6.Порядок виконання роботи:

1. Оцінити технічний стан двигуна за тиском стиснення.

6.1 Прогріти двигун до нормального теплового стану (75...90 °С); зупинити двигун.

6.2 Обдути поглиблення для свічок стисненим повітрям і викрутити всі свічки.

6.3 Відкрити повністю дросельну заслінку й щільно вставити наконечник компресометра у свічковий отвір.

6.4 Увімкнути стартер і через 10...12 обертів колінчастого вала зняти показання компресометра. Виміри повторюють 2...3 рази й визначають середній тиск. Аналогічно виміряти тиск наприкінці такту стиску у всіх циліндрах.

6.5 Результати вимірів занести до таблиці 1 і порівняти з нормативним тиском наприкінці такту стиснення (для карбюраторних двигунів наведено в таблиці 1).

6.6 За результатами порівняння зробити відповідні висновки й внести пропозиції щодо поліпшення роботи двигуна.

2. Оцінити технічний стан двигуна за витоком повітря.

6.1 Подати на вхід приладу К–69М стиснене повітря тиском 0,3МПа.

6.2 Перевірити показання приладу за відсутності витоку повітря (вихідний клапан наконечника приладу закритий) і при відхиленні від значення 0 % провести регулювання редуктором.

6.3 Установити поршень першого циліндра в положення ВМТ. Для цього в отвір для свічки вставити сигналізатор і, повертаючи пусковою рукояткою колінчастий вал двигуна, за шумом сигналізатора й мітками установити поршень першого циліндра у ВМТ.

6.4 Зняти кришку й ротор розподільника й поставити на їхнє місце градуйоване кільце й стрілку–покажчик. Стрілка покажчика повинна вказувати на положення поршня першого циліндра у ВМТ.

6.5 Подати повітря від приладу К–69М через вихідний гнучкий шланг із гумовим наконечником до свічкового отвору циліндра, який перевіряємо. Результат виміру занести до таблиці 2.2 у графу У2 для першого циліндра.

6.6 Установити поршень першого циліндра в положенні початку такту стиску. Для цього зробити півтора оберти пусковою рукояткою, подати повітря від приладу К–69М до свічкового отвору першого циліндра, плавно провертати колінчастий вал до моменту закриття обох клапанів циліндра. У момент закриття клапанів прилад К–69М покаже витік повітря, відмінний від 100 %. Результат виміру занести до таблиці 1.2 у графу У1 для першого циліндра.

6.7 Повторити п. 2.3, 2.5 і 2.6 для перевірки 2–го, 3–го й 4–го циліндрів. Полегшити встановлення поршня циліндра, який перевіряємо, у ВМТ можна, орієнтуючись на показання стрілки покажчика на валу розподільника.

6.8 Результати вимірів порівняти із граничним витоком повітря (для карбюраторних двигунів, наведених в таблиці 2). За результатами порівняння зробити висновок про технічний стан циліндропоршневої групи. За необхідності визначити дефектний елемент ЦПГ методом продувки циліндра стисненим повітрям від компресора.

3. Визначити залишковий ресурс двигуна Москвич–412 за результатами вимірів витоку повітря.

Контрольні питання

1. Назвіть основні методи діагностування технічного стану двигунів, їх переваги й недоліки.

2. Від чого залежить потужність двигуна?

3. Як визначити несправність циліндропоршневої групи двигуна за витоком повітря?

4. Призначення й пристрій компресометра.

5. Призначення й пристрій приладу К–69М.

6. Методика визначення тиску наприкінці такту стиснення.

7. Методика виміру витоку повітря з надпоршневого простору.

8. Як визначити момент знаходження поршня у ВМТ і початок такту стиснення?

9. Як визначити залишковий ресурс роботи двигуна?