Тема 14. Феномен бюрократії та бюрократизму

Основні поняття: бюрократизм, бюрократія, традиційна «патримоніальна» бюрократія, сучасна раціональна бюрократія.

План

1. Витоки і сутність бюрократії та бюрократизму як соціальних явищ.

2. Типи бюрократії. Бюрократія як форма і суб’єкт політичної влади.

3. Проблеми боротьби з бюрократією і бюрократизмом.

Теми рефератів

• Теорія бюрократії М. Вебера.

• Номенклатура як радянський тип бюрократії.

Завдання для самостійної роботи

• Чи можна подолати бюрократію та бюрократизм?

• У чому полягають негативні для суспільства наслідки існування номенклатурної системи?

• Назвіть характерні риси традиційної та раціональної бюрократії.

Література

Основи полiтологiї: Навч. посiбник / Кер. авт. кол. Ф. М. Кирилюк. – К.,1995. – Розд. 15.

Полiтологiя / За ред. О. I. Семкiва. – Львiв, 1994. – Гл. 5, 2.

Політологічний енциклопедичний словник. Навч. посібник / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко, В. Д. Бабкін. – К., 1997.

Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 2-ге вид., перероб і доп. – К., 2001. – С. 455–464.

Вивчаючи перше питання, слід зрозуміти визначення категорій бюрократія та бюрократизм. Термін бюрократія означає або певний тип соціального управління, або певну форму соціально-політичної влади та відповідну правлячу еліту. Загальна суть цього поняття полягає у фіксації факту відокремлення виконавчих органів деякої організації від потреб цієї організації. Орган, що підпорядкований організації, суспільству, перетворюється в орган, що підкорює тих, чию волю він повинен виконувати. Слуга стає паном.

Варто пам’ятати певну різницю в поняттях бюрократія та бюрократизм. Бюрократія характеризує носія бюрократизму, того, хто втілює владу «канцелярії». Бюрократизм означає і систему управління державою та іншими організаціями, що будується на пануванні «канцелярії», і відповідні засоби управлінської діяльності, які ґрунтуються на казенщині та формалізмі.

Далі треба з’ясувати такі передумови існування бюрократії, як специфічну управлінську діяльність, тобто необхідність засвоєння певних умінь та навичок, а також технічну неможливість безпосередньої демократії. Одночасно треба звернути увагу на характерні риси типових форм бюрократії та негативні риси бюрократичної управлінської структури.

Друге питаннявимагає знання теорії бюрократії Макса Вебера, який розрізняв два її типи: традиційний «патримоніальний» і сучасний раціональний. Традиційна демократія домінувала переважно у сфері державного управління. Її мета – збереження традиційних структур суспільного життя. Вона обмежена традиційними цінностями і має ознаки ірраціональності. Раціональна бюрократія формується в Новий час і панує у сфері приватногосподарчої діяльності, перш за все у внутрішньогосподарській діяльності великих промислових підприємств. Вона прагне досягти суто формальної ефективності виробництва, зневажаючи традиційні цінності.

Негативні моменти бюрократії посилюються, коли держава розширює своє втручання у соціально-економічне життя, у розподіл і перерозподіл суспільного продукту, одночасно звужуючи сферу діяльності раціональної бюрократії. Цей процес відбувається у двох формах – посилення державного регулювання ринкової економіки або одержавлення соціалістичного типу. Державний капіталізм та державний соціалізм ведуть до універсальної бюрократизації, що викликає посилення політичної влади бюрократії. Тоталітарна бюрократія стала надбанням державного соціалізму. Слід звернути увагу на характерні риси тоталітарної бюрократії.

У третьому питанні слід підкреслити, що боротьба з бюрократією охоплює два напрямки: пом’якшення негативних моментів бюрократичних методів управління і обмеження політичної влади бюрократії як соціального прошарку. Слід детально розглянути кожен з них.