- •1.Предмет педагогіки фізичної культури
- •2.Наукові основи та джерела педагогіки спорту.
- •3.Основні поняття спорту як педагогічного явища.
- •4. Умови формування моральності учнів
- •5.Етапи формування моральної поведінки
- •6. Формування моральних якостей
- •7. Недисциплінованість учнів та її причини
- •8. Способи виховання дисциплінованості і виправлення недисциплінованості учнів.
- •9. Виховання важких підлітків в процесі занять фізичною культурою.
- •10. Підготовка учнів до праці на заняттях фізичною культурою
- •11. Профорієнтаційна робота вчителя фізичної культури
- •12. Навчання спортивній техніки.
- •13. Навчання знанням на заняттях спортом.
- •14. Навчання спортивній тактиці.
- •15. Вплив спорту на всебічний розвиток людини.
- •16. Вплив спорту на формування моральних якостей.
- •17. Вплив спорту на інтелектуальний розвиток.
- •18.Педагогічна спрямованість психології фізичного виховання.
- •19.Психологія спорту як наука.
- •20. Індивідуальні властивості учнів.
- •22. Увага учнів у навчальній діяльності.
- •23. Діяльність учителя фізичної культури.
- •25. Види активності учнів на уроці фізичної культури.
- •26.Спеціалізовані сприйняття в спорті.
- •27 .Психологічна напруга і перенапруга в тренувальному процесі.
- •28. Психологічні особливості особистості тренера.
- •29. Особистість спортсмена як суб'єкта спортивної діяльності. …
- •30.Лідерство в спортивній групі.
20. Індивідуальні властивості учнів.
У кожної людини є всі природні процеси – відчуття, сприйняття, пам’ять, увага, мислення; у кожного загалом однакова будівля тіла, за тими самими законами функціонують мозок і інші фізіологічні системи. І в той же час усі люди різні, тому що в них різні особливості будівлі тіла, різні особливості плину нервових і психічних процесів, різні особливості особистісних властивостей. В особистості, таким чином, виявляється і загальне, і особливе, і одиничне.
Властивості людини можна розділити на два класи: властиві групі суб’єктів і властиві тільки даному суб’єкту. Перші пов’язані з типовим в особистості (від слова «типовий»), другі – з індивідуальністю.
Типологічні особливості властивостей нервової системи виявляються на різних рівнях: нейродінамічному, темпераментному, характерологічному.
Типове на нейродінамічному рівні виявляється в різній виразності в різних людей властивостей нервової системи – сили, рухливості, лабільності (нестійкості?), балансу між збудженням і гальмуванням.
І.П.Павловим була зроблена спроба зв’язати типи темпераменту з певним сполученням типологічних особливостей. Так, І.П.Павлов вважав, що сангвінік – це людина із сильною, урівноваженою і рухливою нервовою системою, флегматик – із сильною, урівноваженою, але інертною нервовою системою, холерик – із сильною, але неврівноваженою (убік переваги порушення) нервовою системою, а меланхолік – людин зі слабкою нервовою системою.
В даний час стали очевидними слабкі сторони такого підходу…Сьогодні немає точного уявлення про те, що таке темперамент і які його типи маються. Поки ж говорять (В.С.Мерлін, В.Д.Небиліцин і ін.) про окремі властивості темпераменту…
На відміну від властивостей нервової системи, властивості темпераменту характеризують особливості психічної діяльності. Динамічні характеристики темпераменту людини наступні.
Сензитивність (…підвищена чутливість…) визначається найменшою інтенсивністю зовнішніх впливів, що викликають психічну реакцію людини (чим вище сензитивність, тим швидше з’являється психічна реакція).
Реактивність – характеризується легкістю й інтенсивністю психічної реакції людини (спонукання до дії).
Активність – енергійність людини в справах і вчинках (перевага процесів порушення). Активність школяра на уроках фізичної культури багато в чому визначається цією властивістю темпераменту.
Пластичність – легкість пристосування до нових умов; протилежна властивість – ригідність – означає відсталість, інертність установок, сповільненість переключення з однієї ситуації на іншу.
Екстраверсійність – спрямованість особистості зовні, на оточуючих людей, легкість установлення контактів з незнайомими людьми; інтроверсійність – спрямованість особистості на себе, на власні думки і переживання, труднощі встановлення контактів з незнайомими людьми.
Тривожність (нейротизм) – підвищена схильність відчувати занепокоєння в різних життєвих ситуаціях...
Імпульсивність – схильність діяти по першому спонуканню, під впливом емоцій, чи потреб зовнішніх обставин. Імпульсивна людина не обмірковує свої вчинки, не зважує всі «за» і «против».
Емоційна збудливість – це легкість емоційного реагування на якісь ситуації, обставини.
Кожна з властивостей темпераменту у визначених ситуаціях може виступати то як позитивна, то як негативна якість особистості. Наприклад, художні (експресивні, виразні) здібності краще виражені в сензитивних і реактивних, що важливо в художній і спортивній гімнастиці. У фігурному катанні, однак, ці люди менш стійкі до стресу.
Виховні міри: одного треба привчати стримувати бурхливі емоції, іншого – уміти виразити свої почуття; одного треба частіше заохочувати для розвитку в ньому впевненості у своїх силах, в іншого, навпаки, треба знизити рівень домагань, щоб у нього не розвилася самовпевненість.
Характер – це єдність рис чи властивостей людини (працелюбність, правдивість, вимогливість до себе, щедрість тощо)