57

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра фізіології людини і тварин

Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять і організації самостійної роботи з курсу „цитологія” для студентів спеціальності „пмсо Біологія" стаціонарної форми навчання.

Херсон - 2004

Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять і організації самостійної роботи з курсу „ЦИТОЛОГІЯ” для студентів спеціальності „ПМСО Біологія" стаціонарної форми навчання. / За ред. М.М. Сидорович – Херсон, 2004.

Укладачі: СИДОРОВИЧ М.М., доцент кафедри фізіології людини і тварин, завідувач лабораторії методики загальної біології ХДУ, кандидат біологічних наук, доцент.

МЕЛЬНИК М.В., аспірант кафедри фізіології людини і тварин.

Рецензент: КОШЕЛЕВА В.Д., завідувач кафедри фізіології людини і тварин, кандидат біологічних наук, доцент.

ВИШНЕВСЬКА Л.В., зам. директора інституту природознавства ХДУ, кандидат педагогічних наук, доцент.

Методичні рекомендації Схвалено науково-методичною

обговорені на засіданні радою Херсонського державного

кафедри фізіології людини університету

і тварин протокол № 3 протокол № 2 від 10.12. 2003 р.

від 13.10.2003 р.

Рекомендовано до видання Вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 3 від 05.01. 2004 р.).

Дані методичні розробки призначені для активізації самостійної роботи студентів під час лабораторних занять і у позаудиторний час. Тому виклад кожної теми відповідає основній задачі - організації самостійної діяльності студентів стаціонарної форми навчання.

Навчальна програма "цитологія"

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів 12 лютого 1998 року.

Укладач: Сидорович Марина Михайлівна

кандидат біологічних наук, доцент

Рецензенти:

Оніщенко Г.Є., д-р біологічних наук, професор Московського державного університету

Хоменко Б.Г, д-р біологічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

Пояснювальна записка

Цитологія (Клітинна біологія) - наука про клітину, про загальні закономірності, які характерні для клітинного рівня організації живої матерії. Клітина (сеllulа) являє собою унікальну структуру живої ма­терії, яка є не тільки одиницею структури та функції живого, але і відокремлює його від неживого. Між іншим, хоч вона і являється основою розвитку та життєдіяльності живих істот, все ще зали­шається мікрокосмосом, внутрішнє життя якого у повному об'ємі -таємниця.

Сучасні уявлення про клітину дозволяють розглядати курс "Цитології" ("Клітинної біології") не тільки як одну з основних дисци­плін, але і як фундамент всієї біологічної освіти майбутніх вчителів біології. Це обумовлено тим, що він, по-перше, надає студентам знання про клітинно-молекулярні основи життя, по-друге, разом з генетикою та еволюційним вченням сприяє формуванню професій­ного світогляду майбутнього вчителя-біолога.

Сучасний рівень розвитку цитології розглядає клітину, як сис­тему систем, частини якої щільно взаємопов'язані І впливають одна на одну. Все це і робить клітину структурно-функціональною оди­ницею життя. Тому мета програми показати не тільки морфологію та функцію компонентів клітини. Про це деякі знання студенти ­вузу одержують на різноманітних ботанічних, зоологічних та гісто­логічних курсах. Основна задача даного курсу - показати внутріш­ню будову та життєдіяльність клітини в усій її складності. Тому час­тини та розділи програми вперше розглядають будову та функції клітини не по окремих органелах, а по функціональних клітинних системах: (спадковий апарат, білоксинтезуюча система, мембран­на система клітини та інші). У кожній системі розглядаються її ком­поненти, їх функції, особливості взаємодії частин функціональної системи та взаємодія цілісної системи з Іншими. В останній частині програми розглядаються чотири основні способи клітинної репро­дукції: мітоз, мейоз, амітоз та ендорепродукція. Вперше у курсі ”Ци­тології" ("Клітинна біологія") для вузів представлений невеликий об'єм інформації з основ молекулярної біології. Це дуже необхідно, бо не один навчальний курс не дає майбутньому вчителю біології цілісних елементарних знань про один з найсучас­ніших розділів біології, не пов'язує молекулярні події з конкретними клітинними структурами. Завершується програма розглядом про­цесів клітинної диференціації, дедиференціації та патології.

Лабораторні заняття побудовані відповідно лекційним курсам та можливостям І умовам їх виконання в вузі. Для цього у прог­рамі пропонується набір препаратів клітин рослин, тварин, клітин різних тканин та органів багатоклітинних організмів У лаборатор­ному практикумі пропонується використати нескладні методики (приготування мазка крові, давленого препарату, препарату одно­клітинних організмів тощо), які можуть легко самостійно відтворю­ватися студентами. Це сприяє набуванню практичних знань та вмінь, необхідних майбутньому вчителю біології.

Вивчення препаратів за допомогою світлового мікроскопа не­обхідно супроводжувати та доповнювати вивченням ультраструк­тури клітини на рівні електронного мікроскопа. З цією метою на за­няттях рекомендується обов'язково використовувати електронно-мікроскопічні фотографії клітинних структур.

На кожному лабораторному занятті з "Цитології" ("Клітинної біології") рекомендується виконувати завдання, які б дозволили студентам проявити свої аналітичні здібності. Так, їм можна за­пропонувати, наприклад, порівняти зроблені на занятті малюнки між собою, щоб сформувати висновки про особливості функціону­вання окремих клітинних компонентів, їх ролі у житті клітини в ці­лому.

Перелік робіт, препаратів, мікрофотографій та завдань можна змінити з розсуду викладача у зв'язку з конкретними умовами за­нять.

У робочих планах вузів доцільно надати курсу "Цитологія" (клітинна біологія) статус самостійної навчальної дисципліни у зв'язку з його фундаментальним положенням в сучасній біології.