- •4. Етноніми "Русь" і "Україна".
- •5. Роль християнства в соціально-політичній еволюції Русі.
- •6. Проблеми походження, суспільного устрою і розпаду Русі в історичній науці.
- •7. Проблема руської народності. Русь в етнополітичній історії України та інших східнослов'янських народів
- •8. Галицько-Волинське князівство – державна організація "Малої Русі".
- •9. Литовсько-Руське князівство в історії України.
- •10. Польсько-католицький фактор в українській соціально-політичній історії хvі–xvіі ст.
- •11. Козацтво й Запорізька Січ – осередки формування українського народу, його державності.
- •13. Проблема походження козацтва і Запорізької Січі в історичній науці.
- •14. Політика полонізації в xvі – першій половині xvіі ст. Братства і сеймова боротьба проти неї.
- •15. Політика п.Сагайдачного та її історичне значення
- •16. Велика Руїна і поділ України в другій половині xvіі ст.
- •17. Гетьман і.Мазепа в історії України.
- •20. Кирило-Мефодіївське товариство 1846–1847 рр. І його роль в українському національно-визвольному русі.
- •21. Малоросійська політика російського царизму та формування укр. Нації.
- •22. Поділ Польщі, специфіка розвитку укр.. В складі двох імперій
- •24. Міхновський
- •25. Національні та соціальні завдання визвольної боротьби українського народу в програмах і діяльності політичних партій 1905–1916 рр. Розкол в українському національно-визвольному русі.
- •26. Україна в період першої російської революції 1905-1907рр.
- •27. Формування партії ессерів і анархістських організацій
- •28. Створення соціал-демократичних організацій в Україні та їх роль в організації з»їздів рсдрп.
- •29. Створення руп. Кадети.
- •31. Державна дума Росії 1906–1916 рр. І українці в ній.
- •32. Лютнева загальноросійська революція 1917 р.
- •33. Жовтнева революція
- •34. Історичні обставини утворення укр і усрр, початку громадянської війни та падіння обох укр..Загальноросійських партій та Рад.
- •36. Гетьманство п.Скоропадського і проблема демократії, диктатури, анархії та монархії в політичній боротьбі.
- •37. Зунр, унр, усрр на рубежі 1918-1919: втрачені можливості громадянського миру та національного возз’єднання.
- •38. Отаманщина і єврейські погроми, махновщина, націонал-комунізм.
- •40. Історична роль Грушевського, Махна, Петлюри, Винниченка.
11. Козацтво й Запорізька Січ – осередки формування українського народу, його державності.
Тюркське за походженням слово «козак» означало вільних, незалежних від пана людей.
Причини виникнення укр козацтва: основна причина появи козацтва корінилася в тих соц політичних умовах, які склалися в укр землях в 15-16 ст.
ліквідація залишків автономних укр земель;
посилення експансії католицизму;
розширення шляхетського землеволодіння;
закріпачення селянства;
існування в півд степах кочівників татар;
можливість переселення в степи.
На рубежі 15-16 ст формується новий стан - козацтво. Це була нова еліта, яка кинула виклик існуючій владі.
Перша згадка по Запорізьку Січ (ЗС) з‘являється в 1551 у польського історика Мартина Бельського. В 1552-56 укр князь Дмитро Вишневецький зібрав розрізнені козацькі ватаги і збудував з ними на острові Мала Хортиця фортецю. Д.Вишнивецький здійснює ряд походів на Кримське Ханство й турецькі фортеці. В літку1557 козаки під тиском татар залишають Хортицю. В 1563 вони здійснюють похід на молдавію, який закінчився трагічно: Вишневецький попав у полон і був страчений.
Взагалі на січ міг прийти любий чоловік християнської віри. 15-20 тис козаків жили на січі. Більша частина жила за межами Січі на зимівках. Одружені козаки жили окремо і займались сільським господарством.
Запорожці сформували нову Укр державу, головними ознаками якої були:
Існування особливої системи органів і установ, що виконують функції влади.
Право, що закріплює певну частину норм санкціонованих державою і певна територія на яку поширюється юрисдикція цієї держави.
