Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Філософія.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
211.94 Кб
Скачать

Філософія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Розмірковування вночі. Ілюстрація з книги 1891 року.

Філосо́фія  — особлива форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу[1]. Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду.

Своїм основним завданням філософія має встановлення перших, основних істин, які слугують першопочатком або принципами для інших істин. Як наука філософія встановлює свої істини шляхом дослідження і доведення. Тобто філософія прагне раціональними засобами створити гранично узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне й естетичне ставлення людини до світу[2][3].

Зміст

  • 1 Етимологія

  • 2 Розділи філософії

    • 2.1 Структура за сферами реальності

  • 3 Предмет філософії

  • 4 Функції філософії

  • 5 Риси філософського мислення

  • 6 Філософія в культурі

  • 7 Філософія в медицині

  • 8 Філософія в релігії

  • 9 Антична філософія

    • 9.1 Філософія Стародавнього Сходу

    • 9.2 Давньогрецька філософія

  • 10 Середньовічна філософія

  • 11 Філософія Відродження

    • 11.1 Філософія Реформації і Контрреформації

  • 12 Філософія Нового часу

  • 13 Філософія 19 століття

    • 13.1 Німецька класична філософія

    • 13.2 Марксизм-ленінізм

    • 13.3 Інші течії

  • 14 Філософія XX століття

  • 15 Сучасність

  • 16 Філософія в Україні

  • 17 Див. також

  • 18 Примітки

  • 19 Література

  • 20 Посилання

Етимологія

Первісним, істинним значенням (етимоном) слова «філосо́фія» є «любов до мудрості».[4][5][6]

Термін запозичено з грецької мови; грец. φιλοσοφια «любов до знання; філософія» пов'язане з грец. φιλοσοφοç «освічений, учений», утвореним з основ іменників φιλοç «друг» і σοφια «наука, мудрість».[7]

Розділи філософії

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнювальний характер знання, принциповий антропоцентризм, прагнення досягти абсолютів тощо.

Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини у світі.

На сучасному етапі в наукових колах прийнято виділяти такі основні галузі філософії:

  • Метафізика — займається вивченням природи реальності, в тому числі відносин між розумом і тілом, матерії і випадку, подій і причин. Традиційні відгалуження метафізики — космологія і онтологія.

  • Епістемологія пов'язана з природою і обсягом знань, а також питанням: чи можливе знання взагалі. Серед центральних завдань епістемології проблема, породжена скептицизмом, а також відносини між істиною, вірою і обґрунтуванням.

  • Етика, або «моральна філософія», пов'язана з питаннями про те, як людина має чинити в різних обставинах і чи можна взагалі це визначити. Основні галузі етики — метаетика, нормативна етика та прикладна етика. Метаетика стосується характеру етичної думки, порівняння різних етичних систем, вона намагається відповісти на питання: чи існують абсолютно етичні істини і як пізнати такі істини. Етика також пов'язана з ідеєю моральності.

  • Політична філософія займається вивченням державного управління, відносин окремих осіб і громад у державі. Вона включає в себе питання про справедливість, добро, право, власність, права і обов'язки громадянина.

  • Естетика має справу із категоріями краси, мистецтва, задоволення, сенсорно-емоційними цінностями, сприйняттям, а також питаннями смаку і настрою тощо.

  • Логіка вивчає форми та закони мислення. Починаючи з кінця 19 століття, математики, зокрема Готлоб Фреге, зосереджувались на математичній обробці логіки, відтак сьогодні розвиваються математична логіка і філософська логіка.

  • Філософія свідомості, предметом якої постає природа свідомості, а також співвідношення свідомості та фізичної реальності. Для неї характерне протистояння дуалізму та матеріалізму. В останні роки філософія свідомості все більше зближується із когнітивною наукою.

  • Філософія мови досліджує природу, походження та використання мови, а також залежність пізнавального процесу та мови.

  • Філософія релігії — гілка філософії, яка прагне концептуалізувати релігію, її природу та функції, філософськи обґрунтувати уявлення про божества.

Більшість академічних напрямків науки, перетинаючись із філософією, формують окремі наукові напрямки: наприклад, філософія науки, філософія математики, філософія логіки, філософія права і філософія історії. Крім того низка нині самостійних наук виокремились із філософського знання, серед них власне наука, антропологія, психологія.

Структура за сферами реальності

  • філософія природи, світу і космосу:

    • онтологія

    • натурфілософія

    • космологія

  • філософія суспільства та суспільної історії:

    • соціологія

    • соціальна філософія

    • філософія історії

    • культурологія

    • етнофілософія

  • філософія людини з її особливостями, здібностями і властивостями:

    • філософська антропологія

    • антропософія

    • структурна антропологія

    • соціобіологія

  • філософія духовної сфери або інтелектуальних процесів:

    • логіка

    • гносеологія

    • етика

    • естетика

    • філософія релігії

    • філософія права

    • історія філософії

    • ноологія

Предмет філософії

Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо, Поль Гоген, 1897 рік

На відміну від окремих наук, що вивчають лише деякі області дійсності, предмет філософії охоплює найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія — раціональна самосвідомість людства, наслідок його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини у світі.

Давньогрецький філософ Кратет Фіванський зазначав:

«Філософія важливіша від дихання, бо значно важливіше добре жити, чому навчає філософія, ніж просто жити, що залежить від дихання.»

Німецький філософ 19 століття Георг Вільгельм Фрідріх Гегель так визначав предмет філософії:

Філософія є наукою про причини, або [наукою] про «чому?»

Філософія покликана тримати увесь час у полі уваги та в актуальному стані всі основні виявлення людини як людини, із чим пов'язані особливості її предмету:

  • історична змінність, оскільки історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини;

  • уся історія філософії фактично входить в окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми здатні окреслити «топографію» людськості;

  • філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої самоідентифікації.