Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. для самостійної роботи Політологія.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
466.94 Кб
Скачать

Тема 17. Політична свідомість і політична культура

Основні поняття: політична свідомість, ментальність, громадська думка, політична культура, громадська культура, національний характер.

План

  1. Політична свідомість, її сутність. Суб’єкти, функції та рівні політичної свідомості.

  2. Політична культура та її типи.

Теми рефератів

  • Центристська свідомість, її сутність та значення в стабілізації суспільства.

  • Політична культура сучасної української еліти.

  • Проблема формування політичної культури українського суспільства.

  • Роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки.

Завдання для самостійної роботи

  • Порівняйте політичні культури західного та східного типів.

  • Чим відрізняються між собою масова свідомість і громадська думка?

  • Який рівень розвитку громадської думки в Україні та її вплив на політичне життя суспільства?

  • Чи є межі у свободи слова?

  • До якого типу належить сучасна українська політична культура?

Література

Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: Навч. посібн. – 4-те вид., перероб. і доп. – Львів, 2001. – Розд. 14.

Основи полiтологiї: Навч. посiбник / Кер. авт. кол. Ф. М. Кирилюк. – К.,1995. – Розд. 16.

Основи політології. Курс лекцій / За ред. М. Сазонова. – Харків, 1993. – Лек. 14.

Полiтологiя / За ред. О. I. Семкiва. – Львiв, 1994. – Гл. 8.

Політологічний енциклопедичний словник. Навч. посібник / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко, В. Д. Бабкін. – К., 1997.

Політологія / За ред. І. С. Дзюбка, К. М. Левківского. – К., 1998. – Розд. 5.

Політологія / За ред. проф. В. Г. Кременя, проф. М. І. Горлача. – К. – Харків, 2001. – С. 291–312.

Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 2-ге вид., перероб і доп. – К., 2001. – С. 308–318, 374–390.

Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – Гл. 16.

При аналізі першого питаннярозкрийте специфіку, сутність та типи політичної свідомості як політичного феномена. Політична свідомість – сукупність поглядів, ідей, переконань, які відображають політико-владні відносини, політичні інтереси, ідеали та цінності суб’єктів цих відносин. Підставою політичної свідомості є ментальність, що являє собою певне бачення світу, притаманне даному індивіду, соціальній групі або нації. Менталітет означає щось загальне, що лежить в основі свідомого та підсвідомого, логічного та емоційного, тобто глибинні витоки мислення, ідеології, віри, почуттів та емоцій, які є продуктом культурно-історичного розвитку певного народу протягом сторіч. Необхідно дати визначення основних типів політичної свідомості залежно від певних чинників: індивідуальної, групової, суспільної, консервативної, реформістської, революційної, екстремістської. Зверніть увагу на центристську свідомість, яка уникає крайнощів, толерантно ставиться до інших ідей і поглядів, найбільшою цінністю вважає соціально-політичну стабільність та суспільний консенсус. Слід звернути увагу на рівні політичної свідомості: емпіричний (буденний), теоретичний, ідеологічний; на зміст та особливості ідеології як систематизованого, цілісного відображення корінних інтересів певного класу, нації, соціальної групи, пов’язаних із боротьбою за владу. Структура політичної ідеології охоплює ідею, гіпотезу, концепцію, теорію, доктрину, світогляд, мету, гасло, політичну програму. Назвіть основні типи політичних ідеологій (демократична і тоталітарна, релігійна і світська тощо). Необхідно проаналізувати зміст індивідуальної і масової політичної свідомості. Окремо треба звернути увагу на громадську думку та роль засобів масової інформації в її формуванні. Засоби масової інформації пропагують певні ідеї, погляди, вчення, політичні програми і тим самим беруть участь у соціальному управлінні. У демократичних суспільствах вони виконують функції контролю за владою, тиску на владу, встановлення певних взаємин та довіри між владою і суспільством. В авторитарно-тоталітарних режимах вони є лише інструментом державної влади.

У процесі розгляду другого питаннянеобхідно визначити сутність політичної культури, її структуру, види і типи, розкрити роль стереотипів у політичній культурі та її функції. Політична культура – це система стійких орієнтацій, позицій, переконань, уявлень, цінностей, зразків поведінки у сфері взаємовідносин влади і громадян, які проявляються в безпосередній діяльності суб’єктів політичного процесу. До основних компонентів політичної культури належать знання про політику, оціночні думки про владу, зразки політичної поведінки. Типологія політичної культури може здійснюватись за багатьма критеріями оцінки залежно від особливостей нації як суб’єкта політики (українська, американська, російська), рівня політичної участі (патріархальна, активістська), за геополітичними критеріями (західна, східна), за характером політичного режиму (демократична, авторитарна) тощо. Громадянська культура як різновид політичної культури, її вищий щабель передбачає, що дії суб’єктів політичного процесу спрямовуються на дотримання громадянського консенсусу і здійснюються в межах правової держави. Національні особливості політичної культури створюють неповторну індивідуальність навіть однотипних політичних систем.

Національний характер істотно позначається на політичній поведінці того чи іншого народу. Доцільно проаналізувати на прикладах такі особливості політичної культури українського народу, як західницьку орієнтацію, демократизм, толерантність, відкритість іншим культурам, індивідуалізм, високу емоційність, провінціалізм, конформізм.