Вищим законодавчим, адміністративним і судовим органом на Січі булу Січова Рада. Запорізьке військо мало свою печатку, герб. Крім того була січова хорогва
Костомаров назвав Січ Християнською Козацькою Республікою. Це визначення стало класичним з огляду на деякі обставини – війську Запорізькому були притаманні певні риси демокр республіки:
Не існувало феод власності на землю;
На було кріпацтва;
У Січі була виборна система органів управління, контроль за якою здійснювала козацька рада;
Козаки прихильно ставилися до релігії (60 церков);Між православ‘ям і козацтвом існував глибокий зв‘язок;
Устрій мав демократичний характер;
12. Козацько-селянські повстання кінця XVІ ст. – 1638 р. і визвольна війна 1648–1654 рр.: проблеми їх причин, характеру і значення в соціально-політичній історії України. Історична роль Б.Хмельницького.
Та справжні причини повстання були набагато глибшими. В чому вони проявлялися?
У політичній сфері: згідно з польською імперською доктриною українські землі проголошувалися такими, що раніше належали Польщі, а тепер законно повернуті до її складу. Тож український народ у складі Речі Посполитої позбавлявся будь-яких перспектив національного розвитку.
У національно-релігійній сфері: колоніальна політика постійних утисків православних українців (абсолютної більшості населення) окреслилася досить виразно, а в умовах загострення національно-визвольної боротьби каральні органи вдавалися до елементів етнічних чисток (винищення українців тому, що вони були українцями).
У соціально-економічній сфері: 1) становлення козацького стану супроводжувалося розвитком якісно нового, за суттю фермерського, типу господарства, що вступило в протиріччя з польським фільварково-панщинним, основаним на праці селянина-кріпака; 2) козацькі принципи суспільних відносин докорінно відрізнялися від існуючих у Речі Посполитій і вступили в антагоністичну суперечність з ними, а курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану не міг не викликати збройного спротиву; 3) невдоволення широких мас викликали як зростання соціально-економічного визиску селян і міщан, так і закріпачення ще відносно вільного населення Південного й Східного (Слобожанщина) регіонів
Причини, характер і рішучі сили народно–визвольної війни під керівництвом Хмельницького
У середині XVII ст. українське населення знаходилося у тяжкому стані. Про незадоволення українського народу своїм становищем свідчить ціла низка повстань протягом 50 років. Ці повстання закінчились поразками, але причини, якими вони були викликані, залишалися.Навесні 1648 р. в Україні почалося нове повстання, яке суттєво вплинуло на міжнародні відносини у Східній Європі, мало епохальне значення в історії українського народу, важливе — в історії Росії та Польщі.
Причини Національної революції та Визвольної війни:
1) політичні — безправ'я українського народу, тяжкий політичний гніт з боку Польщі, прагнення розширити і зміцнити права
козацтва;
2) соціальні — посилення феодальної експлуатації з боку польських магнатів, шляхти та єврейських орендарів;
3) національні — прагнення українського народу звільнитися від гніту Польщі і польського панства, яке вважало українці и людьми другого ґатунку; зберегти себе як народ, убезпечити від етнічних чисток і репресій;
4) релігійні — прагнення відстояти свою православну віру, захистити її від натиску католицизму та уніатства.
Завдання революції:
1) створення незалежної соборної української держави;
2) ліквідація польско-шляхетського землеволодіння і заміна йог як основним, українським козацьким, встановлення нових
виробничих відносин.
Рушійний сили війни: козацтво (головна сила), селянство, міщанство, духівництво. А характер війни був національно – визвольний, релігійний і соціальний.
Наприкінці березня в Москві був укладений договір, що увійшов в історію під назвою «Березневих статей». Він передбачав цілковите збереження за козацькою Україною витворених форм правління, території, судочинства, армії (в 60 тис. реєстрових козаків), фінансової системи, територіально-адміністративного поділу, нової моделі соціально-економічних відносин, цілковитої незалежності в проведенні внутрішньої політики.
Головним підсумком боротьби 1648–1657 рр. було створення автономної за статусом української козацької напівдержави зі своєю територією, кордонами (хоча й нечітко визначеними), органами влади, збройними силами, правовими нормами, а також визнання її існування деякими державами. Намітився процес економічної інтеграції українських земель.