Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Учебпотерм1.doc
Скачиваний:
191
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
1.44 Mб
Скачать

5. Рівняння стану реальних газів

Усі реальні гази більшою чи меншою мірою відрізняються від рівняння стану ідеального газу Клапейрона Pυ = RT . Із збільшенням тиску, густини і зменшенням температури реального газу ці відхилення стають значними. Реальні гази, на відміну від ідеальних, можуть переходити у рідкий стан, перебувати у двофазному стані вологого газу. Питомий об‘єм газів при цьому суттєво зменшується (в 20 – 100 разів) і рівняння стану не відображає дійсного зв‘язку між параметрами.

Для оцінювання ступеня відхилення дійсного закону зв‘язку між пара-метрами від рівняння Клапейрона в технічних розрахунках використовують експериментально визначуваний коефіцієнт стиснення газу Z. Тоді рівняння стану набуває вигляду

Pυ=ZRT; . (43)

Для ідеального газу Z = 1. Величина Z залежить від виду газу , його тиску і температури . В додатку Б наведені графіки для визначення коефіцієнта стиснення для вуглеводнів, у тому числі для їх суміші.

Існують і інші рівняння стану реальних газів. Найбільш відомим є рівняння Ван-дер-Ваальса: , (44)

де a і b – константи, які враховують сили міжмолекулярної взаємодії і власний об‘єм, що займають молекули відповідно. Рівняння Ван-дер-Ваальса дає задовільні результати, котрі збігаються з реальними даними, для газів із малою густиною, але для важких вуглеводнів дають похибку 5 – 10 % залежно від величини тиску і температури. Крім того, рівняння (44) не можна використовувати для двофазного стану робочого тіла.

Найбільш точним для водяної пари є рівняння Вукаловича – Новикова, яке було покладено в основу розрахунку термодинамічних таблиць і діаграм водяної пари [1].

Найбільші відмінності властивостей ідеального й реального газів мають місце при критичних параметрах газу (TК, PК, υК). Ця точка є верхньою межею двофазного стану робочого тіла. У ній буде максимально можлива температура рідкої фази та її насиченої пари. При перевищенні цієї температури можливе існування тільки перегрітої пари. В таблиці наведені величини критичних параметрів деяких газів і парів.

Таблиця 8

Критичні параметри та параметри насичення [2]

з/п

Назва речовини

Температура, ТК

Тиск, Рк

МПа

Zкр

Параметри насичення

0К

0С

Темпера –тура, 0С

ТН

Тиск Рн,

МПа (абс)

1

Водяна пара

647,3

374,3

22,1

4,1

100

0,101

2

Метан

190,7

–82,3

4,5

3,5

–161

0,101

3

Кисень

154,3

–118,7

48,7

3,3

–181

0,12

4

Діоксид вуглецю

134,4

–138,6

3,39

3,56

–70

0,12

5

Етан

306

33

4,9

–50

0,553

6

Пропан

370

97

4,3

–40

0,109

7

Бутан

425

152

3,6

0

0,102

8

Нафтопродукти:

d1515=0,8

d1515=0,9

543

270

3,5

100…400

0,101

573

300

4,0