ВиЗнАчення якості Щільних крупних заповнювачів

Короткі відомості. До щільних відносять заповнювачі, що отримані з щільних гірських порід і відходів промислового виробництва, з середньою густиною зерен більше 2,0 г/см³ і пористістю менше 10%. За розміром зерен заповнювачі поділяють на крупні – щебінь і гравій із зернами більше 5 мм та дрібні – пісок із зернами до 5 мм.

Метою роботи є ознайомлення з методиками визначення основних властивостей щільних крупних заповнювачів

Нормативне забезпечення

ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0) Будівельні матеріали. Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань.

Матеріали: щебінь гранітний фракцій 5…10, 10…20, 20….40 мм

2.1. Визначення насипної густини, середньої густини зерен та об’єму міжзернових пустот крупного щільного заповнювача

Прилади: мірна посудина визначеного об’єму (циліндри), ваги технічні, металева лінійка, ваги гідростатичні.

Порядок виконання роботи

Насипну густину крупного заповнювача визначають зважуванням висушеної до постійній маси проби матеріалу у мірній посудині (циліндрі), об’єм якої приймають залежно від крупності зерен заповнювача за даними табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Вибір об’єму мірного циліндра для визначення насипної густини крупного заповнювача

Фракція щебеню (гравію), мм	Об’єм мірного циліндра, л (дм3)
Від 5 до 10	5
Понад 10 до 20	10
Понад 20 до 40	20
Понад 40	50

Висушений до постійній маси заповнювач насипають у попередньо зважений циліндр (m₁) з висоти 10 см до утворення конуса, який видаляють металевою лінійкою урівень з краями посудини (без ущільнення) і зважують (m₂).

Насипну густину заповнювача _н розраховують з точністю до 10 кг/м³ за формулою:

,

де m₂, m₁ – маса посудини відповідно із заповнювачем і порожньої, кг;

V – об’єм мірної посудини, м³.

Насипну густину визначають як середньоарифметичне результатів двох випробувань, використовуючи кожного разу нову порцію заповнювача.

Результати випробувань заносять до табл. 2.3.

Середню густину зерен крупного щільного заповнювача визначають шляхом вимірювання маси одиниці об’єму зерен з використанням гідростатичного зважування.

Для випробування заповнювача крупністю до 40 мм беруть пробу масою біля 2,5 кг. Пробу висушують до постійної маси, просіюють крізь сито з розміром отворів, що відповідає найменшому розміру зерен даної фракції заповнювача. Із залишків на ситі відважують дві наважки по 1000 г кожна (m₁). Наважку заповнювача насичують водою, занурюючи зерна у воду (при кімнатній температурі) на 2 години. Потім заповнювач виймають із води, м’якою вологою ганчіркою видаляють залишки води з його поверхні і зважують спочатку на звичайних (m₂), а потім на гідростатичних вагах (m₃) за допомогою перфорованого контейнера, зануреного у воду (рис. 1.1).

Рис.2.1. Ваги для гідростатичного зважування:

1 – перфорований контейнер; 2 – посудина із зливом для води; 3 – важки

Середня густина зерен крупного заповнювача, г/см³:

=,

де m₁ – маса проби заповнювача у сухому стані, зваженого на повітрі, г; m₂ – маса проби заповнювача у водонасиченому стані, зваженого на повітрі, г; m₃ – маса проби заповнювача у водонасиченому стані, зваженого у воді, г; - густина води, що становить 1 г/см³.

За результат приймають середньоарифметичне значення двох паралельних випробувань. Отримані дані заносять до табл. 2.2.

Таблиця 2.2