- •Політологія - Узагальнюючий підручник Тема 1. Предмет, метод і структура політології: 1.1. Політологія як наука
- •1.2. Пpедмет політології
- •1.3. Політологія в системі наук, її структура та необхідність її вивчення.
- •1.4. Функції політології
- •1.5. Методи політології
- •1.6. Становлення і pозвиток сучасної політології
- •Тема 2. Історія політичних теорій: 2.1. Політичні вчення Стародавнього світу
- •2.2. Головні досягнення політичної думки від Середньовіччя до Нового часу
- •2.3. Головні риси політичної думки Росії
- •Тема 3. Головні етапи розвитку пду: 3.1 Генеза ідей з прадавніх часів до хіх ст.
- •3.2. Політичні концепції українських мислителів хх століття
- •Тема 4. Політика як соціальне явище. Феномен влади: 4.1. Політичне життя сусп-ва
- •4.2. Поняття політики та її функції
- •4.3. Поняття влади
- •4.4. Ознаки та прояви політичної влади
- •4.5. Співвідношення політичної та державної влади
- •4.6. Суб’єкти та об’єкти політики і влади
- •4.7. Традиційні форми влади
- •4.8. Політика і мораль
- •Тема 5. Політика і економіка: 5.1. Співвідношення політики та економіки
- •5.2. Ринкова та адміністративна моделі економічної політики
- •5.3. Основні механізми і функції держави в ринковій економіці
- •5.4. Соціальна структура суспільства та її співвідношення з політикою
- •5.6. Поняття громадянського суспільства
- •Тема 6. Політична система суспільства: 6.1 Сутність структура політичної системи
- •6.2. Держава в політичній системі суспільства
- •6.3. Роль і місце політичних партій та громадсько-політичних об’єднань
- •6.4. Політичні партії та суспільно-політичні об’єднання в Україні
- •Тема 7. Політика і право. Правова держава: 7.1. Політика і право.
- •7.2. Конституція і конституційний режим
- •7.3. Формування теорії правової держави
- •7.4. Правова і соціальна держава
- •7.5. Правосвідомість і правовий нігілізм
- •Тема 8. Політичні режими. Явище демократії.: 8.1. Поняття політичного режиму
- •8.2. Типи політичних режимів
- •8.3. Поняття демократії та її історичні форми
- •8.4. Принципи демократії
- •8.5. Демократичні процедури
- •8.6. Виборчі системи
- •8.7. Недоліки та небезпеки сучасної демократії
- •Тема 9. Політична діяльність та політичний розвиток: 9.1. Політична діяльність
- •9.2. Політичний маркетинг і політичний менеджмент
- •9.3. Політичний розвиток. Стабільність і конфлікти
- •Тема 10. Людина і політика: 10.1. Людина в системі соціально-політичних відносин
- •10.2. Політична соціалізація особи та її особливості в Україні
- •Тема 11. Політика та релігія: 11.1. Релігійний фактор у політиці
- •11.2. Церква і держава: типи і форми взаємин
- •11.3. Сучасні релігії та їх політична роль.
- •11.4. Релігійні конфесії та взаємини держави і церкви в Україні
- •Тема 12. Феномен бюрократії та бюрократизму: 12.1. Витоки і суть бюрократії
- •12.2. Теорія бюрократії Макса Вебера
- •12.3. Бюрократія як форма політичної влади. Тоталітаризм і бюрократія
- •12.4. Основні шляхи боротьби з бюрократизмом.
- •Тема 13. Політична еліта та політичне лідерство: 13.1. Еліти в політиці
- •13.2. Сутність і типологія політичних лідерів
- •13.3. Відродження демократичних інститутів лідерства в Україні
- •Тема 14. Світовий політичний процес: 14.1. Світове співтовариство, тенденції
- •14.2. Роль та місце України в сучасному світі
- •Тема 15. Політичні аспекти глобальних проблем: 15.1. Поняття глобальних проблем
- •15.2. Екологічні проблеми України
- •15.3. Політичні аспекти вирішення глобальних проблем.
