Тема 8. Політика і право. Правова держава

Основні поняття: право, природне право, позитивне право, конституційний режим, правова держава, соціальна держава, правосвідомість, правовий нігілізм.

План

1. Співвідношення політики і права.

2. Правова і соціальна держава.

3. Правосвідомість і правовий нігілізм.

Теми рефератів

• Розвиток теорії правової держави.

• Правова держава: сутність та функції.

• Сутність та принципи соціальної держави.

Завдання для самостійної роботи

• Що є формою співвідношення між політикою і правом?

• Назвіть основні ознаки соціальної і правової держави. Як вони пов’язані між собою?

• Чи можна назвати правовою державу із тоталітарним режимом?

• Чи можна назвати соціальною державу із нечисленним середнім класом?

Література

Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: Навч. посібн. – 4-те вид., перероб. і доп. – Львів, 2001. – Розд. 10.

Основы политологии: Курс лекций / Под ред. Н. Сазонова. – Харьков, 1993. – Лекция 8.

Полiтологiя / За ред. О. I. Семкiва. – Львiв, 1994. – Гл. 6.3.

Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 2-ге вид., перероб і доп. – К., 2001. – С. 253–260.

Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – Гл. 9.

Метою вивчення першого питанняє з’ясування взаємозалежності політичної системи з правовою, оскільки форма цього взаємозв’язку значною мірою характеризує політичний режим і сутність держави. Слід проаналізувати такі поняття, як «природне право», «звичаєве право», «позитивне право». Основним документом, який визначає взаємозв’язок між державою і суспільством, є Конституція. Тому важливо зосередити увагу на розкритті принципів конституційного режиму.

Починаючи вивчати друге питання, варто пригадати, хто з представників світової та української політичної думки ставив питання про формування правової держави. Студенти вивчають визначення правової держави, розглядають основні її принципи, знаходять ту межу, яка різнить громадянське суспільство і державу.

Наступним завданням має стати визначення основних рис соціальної держави з їх подальшим аналізом. Розглядаючи поняття соціальної держави, можна довести, що не кожна держава, навіть правова, може називатись соціальною, у той же час соціальна держава природно не може виникнути і функціонувати без правової держави. Нарешті, підлягає аналізу проблема оптимального поєднання правового і соціального принципу в умовах демократичного суспільства.

Правова держава передбачає знання громадянами законів і свідоме ставлення до них. У зв’язку з цим, при розгляді третього питанняважливо з’ясувати поняття «правосвідомість» і «правовий нігілізм», причини виникнення останнього і шляхи його подолання.

Тема 9. Політичні партії, громадські організації та рухи в політичному житті суспільства

Основні поняття: партія, політична партія, партійна система, суспільний рух, громадська організація, групи за інтересами, групи тиску (лобі).

План

1. Сутність та функції політичних партій.

2. Типологія політичних партій.

3. Партійні системи. Партійна система в Україні.

4. Суспільно-політичні рухи та організації.

Теми рефератів

• Походження та розвиток партій.

• Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу в Україні.

• Профспілки та політичні партії: проблеми взаємодії.

• Молодіжні рухи в Україні.

Завдання для самостійної роботи

• Що таке політична партія?

• Які причини виникнення партій?

• Які ознаки політичної партії ви знаєте?

• Чим відрізняється політична партія від громадської організації?

• Які різновиди партійних систем існують сьогодні?

• Назвіть громадсько-політичні організації, які існують в Україні?

Література

Конституцiя України. – К., 1996. – Ст. 36, 37.

Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: Навч. посібн. – 4-те вид., перероб. і доп. – Львів, 2001. – Розд. 12.

Основи полiтологiї: Навч. посiбник / Кер. авт. кол. Ф. М. Кирилюк. – К.,1995. – Розд. 10.

Основы политологии: Курс лекций / Под ред. Н. Сазонова. – Харьков, 1993. – Лекция 11.

Полiтологiя / За ред. О. I. Семкiва. – Львiв, 1994. – Гл. 6.5–6.6.

Політологія / За ред. І. С. Дзюбка, К. М. Левківского. – К., 1998. – Розд. 4, § 5.

Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 2-ге вид., перероб і доп. – К., 2001. – С. 269–295.

Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – Гл. 10.

Вивчаючи перше питання, необхідно звернути увагу на проблеми виникнення політичних партій. Їх виникнення обумовлене суспільними проблемами: без партій неможливий перехід до демократії та її функціонування; у них визріває суспільний політичний інтерес. Потрібно звернути увагу на те, що значно розширився спектр шляхів утворення політичних партій. Діяльність будь-якої партії зосереджена на її функціях. Слід визначити їх із подальшим аналізом кожної.

У другому питаннінеобхідно приділити увагу типології сучасних політичних партій. Класифікацію політичних партій можна провести:

• за класовою визначеністю;

• за ставленням до суспільного прогресу;

• за ставленням до влади;

• за формами і методами правління;

• за принципами організації та членства;

• за місцем у системі влади;

• за ідеологічним спрямуванням;

• за віросповіданням.

За наявністю декількох партій у політичній системі утворюються партійні системи. Розглядаючи третє питання, потрібно дати характеристику однопартійній, двопартійній і багатопартійній системам. Суттєвим доповненням до питання буде аналіз партійної системи України.

Вивчення теми передбачає аналіз четвертого питанняпро діяльність суспільно-політичних рухів, їх роль у політичному житті. Тут потрібно врахувати, що політичні рухи виконують функції, властиві для партій, рухи є частиною політичної системи, тому вони виконують функцію посередника між державою і суспільством. Наступним моментом опанування даного матеріалумає стати розгляд причин виникнення різних форм політичних рухів у демократичних державах і рухів проти тоталітаризму. Тема передбачає широке використання практичного матеріалу із суспільно-політичного життя України.