Поєднання акварельного й штрихового малюнка пером і тушшю .

Акварель і графіка – дві різні художні техніки і прийоми роботи в них різні. Акварель використовує кольорову пляму, а графіка найчастіше чорно-білий штрих. Проте нерідко художники прагнуть в одній роботі використати і барвистість кольору акварелі і чіткість штриха пером. Тоді поєднують ці дві техніки. Якщо в акварельному малюнку обвести чорними штрихами всі деталі, кольори здаватимуться веселішими , вони заграють. Виконуючи акварельний малюнок з чорними штриховими доповненнями. художники не передають ліній в акварельному малюнку, а виконують його площинно , змальовуючи кожну деталь рівномірним шаром акварельної фарби. На цьому етапі роботи слід звернути увагу на гармонійне поєднання кольорів.

Пером і тушшю працюють по сухому малюнку. Робота тушшю і пером полягає не лише в окунтуруванні усіх вершин малюнка, а й в нанесенні певних штрихів на поверхню кожної частини малюнка. Ці штрихи можуть підкреслювати форму зображеного предмета , позначати тіні, надавати декоративного трактування формам, підкреслювати форму предмета і його лінії . Різні способи нанесення чорного штрихування пером на кольоровий акварельний малюнок змінюють вигляд малюнка і його естетичну цінність.

Мокра акварель і штриховий малюнок пером.

Цікаво і оригінально виглядають роботи , коли акварель виконана “по-мокрому”, а вже широким пером нанесено “по-сухому”. Той, хто малював аквареллю “по-мокрому” , то у того кольорова пляма завжди буде нечіткою і розмитою .

Як визначити місце закінчення плями, щоб можна було нанести контурний штрих? Де закінчується один колір, а починається другий, де покласти штрих , який розділяє два кольори?

Звичайно, це можна зробити на середині між двома кольорами, тобто так, що по одну сторону чорного контуру буде трохи одного кольору, а по другу видно буде небагато іншого. Але можна зробити інакше: контур кладеться кольоровою плямою, яка оконтурюється. Тоді деталь або збільшується і завжди матиме довкола неначе слабкий кольоровий контур від того кольору. Який зливається по краях з означеною плямою. У протилежний прийом – коли штрих кладемо перед закінченням кольорової плями , тобто там . де колір не зливається з іншим. Тоді оконтурена форма буде трохи менша.

Пером і тушшю можна виконувати штрихи “ по-мокрому” . Штрих “ по-мокрому” буває вельми цікавий. Очевидно, він уже не буде справжнім штрихом, бо туш теж розливатиметься, хоча буде видно , що вона нанесена пером. Треба пам’ятати, що працювати штрихом “по-мокрому” надто важко, слід добре продумати усі місця, де наносяться штрихи. Не можна класти їх дуже густо, а тим більше сіточкою, бо вийде суцільна пляма. Штрих матиме розходження фарби по обидві сторони: середина у малого “мокрого “ штриха найтемніша, а вліво і вправо колір щоразу більше послаблюється і розходиться. Під час роботи на перо треба набирати лише невелику кількість туші, щоб вона не вспливала раптовими плямами, бо тоді штрих буде порушений.

Продряпування.

Сухий білий папір або картон натираємо воском або стеарином(свічкою). Переконавшись . що робота зі свічкою добре і якісно виконана , треба взяти крейду настругати крейдяний порошок на натерту стеарином поверхню, а потім покрити тушшю всю поверхню паперу або картону. Можна крейдою не користуватися , а при покритті тушшю поверхні натертої воском добавляти в туш мило і цією сумішшю покривати папір. Після цього туш треба добре просушити. Продряпувати треба поверхневий шар чорної туші , щоб дістатися до білої частини паперу. Для подряпування - це лезо для гоління , і частково голка. Цими знаряддями знімається стеарин, як різцем лінолеум при ліногравюрі.

Техніку процарапування на папері чи картону називають “гратографією ”чи “гратажем”. Це французьке слово , що означає “ скребти” , “ дряпати”. Твори виконані в техніці “гратажа” виглядають контрастом білих ліній малюнка і чорного тла, які схожі на ксилографію або ліногравюру.

“Гратаж” зустрічається в графіці ХХ століття. В 20-і роки ХХ століття вперше цю техніку використав художник Добужинський.