого прибутку і відображений в статті балансу «Резервний капітал».

Резерви підприємства прийнято класифікувати по наступних ознаках:

• джерела формування;

• способи віддзеркалення в звітності;

• обов'язковість створення.

Резервний капітал може використовуватися на таку мету:

• покриття збитків суб'єкта господарювання

• виплата боргів у разі ліквідації підприємства

• виплата дивідендів, якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень

• інша мета, передбачена законодавством і установчими документами.

3.1.4. Додатковий капітал підприємства

До так званих капітальних резервів, тобто резервам, створених за рахунок капіталу, відноситься додатковий капітал. Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, додатковий капітал – це сума приросту майна підприємства, що виникла в результаті переоцінки (індексації), безоплатно отримані необоротні активи і емісійний дохід.

Додатковий капітал можна використовувати по таких напрямах:

• на покриття балансових збитків за умови, що на цю мету використані всі інші джерела;

• на збільшення статутного або пайового капіталу;

• на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, який анулюється, і його номіналом.

3.1.5. Збільшення статутного капіталу підприємства

Основна мета збільшення статутного капіталу:

• Збільшення частини капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами. Таким чином підвищується кредитоспроможність суб'єкта господарювання і його фінансова незалежність;

• Мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, планів санації, модернізації існуючих потужностей, переобладнання або розширення виробництва;

• Поліпшення ліквідності і платоспроможності підприємства, оскільки збільшення статутного капіталу зв'язано, як правило, із залученням додаткових грошових коштів;

• Акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств. У тому числі з метою посилення впливу на ці підприємства, їх поглинання або придбання їх потужностей.

Збільшення статутного капіталу підприємств може здійснюватися за рахунок зовнішніх фінансових джерел (внески учасників і засновників) і в результаті зміни структури власного капіталу у напрямі збільшення номінального капіталу. В останньому випадку збільшення здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного або додаткового капіталу.

3.1.6. Зменшення статутного капіталу підприємства

До основної мети зменшення статутного капіталу відносяться:

• Підтримка курсу корпоративних прав, якщо він зменшується - зменшення статутного капіталу здійснюється для урівноваження (або перевищення) номінальної вартості акцій (частин) з їх ринковою вартістю;

• Отримання прибутку санації, який прямує на покриття балансових збитків;

• Концентрація статутного капіталу в руках найактивніших власників;

• Зменшення високого рівня капіталізації підприємств;

• Зменшення надлишку ліквідності Вихід окремих учасників з складу товариства (ТОВ).