Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_ped_sporta.docx
Скачиваний:
172
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
85.17 Кб
Скачать

13. Навчання знанням на заняттях спортом.

В поєднанні і у взаємозв’язку з діяльністю, що спрямована на оволодіння спортивної техніки, розвитку рухових якостей, вирішенню виховних завдань, відбувається навчання системи знань.

В цьому процесі можна виділити дві сторони. Одна складається у підвищенні загальноосвітнього рівня спортсмена, його інтелектуального розвитку, сприяє засвоєнню їм етичних норм поведінки в суспільстві. Друга – складається в тому, щоб забезпечити надбання, розширення та поглиблення спортсменом знань щодо раціонального вирішення завдань, необхідних безпосередньо в спортивно-виконавчій діяльності (на заняттях спортом, спортивних змаганнях).

Таким чином, в теоретичній підготовці, як і у всіх інших видах спортивної підготовки, можна виділити загальну і спеціальну частину.

На основі аналізу програм спортивних секцій і шкіл встановлено (В.В.Строкатов, 1977), що перелік спеціальних знань, необхідних спортсменам більшості спеціалізацій, входять питання за темами: 1) техніка спортивних вправ, методика оволодіння ними; 2) спортивна тактика, методика її оволодіння; 3) методика забезпечення загальної і спеціальної фізичної підготовленості; 4) психічні якості, засоби та методи їх розвитку; 5) методика регулювання емоційного стану; 6) методика побудови учбово-тренувальних занять; 7) планування занять протягом тижня, місяця, року; 8) методика безпосередньої підготовки до спортивних змагань; 9) особиста гігієна, режим харчування, сну, загартування; 10) позатренувальні засоби спортивної підготовки і відновлювання; 11) методика лікувально-педагогічного контролю та самоконтролю спортсмена, попередження травм, само страховка, надання першої допомоги; 12) стан та розвиток обраного виду спорту, класифікаційні нормативи; 13) основи спортивної біомеханіки і фізіологія спорту; 14) матеріальна частина обраного виду спорту – обладнання, інвентар, екіпіровка тощо; 15) правила змагань.

Крім цього є спеціальні знання. Наприклад, важкоатлетам, боксерам і борцям треба знати методику „згонки” маси тіла тощо.

Теоретична підготовленість спортсмена досягається шляхом використання спеціальних заходів, які діляться на дві групи: 1) лекції, бесіди та ін, що організовуються викладачем спорту, спортивним клубом, спортивним товариством; 2) самоосвіта спортсмена.

Крім того використовується перегляд та обговорення з учнем навчально-тренувальних занять інших спортсменів.

14. Навчання спортивній тактиці.

Тактика в спорті – це доцільна і свідома зміна поведінки, дій спортсмена або спортивної команди в залежності від умов і ситуацій з метою досягнення успіху в спортивних змаганнях.

Розрізняють індивідуальну, групову і командну тактику. У більшості видів спортсмен може намагатися нав’язати супернику дії, форму поведінки, вигідні для нього, або навмисно надати супернику ініціативу із тим, щоби у необхідний момент здійснити рішучі і неочікувані контрдії. У першому випадку тактика спортсмена активна, у другому – пасивна.

Першим і найбільш важливим фактором, що визначає особливості спортивної тактики, є належність даного виду спорту до однієї із 8 груп (циклічні види спорту на довгих дистанціях; на коротких; стрибки, метання, важка атлетика; всі види гімнастики, фігурне катання; єдиноборства – бокс, боротьба, фехтування; спортивні ігри; мистецтво володіння машинами, тваринами; багатоборства).

Другим фактором, що впливає на тактику є правила змагань із даного виду спорту. Наприклад, зміна правил у волейболі – зміна тактики.

У якості третього фактору, що впливає на зміни спортивної тактики, виступають завдання, які постають перед спортсменом. Наприклад, у циклічних видах спорту завдання можуть бути такими: 1) показати можливо високий результат; 2) виграти із будь-яким результатом; 3) показати результат або зайняти місце, яке надасть право продовжити змагання.

До четвертого фактору, що впливає на спортивну тактику, відносять зовнішні умови в яких проводяться спортивні змагання (зміна місць змагань, освітлення, метеоумови тощо).

П’ятий фактор – це партнери і суперники, показники їх росту і маси тіла, ступень розвитку рухових якостей та оволодіння технікою і тактикою даної спортивної вправи.

Шостим (може самим головним) фактором, що впливає на спортивну тактику, є стан і підготовленість самого спортсмена, його фізичні дані, рівень технічної, фізичної, тактичної і психологічної підготовленості.

Виділяються два види тактичної підготовки: загальна і спеціальна.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]