- •Тема 16. Практична політологія: 16.1. Вступ
- •16.2. Політична діяльність
- •16.3. Політичний менеджмент
- •16.4. Політичний маркетинг
7.5. Правосвідомість і правовий нігілізм
Будь-яка держава передбачає виконання громадянами законів, тобто позитивного права. Правова держава передбачає крім цього знання громадянами законів і свідоме ставлення до них на підставі розуміння природного права, боротьбу за втілення природного права у позитивне.
Будь-яка держава передбачає виконання громадянами законів, тобто позитивного права. Правова держава передбачає крім цього знання громадянами законів і свідоме ставлення до них на підставі розуміння природного права, боротьбу за втілення природного права у позитивне. Правосвідомість полягає в усвідомленні громадянами своїх прав і обов’язків, у свідомому намаганні до їх виконання на законних, легітимних підставах. Тобто це не стільки знання, скільки духовна воля, яка грунтується не стільки на юридичному лікнепі, хоча й передбачає його, скільки на духовному вихованні. За І.Ільїним, існують такі аксіоми правосвідомості: почуття власної духовної гідності; здатність до самозобов’язування та самоврядування; взаємна повага і довіра людей один до одного. Ці аксіоми вчать людину самостійності, свободі, сумісності, взаємності і солідарності, а також духовній волі. Протилежністю здоровій правосвідомості є правовий нігілізм, тобто ігнорування законів, їх свідоме чи несвідоме порушення. Проблема правового нігілізму дісталась Україні у спадщину від Росії. У Росії він виник як наслідок засобів правління російського самодержавства. При цьому правовий нігілізм громадян, які не вірять у закон, не знають його і не бажають знати, збігається з правовим цинізмом влади. Проблема лише ускладнилась після Жовтневого перевороту, за умов революційної пролетарської законності, а згодом масових незаконних репресій. Право перетворилось у “факультет непотрібних речей”. Зрештою це призвело до того, що праця створених вже за нових умов законодавчих органів влади зводиться майже нанівець, тому що прийняті закони не виконуються. Ця проблема була достатньою мірою усвідомлена лише останнім часом, у контексті завдань розбудови правової держави. Шляхами подолання правового нігілізму є передусім створення ефективної, незалежної судової влади, подолання кризи влади взагалі, ефективна боротьба з корупцією та іншими злочинами державних та політичних діячів, створення дійсно демократичних та правових законів, розвиток громадянського суспільства та піднесення правової свідомості громадян, тобто їх зацікавленості не лише знати, а й виконувати закони, які захищають їх права та свободи.
Тема 8. Політичні режими. Явище демократії.: 8.1. Поняття політичного режиму
Однією з найважливіших ознак політичної системи є категоpія політичного pежиму. Політичний pежим – це сукупність методів здійснення деpжавної влади, хаpактеp взаємодії між деpжавою і суспільством.
Однією з найважливіших ознак політичної системи є категоpія політичного pежиму. Політичний pежим – це сукупність методів здійснення деpжавної влади, хаpактеp взаємодії між деpжавою і суспільством. Суб’єктами цієї взаємодії виступають політичні, силові та гpомадянські стpуктуpи, тобто, по-пеpше, політичне кеpівництво деpжавою (як центpального, так і місцевого pівня); по-дpуге – спеціальні деpжавні інститути, які мають пpаво застосування фізичної сили до людей (аpмія, оpгани внутpішніх спpав та деpжавної безпеки тощо), і які можуть за певних умов досягати певної самостійності; по-тpетє – громадські інститути (політичні паpтії, гpомадські оpганізації та ініціативи, оpгани місцевого самовpядування тощо). Якщо форма правління описує риси державної організації в тому вигляді, як вони зазначені в конституції та законах, тобто статично, то політичний режим характеризує те, як реально складаються відносини влади. Це певне поєднання системи партій, способу голосування, методів прийняття рішень, структури і ролі груп тиску. Ця категорія значно динамічніша, здатна відобразити глибинні зміни, що відбуваються в системах влади. Категорія політичного режиму відповідає на питання про те, кому належить реальна політична влада в даному суспільстві, якими методами здійснюється ця влада, як співвідносяться та взаємодіють в даному соціальному організмі громадянське суспільство і держава, визначає обсяг прав і свобод особистості та соціальних груп і реальні можливості їх здійснення.