Светотень.

Светотень как средство графической композиции применяется для передачи объема предмета. Степень рельефности объемной формы связана с условиями освещения, что имеет непосредственное отношение к выражению конструктивной идеи произведения. К тому же степень освещенности изображаемого объекта оказывает значительное влияние на характер цветовых и тональных контрастов, на уравновешенность и взаимосвязь частей и цельность композиции.

Трактовка объема и освещенности объектов зависит от светотеневых эффектов, образующих всевозможные контрасты, тон, полутени и рефлексы, наделенные своими цветовыми качествами и свойствами.

В объемно-пластических произведениях графики важная роль принадлежит действию законов линейной, воздушной и цветовой перспективы. Даже элементарная изобразительная грамота требует учета перспективных изменений изображаемых предметов, занимающих свое место в реальном пространстве. Это касается изменения высоты каждого предмета, ширины и длины его поверхностей, уходящих в глубину пространственных планов.

Малюнок пером.

Для малюнка пером потрібні туш чи чорнило. Найчастіше перо буває стальним. Головна якість пера, яка вимагається для роботи – його гнучкість і пружність. Перо повинно легко йти по паперу, давати тонкий і потовщений слід, отже, у міру прогинатися.

Спеціальних пер для роботи художника не випускають. У продажу є шкільні, креслярські й плакатні пера. Нас цікавить тільки перо, як найдоступніше. Ще для малювання художники часто використовують гусячі ( або інших птахів ) пера. Коли ще не було стальних пер , художники вживали лише гусячі пера. Вони досить цупкі, легко роблять потовщення, а також тонкі штрихи. Для малювання беруть великі гусячі пера з крил, знімають пір’я, а кінець зрізають гострим ножем на зразок стального пера. Кінчик прирізують і розрізають по вертикалі на дві частини ( на 1-3 мм ), щоб він лише прогинався і туш спливала рівномірно.

Пером можна малювати на будь-якому папері але для гарного малюнка найкраще використовувати гладкий папір, так званий бристаль. Інші сорти паперу мають більш або менш зернисту поверхню і це заважає в роботі. На зернистому папері лінія може вийти нерівною , перо не ковзає гладко і легко по поверхні , з’являються подряпини, нерівності. Для малюнка пером використовують як білий, так і тонований папір. Найчастіше для роботи пером вживають туш, але штрихові малюнки можна виконувати чорним або темно-синім чорнилом. Туш і чорнило мають легко сходити з пера. Якщо на кінчику утворюються згустки засохлої туші, то їх потрібно знищувати клаптиком тканини. Ще краще кінчик пера вколоти у картоплину. Тоді туш вільно сходить з пера.

Виконуючи малюнок пером , необхідно враховувати його розмір. Для малюнка більших розмірів краще підійде перо, яке може дати товстий штрих, а для паперу малого розміру добирати перо , що дає тоненькі штрихи. Художники часто працюють двома - трьома перами різної товщини.

Найчастіше малюнок пером виконують для газетних і книжкових ілюстрацій , але він може бути і самостійним художнім твором. Усі визначні художники світу надавали великого значення перовим малюнкам, вони пером виконували ескізи і начерки для майбутніх композицій, малюнки з натури, підготовчі роботи для гравюр. Малюнки пером залишили Леонардо да Вінчі, Рембрандт, Дюрер, Шевченко, Рєпін, і багато інших. Малюнок пером можна виконувати після попереднього начерку олівцем або відразу малювати пером. Тоді треба добре продумати композицію , бо жодний зайвий чи неправильний штрих не можна виправити. Роботу починають або з найлегших, найсвітліших місць, або навпаки, з темних плям для яких штрихи треба згущувати чи накладати другий раз у тому самому чи протилежному напрямку. Не можна припускати, щоб штрихи зливались у плями і псували папір. Перед роботою треба обрати тему, обдумати композицію, розмір малюнка, матеріал.

Не треба забувати про напрям штрихів на зображенні , щоб він був контрастним, розмістити темні й світлі місця, або вони чергувались і служили виявленню головного. Штрихи повинні підкреслювати форму предмета.